Продовжуємо коментувати новий Закон №4015, остаточний текст якого ви можете прочитати у «ДК» №44/2024 і який зараз перебуває на підписі у Президента. Цього разу розглянемо податок на землю та мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке сплачується з сільськогосподарських земель.
Земельний податок
На сьогодні згідно з п. 271.1 ПКУ базою оподаткування при сплаті земельного податку є:
— нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
— площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Зміна, внесена Законом №4015, стосується якраз НГО.
Нині рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим періодом.
Закон №4015 запроваджує спеціальне правило: положення п. 271.2 ПКУ не поширюються на рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена у порядку, визначеному законодавством, та за умови що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.
Тобто тепер будуть два варіанти:
— якщо НГО вже проводилася раніше, то нова НГО має бути офіційно оприлюднена до 15 липня року, в якому планується її застосування з метою оподаткування;
— якщо ж НГО раніше не проводилася, її мусить установити сама місцева рада. Таке рішення треба оприлюднити не пізніше 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення. А застосовуватиметься така НГО з першого числа другого місяця, наступного за місяцем ухвалення такого рішення. Тобто півроку на планування у платників податку не буде.
Мінімальне податкове зобов’язання
Про МПЗ у Законі №4015 згадується мінімум двічі.
По-перше, завдяки змінам до пп. 298.2.3 ПКУ, де МПЗ згадується у новій підставі скасування статусу «єдинника» (про це ми зараз говорити не будемо).
По-друге, нагадаємо, що для 2022 та 2023 років (завдяки п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) МПЗ застосовувалося з коефіцієнтом 0,04. А правила сплати МПЗ за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях, визначає пп. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Закон №4015 каже, що на 2025 рік та наступні до припинення (скасування) воєнного стану коефіцієнт МПЗ буде 0,057. І чомусь зовсім забуває про 2024 рік (для нього коефіцієнт так досі і не встановили)! Сподіваємося, що це помилка, яку депутати швидко виправлять. Навряд чи було заплановано збільшення МЗП на один рік у 25 разів, щоб наступного, 2025 року знову зменшити його у 20 разів.
Натомість запроваджується норма (п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), згідно з якою у періоді з 2024-го року до року припинення (скасування) воєнного стану сума МПЗ не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше ніж 50 відсотків, — 1 400 гривень з 1 гектара.