Військовооблікові штрафи за Законом №3696
14.05.2024 було надано на підпис Президенту Закон №3696, яким передбачаються як продовжені строки для притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку, так і зміни порядку розгляду адмінсправ за ними.
Строки притягнення до адмінвідповідальності
До ст. 38 КУпАП додано нові строки для притягнення до адмінвідповідальності за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, — йдеться про:
— порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку;
— порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (відповідальність застосовується як до громадян, так і до посадових осіб).
Якщо за загальним правилом адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, то адмінстягнення за ст. 210, 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. З розміром штрафних санкцій можна ознайомитися безпосередньо в тексті Закону №3696 (див. «ДК» №21/2024).
Порядок притягнення до адмінвідповідальності
Відповідно до ст. 27 Закону про мобілізацію (в редакції Закону №3633) з 18.05.2024 у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону (йдеться про обов’язок з’являтися за викликом до ТЦК та СП або на збірні пункти ТЦК та СП), та вчинення ним адмінправопорушення за ст. 210-1 КУпАП керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до них.
У Законі про Нацполіцію передбачено, що за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК та СП, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адмінправопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП (ч.5 ст. 24).
Проте Нацполіція не має жодних повноважень щодо складення протоколів за зазначеними статтями. Порядок розгляду справ за ст. 210, 210-1 КУпАП такий:
1) справи про такі адміністративні правопорушення як про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1) розглядають ТЦК та СП;
2) від імені ТЦК та СП розглядати справи про такі адмінправопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП);
3) у разі вчинення в особливий період адмінправопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, протокол не складають, — якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП/СБУ, за наявності одночасно двох умов:
— будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику;
— за наявності у ТЦК та СП/СБУ підтвердних документів про отримання особою виклику;
4) адмінсправи розглядаються у 15-денний строк з дня одержання керівником ТЦК та СП матеріалів справи (інформації про належне повідомлення та підтвердних документів про отримання особою виклику);
5) осіб, які беруть участь у розгляді справи, має бути повідомлено про час і місце її розгляду, що є однією з умов підготовки справи до розгляду (ст. 277, 277-2 КУпАП);
6) прийнята за результатами розгляду адмінсправи постанова може бути оскаржена в суді.
Коли адмінвідповідальності не буде?
У примітках до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста (далі — Реєстр) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
І тут є кілька цікавих моментів:
1) створення Реєстру та його функціонування встановлено Законом №1951 у 2017 році;
2) новий порядок ведення Реєстру КМУ затвердив щойно 10.05.2024, хоча вже був Порядок №94. Але Реєстр повноцінно функціонує в ТЦК та СП з 2019 року, а станом на листопад 2023 року Міноборони у межах загальної цифровизації активно проводило роботу з інтеграції Реєстру з іншими держреєстрами. І, звісно, цей Реєстр потребує змін у зв’язку з чинними з 18.05.2024 змінами до Закону про мобілізацію;
3) новий порядок ведення Реєстру врегульовує організацію інформаційної взаємодії Реєстру з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у т. ч. публічними), базами (банками) даних центральних органів виконавчою влади — перелік таких систем, баз даних та реєстрів, відомості з яких є підставою для актуалізації даних Реєстру призовників, наведений у ч. 3 ст. 14 Закону №1951;
4) Держателем та адміністратором Реєстру є МО, розпорядниками — ГШ ЗСУ, СБУ, СЗР та ГУР МО;
5) у Реєстрі містяться персональні та службові дані призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Водночас дані Реєстру формуються у т. ч. з баз ДПСУ та міграційної служби, а також з відомостей, одержаних від призовників, військовозобов’язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо (за переліком ч. 3 ст. 14 Закону №1951).
Отже, постає запитання: якщо пропонується формувати Реєстр шляхом електронної взаємодії зі системами, базами даних та іншими реєстрами, що передбачається безпосередньо Законом №1951, то за яких умов призовники, військовозобов’язані та резервісти притягуватимуться до амінвідповідальності за ст. 210 КУпАП?
Адже у сам порядок створення та формування Реєстру фактично закладено вимогу щодо необхідності отримання Міноборони як держателем та адміністратором Реєстру даних з інших баз та реєстрів, а це звільняє громадян України віком від 18 до 60 років від адмінвідповідальності.
Загалом, у цьому питанні варто дочекатись офіційних роз’яснень та оприлюднення нового порядку ведення Реєстру. Проте чинний на сьогодні Порядок №94 встановлює ті самі джерела отримання даних осіб для формування Реєстру, а наявність самого Реєстру вже понад рік вказує на застосування примітки до ст. 210 КУпАП у переважній більшості спроб притягнути осіб до адміндповідальності.
Нормативна база
- Закон №1951 — Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
- Закон №3633 — Закон України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
- Закон №3696 — Закон України від 09.05.2024 №3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- Закон про Нацполіцію — Закон України від 02.07.2015 №580‑VIII «Про Національну поліцію».
- Порядок №94 — Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений наказом Міноборони від 28.03.2022 №94.