Проміжну фінансову звітність за І квартал 2025 р. підприємства подають до ДПС у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яку подають до 12 травня 2025 року (включно).
Також проміжну фінзвітність треба подавати до Держстату. Строк за І квартал 2025 року — 30 квітня.
Але що таке «проміжна фінансова звітність» і хто саме має її складати?
Проміжна фінансова звітність
Базовим звітним періодом, за який складається бухгалтерська фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати тощо), є календарний рік.
Проте для деяких підприємств законодавство встановлює обов’язок складати фінансову звітність за менші періоди (щокварталу).
Таким чином, проміжну фінансову звітність складають за результатами I кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців — наростаючим підсумком з початку року.
Крім того, відповідно до облікової політики підприємства, фінансову звітність можна складати за інші періоди. Наприклад, підприємство може складати проміжну фінансову звітність і щомісяця.
А наприклад, на вимогу власників чи інших користувачів підприємство може скласти проміжну фінзвітність на потрібну дату і за потрібний їм період.
Тобто насправді фінансова звітність — це дуже гнучкий інструмент, і скласти її можна за будь-який період. Проте найчастіше її складають у випадках, передбачених законодавством. А тому під проміжною фінзвітністю, як правило, мається на увазі щоквартальна фінзвітність.
Хто складає проміжну фінансову звітність?
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Про це сказано у п. 2 Порядку №419.
Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Також це стосується малих підприємств, які складають фінзвітність за формами №1-м, №2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.
А як дізнатися, до якої категорії належите саме ви?
Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік.
Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча б будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль.
Тобто, щоб визначитися з формою фінзвітності за І квартал 2025 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2023 та 2024 років.
Хто не подає проміжну фінзвітність?
Проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25:
— мікропідприємства;
— юрособи — платники єдиного податку;
— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ — вони подають і квартальну, і річну звітність.
Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФЗ (навіть за власним бажанням!), — воно подає і проміжну фінзвітність за формами №1-мс, №2-мс.
Фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток
Фінзвітність подають податковим органам як додаток до декларації з податку на прибуток, у строки, встановлені ПКУ для подання цієї декларації. Декларацію з прибутку за І квартал 2025 року подають до 12 травня 2025 року (включно).
Нагадаємо, що для податку на прибуток базовим звітним періодом є якраз квартал! Тому подавати декларацію щокварталу, а отже, і складати для податкової фінзвітність щокварталу, мають усі платники податку на прибуток. Крім тих юросіб, яким пп. 137.5 ПКУ встановлено річний звітний період, а це, зокрема:
а) новостворені платники;
б) виробники сільгосппродукції;
в) платники податку, чий дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків) за попередній рік не перевищує 40 мільйонів гривень.
Як наголошують податківці, для формування звітності, яка подається одночасно до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, треба використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Форма квартальної фінансової звітності
Проміжну щоквартальну звітність суб’єкти господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.
Увага: до форм фінансової звітності у 2024 та 2025 роках змін не вносилося, тож діють старі форми і старий порядок їх складання.
Чи впливає воєнний стан на обов’язок з подання фінзвітності?
Щодо подання фінзвітності до Держстату, то наразі діють спеціальні норми.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115-ІХ передбачено, що, зокрема, юрособи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
Увага: наразі вже є законопроект, яким це буде унеможливлено. Тож у разі його ухвалення на всіх юросіб поширюватиметься обовʼязок щодо своєчасного подання фінзвітності.
А от із податківцями все не так просто.
Отже, бухоблік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (Закон №996-XIV). Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухобліку. Бухоблік на підприємстві ведуть безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Госпоперації мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
І війна цю безперервність й обов’язковість ведення бухобліку та складання фінзвітності — не скасувала!
Отже, якщо ви, через втрату первинних документів та регістрів, знищення комп’ютерів, на яких вели облік, ведення бойових дій на території, де зберігаються такі документа та ОЗ, не маєте можливості скласти фінзвітність за звітні періоди, податківці можуть вважати ці проблеми тимчасовими. Тобто вимагати відновити бухгалтерські документи, а фінзвітність скласти й надати. І суд може їх підтримати. Нещодавно ми розглядали аналогічну справу.
Нині, якщо строк подання фінзвітності припадає на час воєнного стану та через форс-мажор її не було подано, штрафувати вас за затримку не будуть! Проте лише в тому разі, якщо ви зможете довести, що справді не мали можливості виконати обов’язок. Але такою ситуацією не варто зловживати — щойно з’явиться можливість скласти й подати фінзвітність, краще це зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї.