Правові основи відповідальності перевізника
Позаяк за умовами договору (за типових умов договору купівлі-продажу) ризики, пов’язані з товаром, переходять до покупця після транспортування — у момент вручення товару покупцеві (ст. 664 ЦКУ), то потерпілою стороною є продавець (підприємство). Тому саме продавець має право пред’явити претензію перевізникові.
Бухоблік за умовними даними:
08.10.2025 — отримання передоплати від клієнта і нарахування ПДВ:
— Д-т 311 К-т 681 — 6 225,60 грн;
— Д-т 643 К-т 641/ПДВ — 1 037,60 грн.
08.10.2025 — передача товару перевізникові («Нова пошта») (нехай собівартість товару 4 000,00 грн):
— Д-т 287 «Товари в дорозі» — К-т 281 «Товари на складі» — 4 000 грн.
Після отримання акта від НП про знищення товару (у жовтні 2025):
— Д-т 977 К-т 287 — 4 000 грн (списання втраченого товару).
Нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ (якщо знищений товар придбано з ПДВ):
— Д-т 977 К-т 641/ПДВ — 800 грн (база: 4 000 грн × 20%).
Визнання претензії перевізником:
— Д-т 374 К-т 715 — 6 225,00 грн.
17.10.2025 — отримання компенсації від НП:
— Д-т 311 К-т 374 — 6 225,00 грн.
17.10.2025 — повторне відправлення товару клієнтові:
— Д-т 287 К-т 281 — 4 000 грн (передача товару перевізникові).
Після доставки товару клієнтові:
— Д-т 681 К-т 702 — 6 225,60 грн;
— Д-т 702 К-т 643 — 1 037,60 грн (ПДВ);
— Д-т 902 К-т 287 — 4 000 грн.
Що з ПДВ?
08.10.2025, отримавши передоплату, підприємство нарахувало з неї ПЗ з ПДВ, склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну.
Далі в рахунок цієї передоплати відвантажило товар, який було знищено (тобто покупець його не отримав і заборгованість перед ним у підприємства залишилася). Згодом у рахунок цієї передоплати відвантажено новий товар.
На наш погляд, немає підстав коригувати виписану податкову накладну на суму передоплати. Новий товар відвантажується в рахунок отриманої передоплати і на її суму. Тож на дату відвантаження нового товару підстав складати нову податкову накладну немає.
Нарахування компенсуючого ПДВ на знищений товар
Якщо знищений товар придбавався з ПДВ, то, на наш погляд, унаслідок його знищення потрібно нарахувати компенсуюче ПДВ за пп. «г» пп. 198.5 ПКУ, бо товар використано в операціях, що не є госпдіяльністю.
Але якщо товар знищено внаслідок форс-мажору під час воєнного стану, то згідно з п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на такі операції компенсуюче ПДВ за пп. 198.5 ПКУ не нараховується. Невже в описаній ситуації немає підстав застосувати цю норму?
На наш погляд, підстав немає, бо:
— підприємство отримало згодом повну компенсацію від перевізника;
— логіка п. 32-1 передбачає ситуацію, коли платник зазнає збитків без компенсації.
Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому можна отримати індивідуальну податкову консультацію. І якщо податкова служба погодиться з тим, що норму п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ в описаній ситуації можна застосувати, це буде підставою для ненарахування компенсуючого ПДВ.
ПДВ-аспекти компенсації від перевізника
Компенсація є відшкодуванням збитків (господарською санкцією) і не є об’єктом оподаткування за ст. 185 ПКУ.
У цьому випадку податкова накладна на перевізника не складається.
Податок на прибуток
Якщо підприємство є платником податку на прибуток:
— витрати від втрати товару (Д-т 977) та компенсуючі ПЗ (Д-т 977) зменшують фінрезультат до оподаткування;
— дохід від компенсації (К-т 715) збільшує фінрезультат до оподаткування;
— спеціальні коригування фінрезультату за ПКУ для таких операцій не передбачені.