Дохід із джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їхньої діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді зарплати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ).
Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платникові податку податковим агентом, якщо такий дохід не є зарплатою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платникові податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).
З огляду на вищевикладене, якщо роботодавець компенсує вартість використання нерухомості для проживання, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% від бази оподаткування.
Водночас не забуваймо, що під час відрядження саме роботодавець повинен оплатити витрати з найму житлового приміщення (ст. 121 КЗпП). На практиці цю норму застосовують ширше: контролери трактують її як обов’язок роботодавця або надати відрядженому працівнику житло для проживання у відрядженні, або найняти таке житло для нього, або компенсувати працівникові витрати, які той поніс у зв’язку з наймом житла під час відрядження.
Тож, якщо будівельники мешкають у наданих роботодавцем обладнаних для проживання вагончиках під час відрядження і таким чином роботодавець виконує вимоги ст. 121 КЗпП, то вартість такого проживання (використання вагончиків і всього, чим вони обладнані), на нашу думку, не є оподатковуваним доходом працівників (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).