Документування крадіжки
Повідомлення поліції.
Негайне звернення: відразу після виявлення крадіжки потрібно повідомити поліцію, зателефонувавши за номером «102» або звернувшись до найближчого відділку.
Подання заяви: керівник підприємства або уповноважена ним особа має подати письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення до органу поліції. Заяву можна подати і в усній формі, тоді вона фіксується у протоколі.
Реєстрація заяви: важливо отримати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви поліцією. Це може бути талон-повідомлення або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Цей документ є критично важливим для подальшого списання викраденого майна та для податкових потреб.
Проведення інвентаризації.
Наказ про інвентаризацію
Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації у зв’язку з виявленням факту крадіжки. Інвентаризація має бути проведена на день установлення факту крадіжки (п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене Наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879).
Інвентаризаційна комісія
Створюється інвентаризаційна комісія (постійно діюча або робоча) у складі, визначеному керівником (представники апарату управління, бухгалтерії, досвідчені працівники). Матеріально відповідальні особи (МВО) не включаються до складу комісії для перевірки активів, що перебувають у них на зберіганні, але їхня присутність під час інвентаризації є обов’язковою.
Комісія проводить фактичну перевірку наявності запасів.
Оформлення результатів
За результатами інвентаризації складають:
— інвентаризаційний опис;
— звіряльну відомість результатів інвентаризації;
— протокол засідання інвентаризаційної комісії, де фіксують висновки щодо виявленої нестачі. Протокол затверджує керівник підприємства.
Можуть застосовуватися форми цих документів, затверджені Наказом Мінфіну від 17.06.2015 №572.
Потрібно отримати письмові пояснення від матеріально відповідальних осіб та інших працівників, причетних до зберігання або руху викрадених цінностей.
На підставі протоколу інвентаризаційної комісії та інших документів керівник ухвалює рішення щодо врегулювання нестачі: списання за рахунок підприємства (якщо винних не встановлено або у стягненні відмовлено) або віднесення суми збитку на винних осіб (якщо їх установлено). Це рішення оформлюють наказом (розпорядженням).
Бухгалтерський облік
Викрадені запаси (товари, сировина, матеріали) у бухобліку підлягають списанню з балансу на підставі результатів інвентаризації та відповідних підтвердних документів (акт, протокол комісії, довідка поліції).
Суму збитків відображають на витратах (947 «Недостачі та втрати від псування цінностей») й одночасно — на позабалансовому рахунку 072.
Якщо винну особу встановлено, суму збитків відображають як дебіторську заборгованість до відшкодування.
Бухгалтерські проведення
Списання вартості викрадених запасів:
— Д-т 947 «Недостачі та втрати від псування цінностей» К-т рахунків обліку запасів (20, 22, 28 тощо).
Нараховано компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ:
— Д-т 947 К-т 641 — на суму ПДВ.
Відображення суми збитків на позабалансовому рахунку:
— Д-т 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» — на суму збитків, що підлягає відшкодуванню.
Якщо винну особу встановлено:
— Д-т 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів» — на суму, яку винна особа має відшкодувати.
Погашення заборгованості винною особою:
— Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» К-т 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».
Списання з позабалансового рахунку після відшкодування:
— К-т 072 — на суму відшкодованих збитків.
Приклад. На підприємстві виявлено крадіжку товару на складі, балансовою вартістю 10 000 грн.
Товари придбавалися з ПДВ, тому нараховано компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ — 2 000 грн.
Товари списано з балансу на підставі даних інвентаризації.
Згодом встановлено винну особу, яка відшкодувала шкоду на банківський рахунок підприємства.
Таблиця
Бухгалтерський облік крадіжки товару
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | ||
| Д-т | К-т | Сума | ||
| Облік крадіжки | ||||
| 1. | Викрадено товар | 947 | 28 | 10 000 |
| 2. | Нараховано ПДВ | 947 | 641 | 2 000 |
| 3. | Сума збитків, що підлягає відшкодуванню | 072 | - | 12 000 |
| Облік відшкодування | ||||
| 4. | Встановлену винну особу й вирішено питання про відшкодування шкоди | 375 | 716 | 12 000 |
| 5. | Списання з позабалансового субрахунку | - | 072 | 12 000 |
| 6. | Отримання відшкодування на рахунок у банку | 311 | 375 | 12 000 |
Податок на додану вартість
Якщо товари, придбані з ПДВ (після 01.07.2015), не використовуються у госпдіяльності (зокрема, у разі крадіжки), платник ПДВ зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
Отже, якщо товари придбано без ПДВ, нараховувати компенсуюче ПДВ не потрібно.
Базою для нарахування ПДВ є вартість придбання викрадених товарів (п. 189.1 ПКУ).
Податкові зобов’язання нараховують у тому звітному періоді, коли встановлено факт крадіжки й оформлено відповідні документи (протокол інвентаризаційної комісії, акт списання тощо).
Не пізніше останнього дня такого звітного (податкового) періоду складають зведену податкову накладну.
Нагадаємо: якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися не в госпдіяльності, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду складає зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ПКУ, з урахуванням таких особливостей:
— у графі «Зведена податкова накладна» — код ознаки «1»;
— у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — позначка «X» і тип причини «13»;
— у графі «Отримувач (покупець)» — власне найменування (ПІБ);
— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «600000000000»;
— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
Табличну частину розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюють з урахуванням таких особливостей:
— у графі 2 — опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
— у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП);
— у графах 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг;
— графи 3.2.1, 6 — 8, 10 та 11 заповнюють у загальному порядку;
— графи 3.2.2 та 9 не заповнюють.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I — VІІІ заповнюють у загальному порядку, при цьому рядки IX — XIІ не заповнюють.
Чи оподатковувати ПДВ отримане відшкодування шкоди?
ДПС консультує, що згідно з п. 188.1 ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості суми відшкодування шкоди не включаються.
На цій підставі ДПС робить висновок, що кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, до бази оподаткування ПДВ не включаються.
Податок на прибуток
У бухобліку вартість викрадених запасів (їх собівартість) визнають витратами звітного періоду. Ці витрати зменшують фінансовий результат до оподаткування.
Суму відшкодування, що підлягає отриманню від винної особи, визнають доходом звітного періоду. Цей дохід збільшує фінрезультат.
Податкових різниць на випадок крадіжки запасів ПКУ не передбачено.
Єдиний податок третьої групи
Об’єктом оподаткування єдиним податком є дохід (п. 292.1 ПКУ).
Тому вартість списаних викрадених товарів не впливає на базу оподаткування єдиним податком.
А от суму відшкодування, отримана від винної особи, включають до складу доходу платника єдиного податку (п. 292.1 ПКУ).