• Посилання скопійовано

Ліквідація ТОВ: податківці перевіряють усі активи та зобов’язання!

Якщо ТОВ порушує умови ліквідаційної процедури, не подає ліквідаційної податкової звітності і не передає наявних активів правонаступникам, то податкові органи можуть провести перевірку та самостійно визначити податкові зобов’язання*.

Коли ліквідується ТОВ, тим більше якщо на порозі стоїть черга з кредиторів, часом керівництво нехтує виконанням прямих податкових обов’язків.

* Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі №420/13365/20.

Але податківці такі випадки не пропускають. І якщо ТОВ самостійно не визначить суми податків до сплати, податківці донарахують їх за наслідками документальної перевірки!

Це наочно показує коментована справа.

Зміст справи

У грудні 2020 р. ТОВ «К» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 8.10.2020 щодо ПДВ, ПДФО, завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, штрафні санкції за нереєстрацію ПН в ЄРПН на загальну суму 2,2 млн грн.

Цьому передувала позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ, проведена у серпні 2020 р. податковим органом, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 до 24.08.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 до 24.08.2020. За результатами перевірки 07.09.2020 було складено акт, у висновках якого зазначено низку порушень вимог податкового законодавства.

Ліквідаційний баланс та декларацію з податку на прибуток вчасно не подали!

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «К» зафіксувало доходи та витрати за період з 01.01.2020 до 24.08.2020 згідно з первинними документами та бухобліком, який ведеться на підприємстві.

Приписами ЗУ про бухоблік чітко визначено, що

— бухоблік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8);

— звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію (ч. 3 ст. 13);

— у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених ЗУ про бухоблік, публікує його протягом 45 днів після затвердження (ч. 5 ст. 14).

Суд зазначає, що ліквідаційний баланс ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, ПФУ та фондам соцстрахування за останній звітний період (абз. 2 ч. 7 ст. 111 ЦК України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юрособи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (ч. 8 ст. 111 ЦКУ).

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юрособи, судом або органом, що ухвалив рішення про ліквідацію юрособи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юрособи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юрособи (ч. 5 ст. 105 ЦКУ).

Що було в коментованій ситуації?

ТОВ «К» ухвалило рішення про припинення від 03.04.2020, згідно з п. 4 якого затверджено порядок та строки заявлення кредиторами вимог до ТОВ «К»: претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дати оприлюднення відомостей про припинення ТОВ «К» шляхом приєднання на умовах правонаступництва до TOB «С» (відповідно до 03.06.2020). Фактично діяльність проводилася і до 20.08.2020. (дати початку проведення перевірки).

Важливо! Апеляційний суд наголосив, що ТОВ «К» після закінчення терміну вимог кредиторів ліквідаційну звітність не надало, а саме податкову декларацію з податку на прибуток, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік. Окрім того, до перевірки не надано передатний баланс підприємства, акт приймання-передачі основних засобів, що не дозволяє ідентифікувати особу, якій здійснено передачу основних засобів та інших активів.

Водночас станом на 06.10.2020 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав установлено відсутність будь-яких основних засобів у власності ТОВ «К», що, на думку суду, може свідчити про реалізацію основних засобів та іншого майна або інші види відчуження після завершення перевірки.

ПЗ з ПДВ щодо передачі ОЗ правонаступникові не визначили!

Друге звинувачення, яке оскаржувалося ТОВ, стосувалося нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ на суму балансової вартості основних засобів у розмірі 1 970 957 грн, які не були своєчасно передані правонаступникові ТОВ «С», а саме в термін, протягом якого приймаються вимоги кредиторів.

Судова колегія апеляційної інстанції нагадує, що відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ під постачанням товарів мається на увазі будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також уважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Податківці, перевіривши показник у рядку 4.1 кол. Б декларації «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою», за період з 01.01.2017 до 31.07.2020 встановили заниження ПЗ з ПДВ у сумі 1 970 957 грн, зокрема за серпень 2020 у сумі 1 970 957 грн.

Податківці наголосили, що згідно з п. 198.5 ПКУ, зі змінами та доповненнями: «Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:...

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку».

Отже, ТОВ «К» ухвалило рішення про припинення від 03.04.2020.

А станом на початок перевірки, а саме 24.08.2020, провело інвентаризацію основних засобів та згідно з інвентаризаційними описами необоротних активів від 24.08.2020 підтвердило наявність ОЗ та відповідність їх бухобліку.

Тим часом за результатами перевірки встановлено, що на порушення вимог п. 198.5 ПКУ підприємство не нарахувало ПЗ з ПДВ у розмірі 1 970 957 грн на суму балансової вартості ОЗ, які не було своєчасно передано правонаступникові ТОВ «С», а саме в термін, протягом якого приймаються вимоги кредиторів, тобто до 03.06.2020.

При цьому ТОВ «К» через місяць після перевірки самостійно реалізувало вищезгадані основні засоби ТОВ «П» (третій юрособі, а не ТОВ «С», до якого ТОВ «К» приєднується), виписало податкові накладні на реалізацію ОЗ 23.09.2020 та зареєструвало ПН в ЄРПН 29.09.2020 на загальну суму 9 706 143,5 грн, нарахувало ПЗ за цими операціями у сумі 1 941 229 грн.

Отже, судова колегія вважає, що ТОВ «К» після перевірки самостійно нарахувало ПЗ на суму балансової вартості ОЗ, на які вже під час перевірки було нараховано податкові зобов’язання. Крім того, ТОВ «К» самостійно зареєструвало виписані ПН в ЄРПН, внаслідок чого надало ТОВ «П» право на отримання ПК у розмірі 1 941 229 грн та несплати відповідної суми до бюджету (враховуючи, що ці суми ПЗ вже нараховані перевіряльниками та мають бути сплачені ТОВ «К», що ліквідується шляхом приєднання). А до ліквідаційного балансу включаються лише фінансові результати діяльності підприємства до моменту ліквідації.

Таким чином, на думку суду, податковий орган, приймаючи оскаржувані ППР, діяв правомірно, у межах чинних норм податкового законодавства та з урахуванням установлених порушень під час перевірки.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру