Суттєво. Платник ПДВ, до складу якого входять структурні підрозділи, що самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, може делегувати їм право складання ПН.
! Платникам ПДВ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі — Товариство) та невідокремленим структурним підрозділом продавця був укладений договір купівлі-продажу товару. Проведена авансова оплата та поставлено товар.
На авансову оплату постачальником була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкова накладна. В заголовній частині податкової накладної у графі «Найменування постачальника (продавця)» вказані структурний підрозділ, номер філії, індивідуальний податковий номер та податковий номер платника податку головного підприємства.
Чи правомірно підприємство-постачальник вказує реквізити свого структурного підрозділу в податковій накладній, якщо в первинних документах на оплату та на постачання товару вказані лише реквізити головного підприємства, та чи має право Товариство включити суму ПДВ за такою податковою накладною до складу податкового кредиту?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків i зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
При цьому відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, peгістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документі, пов’язаних з обчисленням i сплатою податків i зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до підпункту «г» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства — платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково, зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.
Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу).
Суму ПДВ за отриманими від постачальника товарами Товариство має право віднести до складу податкового кредиту за умови наявності складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Така податкова накладна, складена з дотриманням норм ПКУ, яка відповідає первинним (бухгалтерським) документам, оформленим за операцією з постачання товарів/послуг, та зареєстрована в ЄРПН, для Товариства є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
Достовірність формування податкового кредиту з ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.