Справді, з 1 січня 2025 року повернувся обов’язок для ФОПів сплачувати ЄСВ за себе, а саме пунктом 3 прикінцевих положень Держбюджету-2025 зупинено дію пп. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ на 2025 рік щодо цієї пільги для ФОПів.
Тому «воєнної» пільги, яка б звільняла всіх ФОПів від сплати ЄСВ на час воєнного стану, в 2025 році вже точно не буде.
Але це не стосується інших пільг. Якщо ФОПи (як «загальники», так і «єдинники») одночасно перебувають у трудових відносинах, то вони можуть не платити ЄСВ за себе. Це правило діє з 1 січня 2021 р. але за умови, що роботодавець за основним місцем сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.
Якщо у певному місяці роботодавець не сплатив ЄСВ за них або сплатив, але у розмірі, меншому від мінімального страхового внеску, то такі ФОПи мають сплатити ЄСВ за себе в розмірі, не меншому від мінімального внеску (а не різниці)!
Тобто ФОПи починаючи з січня 2025 року сплачують ЄСВ у сумі не менше ніж 1760,00 грн, у разі якщо роботодавець не сплатить за них ЄСВ або сплатить у меншому розмірі.
Позаяк ФОП як найманий працівник за основним місцем перебуває у простої/ чи у відпустці без збереження зарплати і за нього роботодавець починаючи з січня 2025 не сплатить ЄСВ з мінімального розміру, то ФОП за відповідний місяць має сплатити ЄСВ за себе до бюджету у розмірі не менше ніж мінімальний внесок, тобто 1 760,00 грн.
За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ на підприємців накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Якщо податковий орган або сам платник донараховує ЄСВ, штраф становить 10% від донарахованої суми за кожний звітний період, але не більше ніж 50% від загальної суми донарахування (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Крім того, несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ фізособами-підприємцями каратиметься адмінштрафом, визначеним ст. 165-1 КпАП.
При цьому ст. 38 КпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Штрафи за ст. 165-1 КУпАП накладають саме податківці (а не суд).
Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов’язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила будь-які встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває довго, і весь цей час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом під час перевірок. Про це ДФСУ зазначила у листі від 11.09.2015 №33814/7/99-99-17-03-01-17.
Днем вчинення правопорушення у разі несплати ЄСВ є наступний за останнім днем граничного терміну сплати єдиного внеску. А ось у разі несвоєчасної сплати — термін правопорушення обчислюється за датою фактичної сплати єдиного внеску.