Договори поставки, про спільну діяльність, агентські договори: що може змінитись після скасування ГКУ?

Почнімо з договорів поставок, які, на нашу думку, матимуть найбільше змін.

Що нині регулює ГКУ в договорах постачання?

ГКУ визначає окрему конструкцію договору постачання (ст. 265 — 270), яка є специфічною формою щодо купівлі-продажу для підприємницької діяльності та вимагала обов’язкового укладання договору (без укладення договору лише у деяких випадках за законом).

Особливості:

— строк договору — за умовчанням, він вважається укладеним на 1 рік;

— строк постачання;

— кількість, асортимент, якість;

— попереднє погодження специфікацій;

— наслідки порушення строків/обсягів;

— неустойки та штрафні санкції,

— строк позовної давності для товарів неналежної якості — 6 місяців;

— можливість використання у договорах відомих міжнародних звичаїв, рекомендацій, правил міжнародних органів та організацій, якщо це прямо не заборонено.

Що може змінитися в договорах постачання після скасування ГКУ?

1. Їх регулюватиме ЦКУ.

Договір постачання як окремо врегульований вид господарського договору у сфері господарсько-торговельної діяльності зникає, натомість маємо договір купівлі-продажу з умовами постачання.

Утім, нагадаємо про свободу укладення договору: суб’єкти господарювання мають право укладати будь-які договори, зокрема змішані, та зазначати назву договору, яка найбільше пасує його умовам. Проте, як договір не назви, регулюватиметься він з 28 серпня за нормами ЦКУ, а не ГКУ, а саме нормами ЦКУ про купівлю-продаж (ст. 655 — 697 ЦКУ).

Бізнесу доведеться адаптувати договори під норми ЦКУ без відсилання до ГКУ (про це йдеться в іншій статті цього номера «Укладення, виконання договорів та визнання їх нечинними після 28 серпня»).

Хоча більшість договорів постачання, умови яких прямо не суперечать ЦКУ, можуть і надалі укладатися на відповідних погоджених умовах, схожих до ГКУ.

2. Втрата спеціального статусу «господарського договору».

Формально з 28 серпня поняття «господарське зобов’язання» зникає, натомість використовується термін «цивільно-правове зобов’язання». Водночас, якщо договір укладається госпсуб’єктами, про що зазначається у преамбулі договору, посилання в його тексті на термін «господарське зобов’язання» цілком можливе.

Менше імперативних норм — більше диспозитивності, тобто сторони зможуть більше регулювати умовами договору на власний розсуд із використанням відомих міжнародних звичаїв, звичаїв ділового обороту, рекомендацій, правил тощо.

3. Втрата специфічних гарантій.

Це, наприклад, чіткі гарантії (штрафи) щодо відшкодування недопостачання, відмова від оплати у разі некомплектності, скорочені строки пред’явлення претензій (позовів) тощо, які раніше були прописані в ГКУ. Тож бізнесу доведеться все це прописувати в договорах самостійно.

Наведемо узагальнену таблиці, яка показує різницю між правовим регулюванням договорі поставки за ГКУ та ЦКУ.

Таблиця 1

Узагальнене порівняння умов договору постачання

Що варто зробити вже тепер із договорами постачання?

1. Розширити умови договорів: забрати всі посилання на ГКУ, переписати всі умови, де було таке посилання, відповідно до нових реалій.

2. Уточнювати терміни постачання, комплектність, асортимент, штрафи (якщо є лише посилання на чинне законодавство чи на ГКУ).

3. Описати механізми відповідальності та відмови від договору в разі порушень.

4. Передбачити форму погодження специфікацій та додатків (якщо вони укладаються згодом, під час виконання договору).

5. Переглянути затверджені типові зразки/форми договорів на підприємстві для чинних та потенційних контрагентів.

Агентські договори

Агентський договір до 28 серпня.

1. У ГКУ (ст. 295 — 298) агентський договір мав статус окремого господарсько-правового договору з окремим регулювання правовідносин.

2. Він укладався між суб’єктами господарювання, й агент вчиняв дії від імені та/або коштом принципала (довірителя).

3. Регламентувалися:

— порядок дій агента;

— винагорода;

— звітність;

— відповідальність;

— припинення договору.

Після скасування ГКУ: що змінюється?

Агентський договір зникає як окремий вид господарських відносин.

ЦКУ не містить агентського договору як окремого інституту. Натомість ч. 4 ст. 243 ЦКУ зазначає, що особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. На думку автора, це означає необхідність створення такого нового закону або окремого регулювання агентських договорів безпосередньо у ЦКУ.

