Скажімо, ви, всупереч зазначеному вище, все ж таки не подали декларацію з податку на прибуток. Можливо, навіть таку, в якій суми податку до сплати не було. Чи штрафуватимуть вас за це?
Так! Адже мораторій на застосування штрафів вже закінчився (ще з 01.08.2023). А за неподання податкової декларації або за порушення встановлених строків її подання п. 120.1 ПКУ передбачає два розміри штрафів:
— 340 грн — за перше таке порушення;
— 1020 грн — за кожне наступне таке порушення, якщо до вас протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Зверніть увагу: у податківців залишається право не прийняти податкову декларацію у разі, якщо порушено вимоги ст. 48 або 49 ПКУ. Наприклад, якщо в декларації немає її обов’язкових реквізитів. Або якщо якийсь із заповнених рядків декларації потребує подання додатка, а його не подали. Це стосується, звісно, і неподання фінзвітності, адже вона, як уже було сказано, теж є додатком до декларації і її невід’ємною частиною. Або якщо були порушені правила подання декларації. Саме тому ми завжди рекомендуємо не відкладати подання декларацій на останній момент, — адже якщо декларацію не приймуть, є можливість дізнатися про порушення (що саме не сподобалося податківцям) і вчасно їх виправити.
Утім, позаяк воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
За відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Зверніть увагу: сам воєнний стан, хоч і є форс-мажором, не звільняє від обов’язків подавати податкову звітність та сплачувати податки. Тобто щоб скористатися такою пільгою, ви маєте документально довести, що можливості подавати звітність та платити податки справді не мали!
Щоб скористатися такою пільгою, платник податків подає заяву і всі підтвердні документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ». Нині таку заяву і документи вимагається подати не пізніше 60 к. д. з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (п. 4 розділу ІІ Порядку).
Для деяких платників податку на прибуток п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає і ще одну «воєнну» пільгу.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом із податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ПКУ, і такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як скласти декларацію з податку на прибуток?
Це запитання теж може виникнути, і недарма. Адже порядку складання цього звіту Мінфін і досі не затвердив. Тож, складаючи цю декларацію, бухгалтер мусить спиратися на власний досвід, назви рядків та додатків та на численні роз’яснення від ДПС.
Зараз наведемо кілька найбільш загальних із них, про які має знати кожен бухгалтер:
1. Декларацію з податку на прибуток підприємств заповнюють на підставі первинних документів, складених відповідно до бухобліку, у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
З одного боку, це очевидно — адже гривня як одиниця виміру наведена в самій декларації (зверху її табличної частини). З іншого — об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування. Його зазначають у фінзвітності, що є додатком до декларації. Але у фінзвітності цей показник наводять у тисячах гривень. І як бути в такій ситуації? Як «розокруглити» тисячі гривень до гривень правильно?
Саме тому податківці у «ЗІР» рекомендують орієнтуватися не так на показники фінзвітності, як на самі первинні документи, на підставі яких було пораховано той фінрезультат та інші показники, які використовуються в декларації.
Тобто бухоблік (який ви ведете на підставі первинних документів) ви ведете у гривнях з копійками. І коли складали фінзвітність, то зробили округлення до тисяч гривень. Тепер, для складання декларації з податку на прибуток, ви повертаєтеся назад і зазначаєте ці показники такими, які вони є у бухобліку. Тільки знову округлюєте їх, але вже до гривень без копійок.
2. Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком.
Тобто якщо ви звітували з цього податку щокварталу, то ви вже знаєте про цей принцип, і пояснювати вам, як застосувати його під час складання декларації за рік, не потрібно.
Якщо ж ви — новостворений платник податку і звітуєте вперше, пояснимо. У річній декларації треба зазначити всі показники, що їх передбачає її форма, у значенні, яке дорівнює річному підсумку, тобто з дати вашого заснування до 31 грудня звітного року (включно).
Наприклад, якщо у певних кварталах ви мали збитки, а в інших — прибутки, це не показуєте окремо. У декларації за рік відображаєте загальний річний фінрезультат. Таким чином, збитки одного періоду зменшуються за рахунок прибутків інших, і навпаки.
3. Декларацію з податку на прибуток можна подати у три способи, передбачені п. 49.3 ПКУ. Тобто особисто, поштою або електронним способом. Але платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу тільки в електронній формі (про що каже п. 49.4 ПКУ).
Спосіб подання декларації впливає і на її заповнення. Наприклад, у паперовій формі будуть «живі» підписи осіб, які її склали, а електронну форму треба підписати електронними підписами.
Якщо якийсь із рядків декларації показників для заповнення не має, то у паперовій формі ставимо прочерки, а в електронній формі — просто залишаємо ці рядки не заповненими.