19 березня Мінфін оприлюднив на своєму сайті законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження автоматичного міжнародного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні ПДВ (див. «ДК» №13/2026).
Тепер уряд має ухвалити законопроєкт та передати його до ВРУ. Після цього він розглядатиметься комітетами ВРУ й тільки у разі рекомендації до ухвалення потрапить до зали ВРУ.
Далі коротко наведемо деталі запропонованих змін щодо податків.
Запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи
Отже, законопроєктом передбачено внесення змін до ПКУ та Закону України «Про банки і банківську діяльність». Так, ПКУ доповнено новою статтею 347 «Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи», якою визначено основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через платформи, для потреб Багатосторонньої угоди DPI.
Цією статтею й іншими змінами до ПКУ передбачено:
— визначити поняття, пов’язані з поданням звітності щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (статтю 14 ПКУ доповнено визначеннями термінів «платформа», «оператор платформи», «підзвітний оператор платформи», «підзвітний продавець», «винагорода» тощо). Запропоновані законопроєктом визначення понять, пов’язаних із поданням звітності щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, відповідають положенням розділу І Модельних правил ОЕСР та Директиві DAC 7. Положення розділу І Модельних правил ОЕСР є обов’язковими та мають бути імплементовані юрисдикцією, що приєднується до Багатосторонньої угоди DPI;
— встановити обов’язок для підзвітних операторів платформ: застосовувати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних продавців серед користувачів платформи;
— подавати до ДПС звіти про доходи підзвітних продавців, які вони отримують від провадження звітної діяльності. Так, підзвітні оператори платформи зобов’язані щороку до 31 січня подавати до контролюючого органу звіт про доходи підзвітних продавців. Звітним періодом вважається попередній календарний рік;
— подавати заяву про взяття їх на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення оператором статусу підзвітного оператора платформи;
— визначити види діяльності, що є звітною діяльністю, а саме надання в оренду нерухомого майна (у тому числі житлової та комерційної нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування); особисті послуги; продаж товарів; надання в оренду транспортних засобів;
— встановити чіткий перелік інформації, що її подаватимуть підзвітні оператори платформ до ДПС у звіті про доходи підзвітних продавців;
— запровадити відповідальність для операторів платформ за порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи;
— визначити вимоги щодо зберігання документів, що підтверджують здійснення підзвітним оператором платформи заходів належної комплексної перевірки (не менше ніж 5 років з дня, наступного за граничним строком подання звіту про доходи підзвітних продавців, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи).
Запропоновані норми поширюватимуться як на підзвітних продавців-нерезидентів, так і на підзвітних продавців-резидентів України, а отже, ДПС отримає інформацію про доходи резидентів України, які отримують дохід від провадження звітної діяльності через операторів цифрових платформ. ДПС матиме в своєму розпорядженні значний обсяг податкової інформації, яку буде використано для контролю за своєчасністю та повнотою декларування активів та доходів, що підлягають оподаткуванню, виявлення незадекларованих активів та доходів, а також для боротьби з ухиленням від сплати податків.
Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи
ПКУ запропоновано доповнити новою статтею «Оподаткування доходів підзвітних продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи».
Так, передбачено, що право на оподаткування доходів від провадження звітної діяльності за ставкою 5% має платник податку — резидент, який досягнув 18 років та відповідає одночасно всім таким вимогам:
1) платник податку має щонайменше один поточний рахунок, відкритий спеціально для провадження звітної діяльності, та повідомляє кожного підзвітного оператора платформи, з яким укладено договір щодо надання доступу до платформи, про номер (реквізити) поточного рахунку, через який здійснюються розрахунки під час провадження звітної діяльності;
2) здійснює розрахунки під час провадження звітної діяльності виключно у грошовій формі — готівковій або безготівковій — із використанням поточного рахунку, відкритого спеціально для провадження звітної діяльності;
3) щодо платника податків не ухвалено рішення щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»;
4) не є самозайнятою особою відповідно до ПКУ;
5) не використовує працю найманих осіб;
6) обсяг доходу, отриманий фізособою — підзвітним продавцем протягом календарного року від провадження звітної діяльності, не може перевищувати 834 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (близько 7,2 млн грн станом на 01.01.2026);
7) не здійснює продажу підакцизних товарів.
Водночас законопроєктом установлено, що дохід фізособи-продавця від реалізації товарів через платформи не включається до оподатковуваного доходу у разі, якщо його загальна сума за звітний рік не перевищує еквівалент 2 000 євро за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного року.
