Тут також треба враховувати два моменти: порядок, який діє нині, і зміни, які запрацюють найближчим чином.
Що маємо нині:
Порядок №76 передбачає 4 групи суб’єктів, що можуть забронювати своїх працівників:
- органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування в разі, коли це потрібно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- підприємства, установи й організації, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це потрібно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, потрібні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Сам механізм бронювання передбачає низку основних етапів, що містять певні особливості для кожної групи суб’єктів.
Найперше, що потрібно зробити представникові будь-якої групи, — підготувати пакет документів та скласти списки відповідних працівників. За цей процес відповідають керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій. Вони також перевіряють відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їхнім військово-обліковим документам.
Відповідно до оновленого Порядку, бронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників, потрібних для нормального підтримання робочих процесів. Але така кількість може перевищувати 50% у разі наявності обґрунтованої потреби, а до підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не застосовується взагалі.
Далі список разом з обґрунтуванням (для недержавних суб’єктів) і довідкою подають у паперовій чи електронній формі на погодження до відповідних державних органів. Саме тут можемо побачити головну відмінність у механізмі бронювання працівників різних категорій.
I. Органи державної влади, інші державні органи подають списки на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки — відповідно СБУ та Службі зовнішньої розвідки). Органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
II. Підприємства, установи й організації, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який установив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні до списку надають інформацію щодо рішення про встановлення мобілізаційного завдання та підтвердження відповідності облікових військовозобов’язаних.
III. Підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких вони виробляють товари, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому. Обґрунтування має розкривати підставу для бронювання (інформація про виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг) та містити підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.
IV. Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або до відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані. В обґрунтуванні треба зазначити дату й номер рішення щодо визнання підприємства критично важливим та підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.
Отже, визначаючи, до якої групи належить суб’єкт, слід бути уважними з вибором інстанції для подання пакета документів. На цьому основні труднощі для суб’єкта подання закінчуються. Далі погоджені списки передаються до Мінекономіки, яке за результатами розгляду повноти заповнення та наявності обґрунтувань ухвалює відповідне рішення.
Власне, документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, буде витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом (печаткою) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.
Крім того, встановлюється обмеження строку дії бронювання: для осіб, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування відстрочка надається на весь період проведення мобілізації, а для інших категорій — не більше ніж на 6 місяців.
Тим, кому ця тема цікава, радимо також прочитати наші статті:
- Дата бронювання – важливий фактор для звільнення від призову: судова практика
- Бронювання мобілізаційного чи мобілізація заброньованого: дата броні має значення!
- Продовження бронювання: як подати список знову?
- До 10 квітня слід відзвітувати щодо заброньованих працівників!
Що зміниться:
Як ми повідомляли раніше, 18 травня 2024 року набирає чинності Закон №3633.
Одна зі змін, які вніс цей Закон, стосується порядку організації бронювання працівників. І, звісно ж, роботодавців насамперед цікавить, що саме у цьому порядку змінилося. Для наочності наведемо чинну і нову редакції ст. 25 Закону №3543.
| Було | Стало |
| Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; |
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах: державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані; державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — не більше ніж 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах; 2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінальновиконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; |
| 2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); | 3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); |
| 3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; | - |
| 4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, установлюються Кабінетом Міністрів України. |
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, установлюються Кабінетом Міністрів України. |
| 2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві. | - |
| 3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті. |
2. Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. |
| 3. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються |
Отже, які зміни ми бачимо:
- Уточнили коло держслужбовців, яких можна забронювати. По суті, цю категорію військовозобов’язаних привели у відповідність до норм Порядку №76;
- Підприємства, які працюють на замовлення для армії. Ось тут зверніть увагу: нині таких зазначено дві категорії — ті, хто виконує мобілізаційні завдання (замовлення), і ті, хто виробляє товари, виконує роботи, надає послуги для ЗСУ та інших військових формувань. То от другої категорії вже у ст. 25 не буде. При цьому нині мобілізаційні завдання (замовлення) передбачають постачання продукції згідно з укладеним договором (контрактом) з органами виконавчої влади, іншими державними органами чи органами місцевого самоврядування, які є замовниками. Чи підпадатимуть під цю категорію підприємства, які співпрацюють із ЗСУ та іншими військовими формуваннями безпосередньо, — це питання до КМУ. І, як раніше, максимальний відсоток працівників таких підприємств, яких можна забронювати, встановлюватиме Порядок №76;
- Критично важливі підприємства. Ось тут — маємо розширення кола. По-перше, важливість підприємства розглядатиметься не лише з погляду економіки, а й з погляду забезпечення ЗСУ та інших військових формувань. Можливо, саме в цій категорії тепер «ховатимуться» ті, хто постачає товари, роботи й послуги ЗСУ та іншим військовим формуванням (яких скоротили у попередній категорії). По-друге, у таких підприємств з’явилася можливість бронювати не лише працівників, а й кінцевих бенефіціарних власників! Сподіваємося, Міноборони терміново пояснить, як це зробити.
- Порядок бронювання далі визначатиметься лише Законом про мобілізаційну підготовку та постановами КМУ. Решта нормативних документів, зокрема й Акти Президента, вже цього Порядку не змінять;
- Крім бронювання, має бути оформлено й відстрочку від призову. І це остання новація — зазначено, що підприємства мають оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному КМУ, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.