• Посилання скопійовано

Податок на репатріацію з послуг перевезення

Підприємству — резиденту України нерезидент (Італія) надає послуги перевезення за межами митної території України. Чи утримувати податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) з послуг перевезення?

Особливості оподаткування послуг перевезення (фрахту)

Відповідно до пп. «г» пп. 141.4.1 ПКУ доходи у вигляді фрахту, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Фрахт — винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (див. пп. 14.1.260 ПКУ).

Відповідно до пп. 141.4.4 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезидентові резидентом, у тому числі фізособою-підприємцем, фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юрособою чи фізособою-підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

— базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

— особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Базова ставка фрахту — сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, що сплачуються (відшкодовуються) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (див. пп. 14.1.12 ПКУ).

Суму доходів, з якої утримують податок на репатріацію, визначають за офіційним курсом НБУ на дату виплати, а не на дату нарахування. Таку думку висловлює податкова у відповіді на запитання в ЗIР (підкатегорія 102.16): «За яким курсом визначається сума доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, для утримання та сплати податку на доходи нерезидента, якщо договір укладено в іноземній валюті?».

Приклад   10.11.2022 сплатили за послуги транспортування 5 000 євро. 30.11.2022 отримали акт послуг.

Податок потрібно утримати і перерахувати до бюджету 10.11.2022 — на дату виплати доходу. На цю саму дату потрібно брати і курс НБУ для розрахунку податку.

Курс НБУ на цю дату — 36,7496 грн за 1 євро.

Отже, сума податку становить 11 024,88 грн (5 000 х 6% = 300 євро х 36,7496 = 11 024,88 грн).

Податок утримують за рахунок суми доходу. Тож нерезидентові слід перерахувати суму оплати за мінусом податку — 4 700 євро (5 000 - 300).

Якщо ж під час виплати доходу податок не утримали, його слід утримати пізніше, коли буде виявлено помилку, і розрахувати за формулою, наведеною в пп. 141.4.2 ПКУ:

Пс = СД х 100 : (100 - СП) - СД,

де:  — Пс — сума податку до сплати;

СД — сума виплаченого доходу;

СП — ставка податку.

Тож за даними прикладу:

— Пс = 5 000 х 100 : (100 - 6) - 5 000 = 319,15 євро.

На наш погляд, курс потрібно брати на дату виплати доходу, тобто на 10.11.2022. Таким чином, сума податку, яку слід перерахувати до бюджету, становить 11 728,63 грн (319,15 х 36,7496).

Чи можна застосувати норму міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

У наведеній ситуації — не можна.

На думку автора, дохід, одержаний резидентом Італії від надання таких послуг, може бути оподатковано саме в Італії, за винятком випадку, коли в нього є постійне представництво в Україні. Для цього італійський перевізник має виконати вимоги ст. 103 ПКУ (зокрема, надати довідку про резидентство).

Чи треба відображати податок на репатріацію в декларації з податку на прибуток?

Так, треба, у додатку ПН і в декларації. Причому додаток і декларацію подають не тільки платники податку на прибуток, а й платники єдиного податку. Докладно про це ми розповіли в «ДК» №41/2020.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру