Додаткові відпустки на дітей надаються згідно зі ст. 19 Закону про відпустки.
Хто має право на цю додаткову відпустку:
— один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
— один із батьків, які мають дитину з інвалідністю, особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
— один із батьків, які всиновили дитину, один із прийомних батьків;
— одинока матір;
— батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі);
— особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, право на цю відпустку надають як рідні, так і всиновлені діти або діти, взяті під опіку.
Як надається така відпустка?
Базова тривалість такої відпустки становить 10 календарних днів на рік.
Проте за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Приклад 1. Працівниця, яка виховує дітей сама, має двох дітей віком до 15 років. Отже, в неї дві підстави для відпустки на дітей: за наявністю дітей до 15 років і через статус одинокої матері. Тому вона має право на відпустку тривалістю 17 календарних днів за рік.
Набуття права на отримання цієї відпустки настає з першого дня календарного року. Тобто, якщо ви маєте відповідну дитину, — цього року маєте право на таку відпустку.
Приклад 2 (продовження прикладу 1). У 2025 році одному з дітей працівниці виповнилося 15 років. Якої тривалості буде відпустка на дітей за 2025 рік?
Знову 17 календарних днів. Адже дитині виповнилося 15 років у 2025 році, тобто частину цього року їй було ще 14 років і право на відпустку виникло.
Але вона надається лише одному з батьків! Тобто, за умови що інший із батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.
Додаткова відпустка на дітей може надаватися у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після.
Приклад 3. Працівник, якого прийнято на роботу у січні 2025 року і який має право на таку відпустку. Коли він може використати її у 2025 році?
У зручний для нього час за попередньою домовленістю з роботодавцем (навіть у січні 2025 року). Або скористатися цією відпусткою вже у наступних роках.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані дні такої відпустки. І знову ж таки, якщо такою відпусткою (або компенсацією при звільненні) не скористався другий із батьків!
Чи є обмеження в наданні цієї відпустки під час воєнного стану?
Під час воєнного стану надання відпусток працівникам регламентується ст. 12 Закону №2136.
Згідно з цією статтею:
1) у період дії воєнного стану працівникові може надаватися будь-який вид відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Але це не стосується керівних працівників закладів освіти й установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників;
2) у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Тобто якщо йдеться про тих роботодавців, які працюють на оборону країни, то вони під час війни мають право відмовити працівникам у додатковій відпустці на дітей. Проте такі відпустки не пропадають — вони не мають строку давності, і їх можна буде використати після війни або отримати за них грошову компенсацію під час звільнення.
Інші роботодавці теж отримали додаткове право: вони можуть обирати, як надавати такі відпустки: з оплатою чи без. Працівник теж має право обирати, коли скористатися такою додатковою відпусткою: під час війни чи після її закінчення.
Тобто у 2025 році можливі варіанти такі:
— працівник користується такою відпусткою нині у загальному порядку, з оплатою (відпустковими);
— працівник користується такою відпусткою нині, але, за рішенням роботодавця, без оплати (без відпусткових). При цьому відпусткові не будуть виплачені пізніше і компенсація у разі звільнення за ці використані дні додаткової відпустки працівникові не виплачується;
— працівник не користується такою відпусткою тепер, вона зберігається за ним, і він матиме право або використати її після воєнного стану (з оплатою), або отримати за неї компенсацію у разі звільнення (як під час воєнного стану, так і після його закінчення).
Зверніть увагу! На думку Мінекономіки, зазначену в листі від 28.01.2024 №4706-05/6893-09, для ухвалення рішення про неоплату відпустки роботодавцю потрібне економічне обґрунтування. Такої вимоги немає у Законі №2136, як його скласти, ніхто не знає, але Мінекономіки на цьому наполягає.
І ще, на думку Мінекономіки, надання оплачуваних відпусток без оплати можливе лише щодо тих відпусток, на які працівник отримав право після 24.12.2023 — дати набрання чинності змінами до Закону №2136, які запровадили таке правило.
Як документально підтвердити право на додаткову відпустку
Як довести, що працівник є тією особою, яка має право на додаткову відпустку на дітей?
Для цього спочатку дивимося перелік осіб, які мають право на таку відпустку, а далі перевіряємо, чи надав працівник документи, що підтверджують обставини, зазначені у цьому переліку.
Наявність дітей підтвердити просто — достатньо надати свідоцтва про народження, документи про всиновлення або опіку.
Інвалідність дитини підтвердити теж нескладно, хоча у 2025 році ця тема набула актуальності.
Треба пам’ятати, що МСЕК уже немає, а інвалідність тепер підтверджують експертні команди. Для більшості українців переоформлення старих довідок МСЕК на витяги з рішення експертної команди закінчиться з 01.07.2025.
Отже, якщо працівник надає документ про інвалідність дитини, то цей документ має бути чинний. За необхідності треба буде проходити медогляди на підтвердження інвалідності та надавати роботодавцю оновлені документи.
