Відразу зазначимо, що ДПС у відповіді на поставлені запитання наводить лише норми законодавства, але висновків з них не робить, даючи вочевидь таке право самому платникові податків. Тож і ми, з аналізу наведених норм, спробуємо зробити висновки самостійно.
1. Чи підпадає ця експортна операція, за якою кошти надійдуть у неповному розмірі, під валютний нагляд?
Відповідно до п. 6 розд. II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі — Інструкція №7) під валютний нагляд потрапляють операції, зокрема, з експорту товарів, розрахунки за які дату митного оформлення вивезення таких товарів не завершені. Тобто кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі, або банк не має інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
При цьому банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (пп. 1 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7).
Незначний розмір валютної операції — це розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 7 п. 2 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5).
Згідно зі ст. 20 Закону України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наразі розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, — 400 000 грн.
За курсом євро, встановленим НБУ на 19.05.2025 (46,449 грн за 1 євро) 400 000 грн — це 8 611,60 євро. Тобто це гранична сума, при недоплаті якої банк знімає операцію з валютного нагляду.
Якщо недоплата за ЗЕД-договором становитиме лише 2 000 євро, банк має зняти її з валютного нагляду, не чекаючи остаточного розрахунку.
2. Які будуть штрафні санкції при перевірці податковим органом цієї операції, якщо за нею залишиться заборгованість покупця в розмірі 2 000 євро?
Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначена частиною п’ятою ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаних коштів.
Проте в описаній ситуації йдеться про незначну суму заборгованості, яку банк (виходячи з наведеного вище) зніме з валютного нагляду, не чекаючи повного її погашення.
Якщо ЗЕД-договір знято з валютного нагляду, пеня підприємству не нараховуватиметься.
3. Через який час можна буде списати цю дебіторську заборгованість і за рахунок витрат чи прибутку?
Конкретної відповіді на це запитання ДПС у коментованій ІПК (ІПК ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.05.2025 №2658/ІПК/02-32-07-06-13 див. у «ДК» №21/2025) не дає. Зазначає лише, що за правилами бухобліку підставою для списання дебіторської заборгованості є визнання її безнадійною.
Додамо, що відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої:
— минув строк позовної давності;
— є впевненість, що вона не буде повернута боржником.
Тобто за нормами НП(С)БО 10 заборгованість стає безнадійною не лише тоді, коли минув строк позовної давності, а й коли підприємство впевнене в її неповерненні боржником.
Висновок: підприємство може або чекати закінчення строку позовної давності (з урахуванням особливостей обчислення позовної давності у сфері ЗЕД), або ж підписати з нерезидентом документ (договір, додаткову угоду, акт тощо) щодо «прощення» заборгованості за відповідним договором і списати її датою підписання такого документа. Адже саме цією датою «з’явиться впевненість», що ця заборгованість вже не буде погашена.
Щодо списання заборгованості, то зазначимо від редакції: вона списується згідно з п. 11 НП(С)БО 10:
— в рахунок зменшення цього резерву (Д-т 38 — К-т 362), якщо за цією заборгованістю формувався резерв сумнівних боргів;
— за рахунок витрат: Д-т 944 — К-т 362, якщо резерв не створювався або його недостатньо.
Тобто за рахунок прибутку заборгованість у будь-якому разі не списується.