Згідно з ч. 4 ст. 121 КЗпП, робота працівника, скерованого у відрядження, оплачується відповідно до умов трудового або колективного договору. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим від середньої заробітної плати.
Тобто для оплати часу відрядження треба знати два показники. Перший — це денний заробіток виходячи з оплати праці, встановленої трудовим (колективним) договором. Другий показник — це середньоденний заробіток, який обчислюють відповідно до Порядку №100.
До заробітку для визначення денної зарплати включаються нараховані працівникові елементи заробітної плати, що їх працівник отримує згідно з умовами трудового (колективного) договору в місяці, в якому він перебував у відрядженні, а саме:
— оклад, доплата, надбавка, індексація;
— щомісячні, квартальні премії тощо.
Отже, якщо відрядженому працівникові було проведено оплату за денною зарплатою, бо вона виявилася більшою за середньоденну, то робочі дні за період відрядження оплачуються згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, тобто як звичайні робочі дні.
Тож, якщо у місяці, в якому працівника скеровують у відрядження, була нарахована квартальна премія, то до розрахунку денного заробітку вона потрапить у повній сумі. Розподіляти квартальну премію за місяцями пропорційно до відпрацьованих днів не потрібно.
А до розрахунку середньоденного заробітку ця премія не потрапить узагалі. Адже премії враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані (п. 3 Порядку №100). Нараховано премію у місяці відрядження, а цей місяць до розрахункового періоду не потрапляє (до нього беруться два місяці, які передують місяцю відрядження). Отже, незалежно від того, за які місяці була нарахована премія, вона у розрахунку середньоденного заробітку участі не бере.