Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо визначено, що (п. 216.3 ПКУ):
— платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
— підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування або з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються у порядку, що визначається КМУ;
— підакцизний товар (продукцію) примусово відчужено/вилучено для потреб держави або передано для забезпечення оборони ЗСУ, територіальним формуванням, СБУ тощо — повний перелік наведено у п. 216.3 ПКУ, за умови що у майбутньому його попередній власник або уповноважена ним особа не здійснить заходів щодо отримання компенсації за підакцизний товар (продукцію), або надано як гуманітарну допомогу.
Жоден із наведених пунктів не може бути застосований під час списання розбитого барменом алкоголю.
Тому в цьому випадку потрібно буде сплатити акцизний податок. На цьому наголошують і податківці, відповідаючи на запитання в ЗІР (114.02): «Чи сплачується СГ акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?».
Щодо РРО, то він застосовується у разі здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 3 Закону про РРО).
Якщо пляшка розбита (акцизна марка пошкоджена), то розрахункова операція не виникає. Тому через РРО проводити її вартість не потрібно.
Таким чином:
1. Умови, за яких у разі втрати підакцизного товару ПЗ з акцизу не виникає, визначено п. 216.3 ПКУ. Серед них немає таких причин, як використання товару для власних потреб, пошкодження працівником чи споживачем. Тому, якщо пляшку алкоголю розбито, потрібно сплатити акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Списання розбитої пляшки для потреб акцизу прирівнюється до продажу кінцевому споживачеві. Роздрібна ціна пляшки з метою нарахування акцизу визначається за даними бухгалтерського обліку — згідно з цінами, встановленими на відповідну дату на такий артикул.
2. Списання розбитої пляшки не є розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО, тому проводити її через РРО не потрібно. Проте якщо підприємство і бармен дійдуть згоди щодо компенсації вартості розбитої пляшки, то таку операцію потрібно буде провести через РРО за умови, що акцизна марка не пошкоджена і може бути просканована. Якщо ж акцизна марка пошкоджена і не може бути проведена через РРО, то компенсацію готівкою треба буде оприбуткувати у касі не як операцію з реалізації товару. Або — переказом на рахунок підприємства, й у призначенні платежу рекомендуємо зазначити, що це компенсація за пошкоджений товар.