Придбання талонів і карток на пальне

Бухгалтерський облік придбання паливних талонів

Талон — спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (Інструкція №281).

Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами є його серійний та порядковий номери (пп. 10.3.3.1 Інструкції №281).

Звичайно, купити талони можна і без укладення договору — достатньо взяти рахунок у продавця й оплатити його. Номінал талона і термін його дії буде зазначено на самому талоні.

Але зазвичай між постачальником нафтопродуктів та підприємством укладається договір на придбання талонів на пальне. Умовами договору визначають марку, вартість, термін дії талонів, перелік АЗС, де можна використати талони, момент переходу права власності, терміни оплати, а останнім часом і порядок документального оформлення передачі талонів покупцеві.

Як правило, договором передбачено спершу передоплату, а потім фактичне постачання талонів. Податкову накладну складають за першою подією — у нашому випадку це оплата.

Видаткову накладну на талони складають у момент переходу права власності і всіх ризиків відповідно до умов договору. Окремо продавець складає акт приймання-передачі пального, який засвідчує, що покупець передає продавцеві передоплачене пальне на відповідальне зберігання, відпуск якого проводитиметься за паливними талонами на АЗС продавця.

Наявність та рух пального, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, обліковують на субрахунку 203 «Паливо». Цей субрахунок також використовують для обліку оплачених паливних талонів (Інструкція №291). Чи відповідає такий підхід відображенню суті господарської операції?

І тут нам допоможе визначення талона. Користуючись під час заправлення паливним талоном, його власник фактично реалізує своє право на отримання фіксованої кількості палива на АЗС, яке там зберігається на умовах відповідального зберігання. У цьому разі ми дотримуємося принципу переважання сутності над формою. Адже за фактом на дату придбання талонів ми отримуємо матеріальні цінності, які й обліковуються на рахунку 20 «Запаси» та які тимчасово зберігаються на АЗС постачальника.

Для зручності доцільно виділити талони в окрему групу, виокремивши додаткові субрахунки або субконто.

Приклад 1 Підприємство придбало 70 талонів різного номіналу загальною вартістю 64 800,00 грн, у т. ч. ПДВ. Ціна — 54 грн/л (тобто без ПДВ ціна 45 грн/л). Марка пального — бензин А‑95. Оплату згідно з рахунком проведено 21.12.2023. Талони передано підприємству наступного дня.

Відображення в обліку показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Придбання талонів на пальне (до прикладу 1)

Докладніше про використання талонів ми розповіли у «ДК» №23/2022.

Бухгалтерський облік придбання паливних карток

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання паливних карток установлюються договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками між покупцем та продавцем. Підприємство-покупець перераховує кошти на рахунок підприємства-продавця (емітента паливних карток). Для зручності користування підприємству надається доступ до його електронного кабінету, де можна контролювати залишки та змінювати ліміти для карток.

Виокремлюють:

— паливні картки в літрах;

— паливні картки у гривнях.

Особливістю паливної картки в літрах є те, що покупець при передоплаті вже зафіксував кількість та ціну пального і надалі вона не змінюватиметься. У день зарахування пального на таку паливну картку покупцеві переходить право власності. Покупець виписує видаткову накладну та залишає пальне на відповідальному зберіганні і видає за потреби покупцеві. Після заправлення транспортного засобу оператор АЗС видає чек РРО.

Основною відмінністю паливної картки в літрах від талону є те, що номінал паливної картки не визначено, ліміти регулюються власником картки в особистому (електронному) кабінеті і термін використання картки значно більший. Адже за відсутності номіналу її можна використовувати протягом усієї дії договору. З талоном інший підхід — він безпосередньо «віддається в обмін» на пальне і не повертається.

Паливні картки у гривнях — це засіб, що ініціює переказ коштів з умовного/віртуального рахунку покупця, на який попередньо було здійснено оплату. У цьому разі ціна, марка, кількість пального визначається в момент заправлення транспортного засобу. Проте в особистому кабінеті можна ввести обмеження для певних карток, визначивши не тільки об’єм, а й марку палива.

У власність покупця пальне переходить у момент заправлення. Чек РРО видають одразу після заправлення.

Інструкцією №291 передбачено облік талонів на субрахунку 203 «Паливо», а про платіжні картки нічого не сказано. За аналогією можемо відкрити додаткові аналітичні рахунки для паливних карток у літрах, тому що за суттю механізм передачі палива такий самий, як і в разі використання талонів.

А от гривнева картка має іншу природу. Адже при перерахуванні коштів суб’єктові господарювання — емітенту паливної картки у гривнях заборгованість залишається саме гривнева. Тому використовувати проміжний субрахунок 203/карт немає потреби. Адже визначають об’єм та ціну палива саме у момент заправлення.

Приклад 2 ТОВ уклало договори на постачання нафтопродуктів за смарт-карткою:

— у літрах на 1 000 л бензину марки А-92, ціна 48,00 грн/л, у т. ч. ПДВ (договір 1);

— у гривнях, перерахувавши 216 000,00 грн, у т. ч. ПДВ (договір 2). При складанні ПН на цю передоплату було умовно використано номенклатуру бензину А-95 із ціною 54,00 грн./л, у т.ч. ПДВ.

Оплата 22.12.2023 за двома договорами.

Картка є власністю постачальника. Дані наприкінці місяця:

— за договором 1 на АЗС 24.12.2023 було заправлено 20 л бензину марки А-92; 25.12.2023 того самого бензину було придбано: 35 л у бак автомобіля, 5 л у каністру;

Було складено РК у звʼязку зі зміною номенклатури.

— за договором 2 — 22.12.2023 було заправлено 30 л бензину марки А-95 за ціною 54,00 грн/л та 40 л марки А-92 за ціною 48,00 грн/л.

Відображення в обліку показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Придбання палива на АЗС за паливними картками (до прикладу 2)

Увага! Придбати талони та картки на пальне можна не тільки у продавця пального, а й у третьої особи. Зокрема, і в підприємства, яке такі талони або картки придбало раніше. Причому ліцензія на торгівлю пальним та реєстрація платником акцизу такому продавцю талонів/карток не потрібна, адже під час придбання талонів та паливних карток не відбувається фізичного відвантаження пального.

Консультують податківці

...під реалізацією пального з 1 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з  переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 1 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ
від 24.07.2019 №3422/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Як бачимо, облік придбання палива на підприємстві потребує врахування багатьох нюансів, бо правильне оформлення його надходження та зберігання є запорукою зниження додаткових ризиків під час списання. До цієї теми ми ще повернемося в наших наступних статтях.

Нормативна база

• Інструкція №281 — Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку, Держспоживстандарту від 20.05.2008 №281/171/578/155.
• Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.