Пільгова норма ПКУ
Ключовою нормою у вашому випадку є пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, який визначає, що не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у госпдіяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, для звільнення від оподаткування мають виконуватися одночасно три умови:
1) тип будівлі: будівля промисловості (код 125 за Класифікатором);
2) основна діяльність власника: класифікується у секціях B-F КВЕД;
3) використання: будівля використовується за призначенням у власній госпдіяльності і не передається в оренду, лізинг чи позичку.
Еволюція позиції контролюючих органів
Справді, позиція ДПС щодо цього питання зазнала змін.
Попередня (лояльна) позиція.
Тривалий час податкові органи дотримувалися підходу, за яким, якщо в оренду здавалася лише частина промислової будівлі, то податкове зобов’язання виникало тільки щодо цієї частини. Решта площі, що використовувалася для власних виробничих потреб, підпадала під дію пільги. Такий підхід ґрунтувався на тому, що об’єктом оподаткування є об’єкт нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
Нова (фіскальна) позиція.
Останнім часом ДПС змінила позицію, що знайшло відображення у свіжих роз’ясненнях. Суть нової позиції полягає в тому, що надання навіть частини об’єкта нерухомості в оренду, лізинг чи позичку позбавляє суб’єкта господарювання права на застосування пільги, передбаченої пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, щодо всього об’єкта нерухомості.
Аргументація нової позиції така: норма пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ сформульована таким чином, що умова про «нездачу в оренду» стосується всієї будівлі як єдиного об’єкта. Порушення цієї умови (навіть частково) призводить до втрати пільги для всього об’єкта. Базою оподаткування при цьому, згідно з пп. 266.3.1 ПКУ, є загальна площа об’єкта нерухомості.
Період застосування нової позиції та необхідність перерахунку
На наш погляд, зміна позиції контролюючого органу, викладена у його нових роз’ясненнях, не є зміною законодавства. Норма ПКУ, що регулює це питання, в частині умови щодо оренди не змінювалася з 23 травня 2020 року, коли Законом №466-IX було уточнено такі умови звільнення.
Отже, нова позиція ДПС є, по суті, новим трактуванням старої норми. Це створює для платників податків ризики донарахувань за попередні періоди.
Чи потрібно робити перерахунок? З огляду на актуальну фіскальну позицію ДПС, є високий ризик того, що під час податкової перевірки вам буде донараховано податкове зобов’язання за всю площу будівлі за періоди, коли її частина надавалася в оренду (починаючи з 23.05.2020 або з моменту початку оренди, якщо він пізніший). Тому для мінімізації ризиків штрафних санкцій та пені може бути доречно здійснити перерахунок.
З якого періоду робити перерахунок? Позаяк норма пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ в редакції, яка ставить залежність пільги від того, чи надається нерухомість в оренду, діє з 23.05.2020, формально податківці можуть вимагати сплати податку за всю площу з цієї дати.
Проте, якщо ви маєте індивідуальну податкову консультацію (ІПК) на свою користь, вона захищає вас від штрафних санкцій за період до отримання нової узагальнюючої або нової індивідуальної консультації, яка б спростовувала попередню. У цьому разі усні консультації податківців і навіть письмові в «ЗІР» не мають сили ІПК і не скасовують ті ІПК, які були видані раніше.