Підготовчі дії перед складанням балансу
Вихідні дані для складання річного балансу — це залишки за рахунками синтетичного обліку на початок та кінець звітного року. Найзручнішим зведеним регістром бухобліку для складання балансу є оборотно-сальдова відомість (ОСВ).
Форму ОСВ кожне підприємство визначає самостійно, але найчастіше вона має форму таблиці, в якій наводиться список рахунків і субрахунків, що велися на підприємстві протягом звітного року, і для кожного рахунку наведено початкове сальдо (дебетове, кредитове або розгорнуте), дебетові та кредитові обороти й кінцеве сальдо (теж дебетове, кредитове або розгорнуте). Якщо на рахунку сформовано розгорнуте сальдо, то дебетові і кредитові суми такого сальдо потраплять до різних рядків балансу.
Перед складанням балансу потрібно провести таку роботу:
— відобразити у бухобліку результати обов’язкової річної інвентаризації — у тому місяці, коли її було завершено.
Де почитати про інвентаризацію
— «Інвентаризація запасів у воєнний час», «ДК» №44/2022;
— «Інвентаризація каси в 2022 році», «ДК» №45/2022;
— «Інвентаризація ОЗ-2022: воєнні особливості», «ДК» №46/2022;
— «Інвентаризація розрахунків із контрагентами-2022», «ДК» №47/2022;
— «Інвентаризація резервів та забезпечень», «ДК» №47/2022;
— «Списання прострочених товарів», «ДК» №47/2022.
З огляду, зокрема, на результати інвентаризації за потреби необхідно перекваліфікувати активи та зобов’язання, списати їх або нарахувати чи скоригувати резерви. Наприклад, у складі оборотних активів не можуть обліковуватися необоротні активи (наприклад, довгострокова дебіторська заборгованість не може обліковуватися на рахунках, призначених для короткострокової заборгованості) і навпаки. Аналогічно у складі довгострокових зобов’язань не можуть відображатися поточні зобов’язання (наприклад, частина довгострокового кредиту банку, що підлягає погашенню протягом наступного року, має обліковуватись у складі короткострокових боргів) і навпаки;
— якщо підприємство веде облік розрахунків із покупцями та постачальниками без застосування рахунків обліку виданих і отриманих авансів (такий підхід формально не відповідає Інструкції №291, проте нерідко використовується на практиці), на дату річного балансу слід віднести аванси на відповідні субрахунки 371 та 681 або зробити їх аналітичне виділення на рахунках 36 та 63;
— у разі обліку овердрафтів за кредитом рахунку обліку грошових коштів у банку (31) на кінець року — перенести від’ємні залишки за рахунком 31 на рахунок обліку кредитів банку (рахунок 60). З цього питання є досить давній лист Мінфіну від 09.12.2003 №31-04200-30-5/7021, де він радить відображати овердрафт за кредитом рахунку 31, але інформацію про нього (себто від’ємне сальдо за рахунком 31) наводити у статті балансу про короткострокові кредити банків. Хоча, по суті, у разі використання овердрафтових сум відповідні записи слід робити безпосередньо у кореспонденції з рахунком 60, а не 31. Тоді кредитового сальдо на активному рахунку 31 не буде. На практиці використовують обидва варіанти обліку овердрафту. Компромісним варіантом може бути поточний облік овердрафту на рахунку 31 (бо так справді у щоденній роботі зручніше, і на жодну звітність це не впливає), а на кожну дату балансу треба переносити від’ємний залишок на рахунок 60 операцією: Д-т 31 К-т 60. На початку наступного звітного періоду роблять зворотний запис: Д-т 60 К-т 31. Таким чином, на дату балансу залишки на рахунках 31 та 60 буде сформовано правильно, що дозволить правильно складати баланс автоматично за допомогою програмного забезпечення;
— відобразити нарахування податків та зборів за звітний рік. Зокрема це стосується річного податку на прибуток, суму якого потрібно віднести на фінансовий результат (Д-т 79 К-т 98). Хоча насправді малося на увазі, що фінзвітність може подаватися до подання податкової звітності з деяких річних податків. Але на практиці це зараз буває дуже нечасто. Як правило, податок на прибуток нараховують лише після того, як визначено фінрезультат і зроблено всі його коригування відповідно до ПКУ. Зокрема, на цьому етапі визначають відстрочені податки згідно з НП(С)БО 17. Показники балансу на кінець року порівнюють з оцінкою його статей за податковими правилами і розраховують тимчасові різниці між ними, які беруть участь у розрахунку відстрочених податків. Якщо підприємство є платником єдиного податку, але з певних причин подає повний фінансовий звіт замість малого або скороченого (за формами, затвердженими НП(С)БО 25), воно нараховує єдиний податок за звітний рік;
— закрити рахунки обліку витрат періоду (92, 93, 94, 95, 96, 97), що повністю належать до операційних та неопераційних витрат у періоді їх виникнення, шляхом віднесення їх дебетового залишку на фінансовий результат (рахунок 79). У разі використання 8-го класу рахунків (витрати за елементами) перед цим також закрити 8-й клас рахунків;
— закрити рахунки обліку доходів (рахунки класу 7) шляхом віднесення їх кредитового залишку на фінансовий результат (рахунок 79);
— визначити річний фінансовий результат — прибуток чи збиток шляхом віднесення відповідного залишку за рахунком 79 на відповідний субрахунок рахунку 44 та вивести сальдо на одному із субрахунків рахунку 44 (441, 442).
Балансові рахунки — це рахунки 1 — 6 класів, які можуть мати залишки на кінець звітного періоду, і, відповідно, залишки на балансових рахунках, відображають у статтях балансу. Тому перед складанням балансу слід перевірити ці залишки і впевнитися в тому, що всі операції за звітний рік відображено правильно і залишки сформовано також правильно.
Загальні правила
Відповідно до ст. 13 Закону про бухоблік базовим звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік, яким на практиці вважається проміжок часу з 1 січня до 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Тож річний баланс складают станом на кінець останнього дня звітного року — 31 грудня.
Проте при цьому слід враховувати окремі звітні правила визначення звітного періоду, передбачені для новостворених і ліквідованих підприємств. Адже за тією самою ст. 13 Закону про бухоблік:
— перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш ніж 12 місяців, але не більш ніж 15 місяців;
— звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Якщо ваше підприємство і надалі працюватиме наступного року, то слід пам’ятати, що показники балансу на кінець останнього дня року 31 грудня відповідають показникам на початок першого дня наступного звітного року 1 січня.
Залишки на балансових рахунках на кінець останнього дня року або кварталу — це одночасно залишок на початок першого дня наступного звітного періоду, що ми і бачимо у формі балансу (поле «Коди»), де серед інших кодів зазначено число 01 — тут слід навести першу дату нового звітного періоду (наприклад, 2023.01.01).
Проте у заголовку балансу завжди має стояти остання дата закінчення звітного періоду. Так, баланс у складі фінзвітності за 2022 рік складатиметься станом на 31 грудня 2022 р.
До речі, ще 2021 року було запроваджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 №3 «Про внесення змін до наказу Мінрегіону від 26 листопада 2020 року №290», обов’язковий до застосування відповідно до Указу Президента України від 29.04.2021 №180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади».
Наказом №385 у додатку 1 до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» слово «КОАТУУ» замінено на слово та цифру «КАТОТТГ1» та додано виноску «1 Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад». Тож у шапці балансу замість коду за КОАТУУ тепер потрібно зазначати код за КАТОТТГ, інакше звітність не буде прийнято.
Строки подання фінансової звітності, було змінено у вересні 2021 року. Зокрема, підприємства, які відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають річну звітність не пізніше 28 лютого 2022 року, а середні підприємства — не пізніше 1 червня 2022 року.
Побудова балансу
Баланс складають у тисячах гривень без десяткового знака.
Форма балансу складається з двох частин: активу та пасиву.
Згідно з п. 7 розділу II НП(С)БО 1, у балансі підприємства, з урахуванням самої його форми, відповідно до загальної балансової формули відображають: Активи = Капітал + Зобов’язання. Ця формула означає, що всі активи підприємства сформовано за рахунок його власного капіталу та зобов’язань. Тому форма балансу складається з двох частин: активу — у ньому відображають відомості про активи підприємства в розрізі їх видів; пасиву — у ньому наводять інформацію про зобов’язання і власний капітал. За усталеною традицією вітчизняної звітності, активні статті балансу розташовані від найменш ліквідних до найбільш ліквідних, а пасивні статті — від довгострокових до короткострокових.
В окремих розділах відображають активи і зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття. Баланс складається з трьох розділів активу та чотирьох розділів пасиву.