А от статус «одинока матір» або «одинокий батько» підтвердити трохи складніше.
Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Але позаяк п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Одинокий батько — це чоловік, який не перебуває у шлюбі, але при цьому виховує дитину, у свідоцтві про народження якої він записаний як батько; або він розлучений і виховує дитину без матері; або він удівець.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які треба подати розлученим жінці (чоловіку), які виховують дитину без батька (матері) для отримання додаткової соціальної відпустки.
Проте розлучені жінка (чоловік), які справді виховують дитину самі (без батька, без матері), для отримання додаткової соціальної відпустки мають надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який би підтверджував, що батько (мати) не беруть участі у вихованні дитини.
Або жінка може надати довідку з органів реєстрації актів цивільного стану, що взагалі не перебувала у шлюбі. Або про те, що її чоловік помер і вона є вдовою.
Але цього замало. Для підтвердження права на таку відпустку працівник (працівниця) мають надати роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою вірогідністю підтверджується відсутність участі батька (матері) у вихованні дитини.
Прикладом документів підтвердження того, що батько (мати) не беруть участі у вихованні дитини, можуть бути:
— рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
— рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька (матері) у вихованні дитини.
Крім того, підтвердженням відсутності участі батька (матері) у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько (мати) не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі у батьківських зборах) тощо.
Достовірність документа щодо відсутності участі батька (матері) у вихованні дитини визначає роботодавець.
Враховуючи, що додаткова соціальна відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час статус одинокої матері може змінитися, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.
Як довести, що інший із батьків не скористався цією відпусткою в тому році, за який працівник бажає скористатися нею (відгуляти або отримати грошову компенсацію при звільненні)?
Держпраці каже таке:
1) чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які треба пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку;
2) це означає, що роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому підтверджується, що іншому з батьків дитини така соціальна відпустка не надавалася.
Тобто це може бути, наприклад, довідка з місця роботи іншого з батьків із відповідною інформацією. А може бути й, наприклад, заява самого працівника (який бажає скористатися цією відпусткою), що інший із батьків цього року не працював і тому скористатися заявленою відпусткою не міг. До заяви можна додати відомості з Реєстру застрахованих осіб з даними про відсутність місця роботи. Але обмежень наразі немає, і це може бути будь-який документ, що містить потрібну інформацію.
Як документально оформити додаткову відпустку на дітей?
Оформлюється вона за загальними правилами, аналогічними до тих, які ми застосовуємо для оформлення щорічних відпусток (докладно ми їх розглянули за посиланням).
Почати потрібно з графіка відпусток. Формально, за ст. 10 Закону про відпустки, у такому графіку відображають щорічні відпустки, — до яких додаткова відпустка на дітей не належить. Але позаяк вона надається за певний календарний рік, то може, за угодою між роботодавцем та працівниками, відображатися у цьому графіку.
Якщо така відпустка є у графіку, заява від працівника не потрібна — графік узгоджується, доводиться до відома працівників (під підпис) і далі, за два тижні до надання відпустки за графіком, роботодавець складає наказ про надання цієї відпустки — з конкретними датами початку та закінчення.
Якщо ж до графіка цю відпустку не включали або якщо працівник бажає змінити період надання цієї відпуски, він повинен подати заяву.
Зразок заяви про надання відпустки на дітей
На підставі цієї заяви (у разі її погодження керівником) складають наказ про надання відпустки.
Зразок наказу про надання відпустки на дітей
На підставі наказу кадрова служба робить відмітку про використання відпустки, а бухгалтерія розраховує відпусткові згідно з Порядком №100 та виплачує їх до початку відпустки (готівкою через касу або безготівково, переказом на банківський рахунок працівника). Не забувайте сплатити ЄСВ, ПДФО та ВЗ при виплаті цих відпусткових!
Чи підлягає така відпустка поділу?
Поділу, згідно зі ст. 12 Закону про відпустки, підлягають лише щорічні відпустки. Перелік щорічних відпусток визначено ст. 4 Закону про відпустки.
Позаяк додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, віднесена до виду соціальних відпусток (і регламентується ст. 19 Закону про відпустки), то формально поділу на частини вона не підлягає.
Проте, на думку Мінсоцполітики, працівниця (працівник), яка має право на цю відпустку з двох підстав, може використати її, наприклад, спочатку за однією підставою тривалістю 10 к. д., а через деякий час — за іншою підставою тривалістю 7 к. д. (лист від 12.05.2015 №256/13/116-15).
Якщо працівник захворів під час цієї відпустки
У разі настання тимчасової непрацездатності працівника у період використання ним додаткової відпустки на дітей та частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або надана одразу після закінчення дії причини, тобто відпустка має бути продовжена.
Отже, у випадку з цим видом відпустки діють правила, встановлені ст. 11 Закону про відпустки для щорічних відпусток. Принаймні так стверджує Мінсоцполітики у листі від 12.05.2015 №256/13/116-15.