Платники ЄП IV групи зобов’язані сплачувати податок на прибуток у таких випадках:
— при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ (так званий податок на репатріацію);
— при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується у порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ;
у випадку отримання (абз. 4 пп. 133.1.1 та п. 133.5 ПКУ — це нові норми):
— доходу (прибутку) від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів;
— доходу від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку.
Після внесення землі до статутного капіталу фермерського господарства вона стає власністю такого господарства. Отже, фермерське господарство має право розпоряджатися нею на власний розсуд, зокрема продати.
Під час такого продажу жоден із наведених вище видів доходів не виникає, тож сплачувати податок на прибуток не доведеться.
Операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості), звільняються від оподаткування ПДВ (пп. 197.1.21 ПКУ).
Щодо впливу на суму ЄП, то треба розрізняти два наслідки.
1. Зміна бази нарахування ЄП IV групи 2025 року.
У разі зміни протягом поточного року площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на них права власності або користування платник єдиного податку IV групи обчислює суму єдиного податку за земельну ділянку, на яку набуто (втрачено) право власності або користування за квартал, в якому набуто (втрачено) право власності або користування земельною ділянкою за такою формулою:
де:
S — сума єдиного податку за земельну ділянку, на яку набуто (втрачено) право власності або користування за квартал, в якому набуто (втрачено) право власності або користування цією земельною ділянкою;
С — річна сума єдиного податку за земельну ділянку, на яку набуто (втрачено) право власності або користування (з 1 січня до 31 грудня (включно) поточного року);
R — розмір сплати єдиного податку у кварталі, в якому набуто (втрачено) право власності або користування земельною ділянкою (I квартал — 10%; II квартал — 10%; III квартал — 50%; IV квартал — 30%);
K днів кварталу — кількість календарних днів у кварталі, в якому відбулося набуття (втрата) права власності або користування на земельну ділянку;
K днів користування — кількість календарних днів користування та/або володіння земельною ділянкою в кварталі, в якому відбулося набуття (втрата) права власності або користування на земельну ділянку.
2. Вплив доходу від продажу землі на критерій с/г підприємства
У Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма, затверджена Наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 №772) суму доходу від реалізації землі відображають у складі ряд. 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника».
Водночас, позаяк земля є основним засобом підприємства, то суму доходу від її реалізації відображають у ряд. 3.4 (яким зменшується сума загального доходу). Але це можливо тільки за умови, що земля була на балансі підприємства більше ніж 24 місяці (тобто понад 2 роки).
Зверніть увагу! У виносці до ряд. 3.4 зазначено: «не коригується дохід на суму перевищення ціни реалізації (без ПДВ) над залишковою вартістю основних засобів». Амортизація на земельні ділянки, як відомо, не нараховується. Тобто в цьому рядку проставляють балансову вартість земельної ділянки (яка дорівнює або її первісній вартості, або переоціненій, якщо проводилася переоцінка до справедливої вартості).
Тож операція з продажу землі, яка перебувала в користуванні понад 2 роки, може вплинути на зменшення сільгоспчастки тільки у разі істотної різниці між ціною продажу та балансовою вартістю.