Таблиця 2

Альтернативні види договорів в чинній редакції ЦКУ

Тобто агентські відносини залишаються можливими, але через інші правові конструкції.

Що залишається можливим?

Госпсуб’єкти можуть укладати агентський договір, наприклад, у вигляді договору комерційного представництва, але:

— потрібно чітко описати його правову природу (наприклад, описати предмет договору: «Цей договір є змішаним і поєднує елементи _________ комісії, доручення, надання послуг, іншого виду представництва»);

— права й обов’язки сторін мають бути докладно прописані в тексті;

— відсилання до ст. 295 — 298 ГКУ стане нечинним після його скасування — треба вилучати або погоджувати такі умови у тексті договору без посилання на ГКУ, зокрема щодо відповідальності.

Таблиця 3

Ризики при використанні старого договору (без оновлення)

Рекомендації від редакції:

1. Провести ревізію агентських договорів: вилучати всі посилання на ГКУ, визначити його форму (комісія, доручення, послуга).

2. Переписати договори:

— перейменувати агентський договір. Можливі варіанти: «Договір про представницькі послуги» тощо;

— визначити, від чийого імені діє агент (за оновленим договором — повірений, комісіонер тощо, інакше, теж відповідно до виду оновленого договору, називатиметься і замовник);

— регламентувати вид винагороди, розмір та умови виплати винагороди, звітність за договором та строки її подання.

3. Орієнтуватися на:

— ЦКУ (комерційне представництво (ст. 243 ЦКУ), доручення, комісія);

— міжнародну практику (наприклад, ICC Model Commercial Agency Contract);

— звичаї ділового обороту на відповідному ринку.

Наведемо приклад:

— назва договору: договір про представницьке обслуговування;

— формулювання: «агент зобов’язується від імені та коштом принципала вчиняти дії щодо просування товарів...»;

— правова природа: містить елементи договору доручення (ст. 1000 ЦКУ) та договору про надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Можлива юридична модель для ЗЕД-агента:

— агент (українська юрособа чи ФОП) діє від імені та коштом принципала (нерезидента);

— представляє його інтереси на території України: пошук клієнтів, переговори, укладення контрактів, консалтинг, підтримка продажів;

— агент не набуває права власності на продукцію, не є імпортером;

— договір — змішаний, поєднує доручення, представництво й послуги (позаяк ЦКУ не має агентського договору як окремої конструкції).

Зразок агентського договору для ЗЕД (Завантажити).

Договори про спільну діяльність

Поточний стан (до скасування ГКУ) — ст. 176 ГКУ.

ГКУ визначає господарський договір про спільну діяльність як форму співпраці підприємств (без утворення єдиного суб’єкта господарювання).

Цей договір має на меті отримання прибутку чи досягнення іншої господарської мети.

ГКУ регламентує:

— порядок ведення спільних справ — організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками;

— внески учасників (грошові, майнові, трудові);

— розподіл результатів діяльності;

— порядок управління.

Що зміниться після скасування ГКУ?

1. Зникне поняття «організаційно-господарські зобов’язання» у процесі управління госпдіяльністю, зокрема у межах господарського договору про спільну діяльність. Усі угоди щодо спільної діяльності регулюватимуться ЦКУ.

2. Залишаються дві конструкції, які активно використовуються госпсуб’єктами як раніше, так і на сьогодні: договір про спільну діяльність (ст. 1130 — 1131 ЦКУ) та просте товариство (ст. 1132 — 1143 ЦКУ).

ЦКУ регулює:

1) письмовий договір про спільну діяльність (без створення юрособи) для досягнення певної мети та без об’єднання вкладів учасників;

2) створення простого товариства шляхом укладення договору на основі об’єднання вкладів учасників із визначенням розміру внесків та порядку їх внесення, спільного управління справами, розподілу прибутків та збитків;

3) на нашу думку, втрати «господарських» особливостей у договорах про спільну діяльність (просте товариство) зі скасування ГКУ не відбувається. Водночас, хоча такі договори між підприємствами тепер і матимуть цивільно-правову природу, все ж таки окремий господарський статус визначатиметься реєстрацією в органах ДПС (п. 64.6 ПКУ) шляхом взяття на облік відповідного оператора спільної діяльності як платника податків з присвоєнням окремого податкового (облікового) номера;

4) на сьогодні всі договори про спільну діяльність залишаються чинними та здебільшого не потребують змін.

Зразок договору про спільну діяльність (Завантажити).

Інші госпдоговори після скасування ГКУ

Узагальнимо ключові спекти інших господарських договорів, які зміняться або втратять окреме правове регулювання після 28 серпня.