При цьому немає вимоги відкривати поточний рахунок у банку для провадження звітної діяльності, а підзвітний продавець має право використовувати наявні поточні рахунки в банку, відкритті для власних потреб.
Передбачено, що податковим агентом фізособи — підзвітного продавця щодо доходів від провадження звітної діяльності є:
1) підзвітний оператор платформи, який нараховує (розраховує), виплачує або надає дохід від провадження звітної діяльності на користь будь-якого підзвітного продавця;
2) кваліфікований оператор платформи, який нараховує (розраховує), виплачує або надає дохід від провадження звітної діяльності на користь підзвітного продавця, який є резидентом України.
Кваліфікований оператор платформи є податковим агентом виключно щодо доходів від звітної діяльності фізосіб — резидентів України.
Водночас ДПС як контролюючий орган повинна мати доступ до інформації щодо операцій за поточними рахунками фізосіб — підзвітних продавців, відкритими спеціально для провадження звітної діяльності.
У зв’язку з цим законопроєктом запропоновано внести відповідні зміни до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, передбачити надання банками на запит ДПС інформації щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомостей на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки. Запропоновані зміни стосуються виключно тих фізосіб, які користуватимуться пільговим режимом оподаткування доходу від провадження звітної діяльності, та спрямовані на протидію зловживанням фізособами пільговим режимом оподаткування.
Законопроєктом передбачено, що Державній податковій службі України заборонено надавати інформацію щодо підзвітних продавців, зокрема отриману від компетентних органів іноземних держав, іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, окрім випадків надання такої інформації відповідно до вимог чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових потреб.
Обовʼязковий ПДВ для ФОПів з 2027 року
Щодо встановлення обов’язкової реєстрації платниками ПДВ платників єдиного податку — юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців законопроєктом передбачено:
— обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ з 01.01.2027 юридичних і фізичних осіб — підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у разі досягнення порогу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, встановленого п. 181.1 ст. 181 ПКУ;
— запровадження для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, звітного податкового періоду — календарний квартал;
— застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривні за перші п’ять порушень протягом 2027 року для платників єдиного податку, які зареєстровані як платники ПДВ, у разі порушення ними термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення правил нарахування і сплати грошового зобов’язання;
— надання права платникам ПДВ складати зведені податкові накладні у разі постачання товарів / послуг та/або отримання попередньої оплати за товари / послуги, особам, які не зареєстровані платниками ПДВ, не пізніше останнього дня місяця.
Водночас законопроєктом запропоновано підвищити поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, установлений п. 181.1 ПКУ, з 1 до 4 млн грн!
Нові правила справляння військового збору
Законопроєктом передбачено продовжити дію норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які були запроваджені на період дії воєнного стану на території України, до набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи ЗСУ. А саме: для фізосіб — у розмірі 5,0%, фізосіб-підприємців — платників ЄП першої, другої та четвертої групи — 10% з розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (у 2026 році — 850 грн), платників ЄП третьої групи (ФОПів та юросіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% від доходу.
Удосконалення адміністрування ПДВ у сфері електронної торгівлі
Законопроєктом передбачено внесення змін до ПКУ, спрямованих на врегулювання оподаткування операцій дистанційного продажу товарів, що ввозяться на митну територію України, для можливості сплати ПДВ відправником.
Зокрема законопроєктом запропоновано:
— встановити зобов’язання для підприємства електронного інтерфейсу — нерезидента вести облікові записи дистанційних продажів товарів;
— визначити, що особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі провадження діяльності згідно з правилами дистанційного продажу товарів, є підприємство електронного інтерфейсу;
Якщо підприємство електронного інтерфейсу є нерезидентом, то посередник підприємства електронного інтерфейсу вважається особою, на яку також покладається обов’язок із нарахування та сплати до бюджету податку на рівні підприємства електронного інтерфейсу.
— визначити, що у разі ввезення на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, які придбані згідно з правилами дистанційного продажу, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість визначена відповідно до Митного кодексу України.
Також передбачено доповнення статті 197 ПКУ положеннями щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України:
— товарів, які придбані згідно з правилами дистанційного продажу товарів, на адресу для одержувача-фізособи (для уникнення подвійного оподаткування операцій з дистанційного продажу товарів);
— товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача-фізособи в одній депеші від одного відправника-фізособи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника-фізособи у міжнародних експрес-відправленнях. За умови що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їхні характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою.