Якщо платник до переходу на ЄП за ставкою 2% був платником ПДВ, то з 1 серпня його реєстрація платником ПДВ автоматично відновиться. Жодних заяв для цього подавати не потрібно.
Особливості справляння ПДВ для тих платників, які скористалися правом тимчасово перейти на ЄП за ставкою 2%, прописані у різних розділах ПКУ:
- підпункт 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ — про звільнення від штрафів тих платників ПДВ, які не встигли зробити все потрібне у період з 24 лютого 2022 року до дня їх переходу на ЄП за ставкою 2%. Усе це треба надолужити протягом 60 к. д. з дня переходу на попередню систему. Якщо перехід на сплату ПДВ відбудеться 1 серпня 2023 року, то вимоги цього пункту потрібно буде виконати до 30 вересня. Це стосується всіх платників, незалежно від того, чи вони самі відмовилися від ЄП за ставкою 2%, чи автоматично повернулися на попередню систему оподаткування з 1 серпня 2023 року;
- підпункт 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ регламентує операції платника під час його перебування на ЄП за ставкою 2%;
- абзаци 4 та 5 пп. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ регламентують нарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ на необоротні активи, товари та послуги, використані під час перебування на ЄП за ставкою 2%, — для тих платників, які самостійно відмовлялися від застосування ЄП за ставкою 2%;
- новий пп. 9-1.2 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (введений Законом №3219) регламентує те саме, що й попередня норма, але вже для тих платників, які автоматично втратять право на ЄП за ставкою 2% з 1 серпня. Різниця між цими нормами — у строках їх виконання;
- новий пп. 9-1.2.1 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (введений Законом №3219) регламентує можливість використання імпортного ПДВ щодо необоротних активів і товарів, ввезених за час перебування на ЄП за ставкою 2%. Цю можливість передбачено тільки для тих, хто автоматично повернеться на сплату ПДВ з 1 серпня 2023 року.
Ревізія періоду з 24 лютого 2022 року до дати переходу на ЄП за ставкою 2%
Після повернення на сплату ПДВ потрібно буде згадати все, що відбувалося з 24 лютого 2022 року до дати переходу на ЄП 2% — на виконання вимог пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Для цього треба зробити такі кроки:
- зареєструвати всі ПН/РК, що були складені з 24.02.2022 до дати переходу на ЄП за ставкою 2% та які не встигли тоді зареєструвати;
- подати всі декларації з ПДВ, які не були подані за лютий, березень 2022 року і наступні місяці до дати переходу на ЄП за ставкою 2%;
- за потреби подати уточнюючі розрахунки з ПДВ, якщо в поданих деклараціях буде виявлено помилки або якщо платник сформував свій податковий кредит на підставі первинних документів у деклараціях з ПДВ за лютий — травень 2022 року і не встиг його відкоригувати за податковими накладними від постачальників. Як це було тоді, читайте у нашій новині;
- сплатити суми ПДВ, які будуть визначені до сплати у рядках 18 поданих декларацій або УР.
Усі ці дії слід буде виконати протягом 60 к. д. з дня відновлення статусу платника ПДВ.
Наприклад:
- СГ самостійно за заявою повернувся на сплату ПДВ з 1 липня 2023 року, то все це він повинен буде зробити до 30 серпня 2023 року включно (на нашу думку, саму дату переходу 01.07.2023 не враховуємо);
- СГ автоматично відновлено реєстрацію ПДВ з 1 серпня 2023 року — останнім днем 60-денного строку буде 30 вересня 2023 року, так само не враховуючи дату відновлення статусу ПДВ — 01.08.2023. Проте податківці можуть мати іншу думку щодо того, чи враховувати дату переходу на сплату ПДВ при визначенні початку перебігу строку 60 к. д., адже нормами ПКУ цей момент прямо не врегульовано. Сподіваємося, вони ще висловляться на цю тему.