• Посилання скопійовано

Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 29.04.2024 №2401/ІПК/99-00-24-03-03

Суттєво. Навіть у разі прийняття рішення про здійснення підприємницької діяльності суб’єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не ФОП.

!  ФОПам — платникам єдиного податку

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула звернення фізичної особи — підприємця <…> щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що зареєстрований як фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи. Основним видом діяльності є здача в оренду будівельних автокранів, які знаходяться у власності фізичної особи.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку здійснювати продаж будівельних автокранів?

2. Який вид діяльності (КВЕД) обов’язково має бути зареєстрований у фізичної особи — підприємця?

3. Чи відносяться будівельні крани до групи підакцизних товарів?

Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі — ЦКУ).

Відповідно до ст. 2 ЦКУ суб’єктами права власності є, зокрема, фізичні та юридичні особи.

Крім того, суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Статтею 2 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, у свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

При цьому власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 ЦКУ).

Незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності, у т. ч. і підприємницької, суб’єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа — підприємець.Транспортний засіб спеціального призначення — це транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій, зокрема, автокран (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі — Закон №2344).

Статтею 19 Закону №2344 передбачено, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника, зокрема, автокран. Тобто автокран підлягає державній реєстрації як транспортний засіб спеціального призначення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп.

Згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин).

До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Водночас оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 173 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентується ст. 173 ПКУ.

Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Відповідно до п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ, нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи  із ціни, зазначеної в договорі.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.5 цієї статті).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки дохід, отриманий від продажу рухомого майна (автокрана) не включається до доходу платника єдиного податку, то такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором відповідно до норм ст. 173 і п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру