• Посилання скопійовано

Не подана заява на реєстрацію платником ПДВ

Для ФОПів-«загальників» реєстрація платником ПДВ — це не вибір, а обов’язок, якщо вони перевищують ліміт в 1 млн грн оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 місяців. А що буде, якщо своєчасно не подати заяву на реєстрацію?

Ситуація з практики

ФОП — платник ЄП ІІ групи, працював з 01.01.2024 до 30.06.2024. Річний ліміт доходу був використаний, тому ФОП перейшов на загальну систему і призупинив діяльність. 14.10.2024 зателефонували податківці і повідомили, що ФОП повинен зареєструватися платником ПДВ. 01.07.2024 на рахунок надійшли еквайрингові кошти за чеками РРО від 30.06.2024. Контролери вимагають виписки банку з 01.07.2024 і до сьогодні. Що робити ФОПу?

Що каже ПКУ.

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ПКУ). Це актуально для ситуації, коли такий платник здійснював оподатковувані ПДВ операції після дати, з якої він мав стати платником ПДВ. Тоді йому доведеться сплатити ПЗ з ПДВ та штраф. А права на ПК за цей період (з дати, коли він мав зареєструватися, до фактичної реєстрації) не матиме.

Що цікавить ДПС.

У розглянутому випадку податківці бачать, що ФОП перейшов на загальну систему і не зареєструвався платником ПДВ, хоча перевищив ліміт перебування на спрощеній системі оподаткування, який значно більший за 1 млн грн. Вони ще не знають, чи отримував ФОП доходи, перебуваючи на загальній системі оподаткування, чи ні (декларація подається за рік). Проте вже вимагають підтвердити факт отримання або неотримання доходів — просять надати копії банківських виписок. Для того щоб, за потреби, він самостійно донарахував ПЗ з ПДВ. А також штраф, про який ми вже говорили — за п. 123.1 ПКУ — в розмірі 10% від суми донарахованого зобов’язання.

Що робити далі.

Завдання ФОПа — довести, що оподатковуваних операцій після 30.06.2024 не було. Для цього він має надати податківцям документи, які свідчать про те, що з 1 липня 2024 р. оподатковуваних операцій не було. Це банківські виписки (які показують відсутність оподатковуваних операцій з 01.07.2024) та чеки РРО (яких уже немає після 30.06.2024). Чеки РРО від 30.06.2024 на оплату картками, за якими кошти надійшли на рахунок ФОПа наступного дня — 01.07.2024, належать до доходу червня, який оподаткований єдиним податком.

Можливі результати надання таких документів: донарахування ПДВ та 10% штрафу не буде. Але ФОПу однаково доведеться подати заяву про реєстрацію платником ПДВ, адже цей обов’язок не зникає від того, що діяльність фактично не провадиться. Штрафів власне за неподання заяви ПКУ не передбачає. У загальному випадку після реєстрації платником ПДВ потрібно подавати декларації з ПДВ. Але порожні декларації можна не подавати відповідно до п. 49.2 ПКУ, якщо у звітному періоді немає ані ПЗ, ані ПК.

Автор: Єгорова Юлія

До змісту номеру