Ключовим документом, що регулює це питання, є НП(С)БО 21.
Кошти в іноземній валюті на субрахунку 312 є монетарною статтею балансу, бо це гроші, які будуть сплачені або отримані у фіксованій сумі.
Визначають курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті (пп. 8 НП(С)БО 21):
— на дату балансу (останній день, кварталу та/або року);
— на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Фраза «в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики)» надає підприємству право вибору одного з двох підходів, який треба зафіксувати в наказі про облікову політику.
Варіант 1: перерахунок всієї статті (всього залишку)
На дату кожної операції з валютою (надходження, списання) ви перераховуєте весь залишок коштів на рахунку за офіційним курсом НБУ на цю дату. Різницю між новою гривневою оцінкою та попередньою визнаєте курсовою різницею (дохід або витрати). Цей метод є точнішим з погляду поточної оцінки, але трудомісткішим.
Варіант 2: перерахунок у межах операції (найпоширеніший)
На дату господарської операції ви перераховуєте за поточним курсом НБУ лише суму самої операції. Залишок коштів, що був на рахунку до цього, не переоцінюєте. Повний перерахунок всього залишку на рахунку відбувається лише на дату балансу.
Висновки
Курсові різниці за коштами на субрахунку 312 розраховують на дату балансу та/або на дату операції залежно від облікової політики (НП(С)БО 21).
Облікова політика дозволяє два підходи: перерахунок усього залишку на дату операції (точніший, але трудомісткіший) або лише суми операції з перерахунком залишку на дату балансу (поширений).