Нині окремого НП(С)БО, яке б регулювало порядок складання балансу та зміст його окремих статей, немає. НП(С)БО 1, по суті, регулює лише загальні положення щодо змісту балансу та визначає його форму. Тож, складаючи баланс, варто враховувати і Методрекомендації №433. Вони містять короткі вказівки щодо змісту статей балансу, а також посилання на відповідні НП(С)БО, що регулюють порядок обліку тих чи інших конкретних видів активів та зобов’язань.
У таблиці ми навели пункти Методрекомендацій №433, які регулюють формування відповідних статей балансу. Докладнішу інформацію щодо окремих статей балансу наведено у примітках до таблиці (див. наступний розділ цієї статті).
Примітки до таблиці
Показники ряд. 1900 гр. 3 і 4 форми №1 мають відповідати показникам ряд. 1300 гр. 3 і 4 форми №1!
Примітка 1. Згідно з п. 4 НП(С)БО 1 можна не наводити у балансі статті, за якими немає інформації до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді, а отже, є сальдо на початок року). Також можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінзвітності, наведених у додатку 3 НП(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:
а) інформація є істотною;
б) оцінка статті може бути достовірно визначена.
Ця норма не є імперативною, тож підприємства можуть наводити додаткові статті за бажанням. Деякі з них ми навели у таблиці.
Таблиця
Заповнення рядків балансу
| Найменування статті балансу | Код рядка, порівняння з іншими рядками | Коментар | Пункт Методрекомендацій №433 |
| Актив | |||
| I. Необоротні активи | |||
| Нематеріальні активи | 1000 | Залишкова вартість нематеріальних активів | 2.7 |
| 1001 — 1002 | |||
| Первісна вартість | 1001 | Д-т сальдо рах. 12 | 2.7 |
| Накопичена амортизація | 1002 | К-т сальдо субрах. 133, наводиться в дужках | 2.7 |
| Незавершені капітальні інвестиції | 1005 | Д-т сальдо рах. 15. Додатково див. лист Мінфіну від 17.11.2003 №31-04200-04-5/5570 | 2.8 |
| Основні засоби | 1010 | Залишкова вартість ОЗ | 2.9 |
| 1011 — 1012 | |||
| Первісна вартість | 1011 | Д-т сальдо субрах. 101 — 109 + Д-т сальдо рах. 11 | 2.9 |
| Знос | 1012 | К-т сальдо субрах. 131 + 132, наводиться в дужках | 2.9 |
| Iнвестиційна нерухомість | 1015 | Якщо підприємство веде облік інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то тут відображається Д-т сальдо субрах. 100, а рядки 1016 та 1017 не наводяться. Якщо підприємство веде облік інвестиційної нерухомості за залишковою вартістю, то заповнюються рядки 1016 та 1017, а у рядку 1015 — різниця між ними |
2.10 |
| 1016 — 1017 | |||
| Первісна вартість інвестиційної нерухомості | 1016 (прим. 1) |
Д-т сальдо субрах. 100 — якщо в рядку 1015 відображено залишкову вартість | 2.10 |
| Знос інвестиційної нерухомості | 1017 (прим. 1) |
К-т сальдо субрах. 135, наводиться в дужках — якщо в рядку 1015 відображено залишкову вартість | 2.10 |
| Довгострокові біологічні активи | 1020 | Якщо підприємство веде облік довгострокових біологічних активів за справедливою вартістю, то тут відображається Д-т сальдо субрах. 161, 163, 165, а рядки 2021 та 1022 не наводяться. Якщо підприємство веде облік довгострокових біологічних активів за залишковою вартістю, то заповнюються рядки 1021 та 1022, а у рядку 1020 — різниця між ними |
2.11 |
| 1021 — 1022 | |||
| Первісна вартість довгострокових біологічних активів | 1021 (прим. 1) |
Д-т сальдо субрах. 162, 164, 166 | 2.11 |
| Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів | 1022 (прим. 1) |
К-т сальдо субрах. 134, наводиться в дужках, — якщо в рядку 1020 відображено залишкову вартість | 2.11 |
| Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 1030 | Д-т сальдо субрах. 141 | 2.12 |
| Довгострокові фінансові інвестиції: інші фінансові інвестиції | 1035 | Д-т сальдо субрах. 142 та 143 | 2.12 |
| Довгострокова дебіторська заборгованість | 1040 | Д-т сальдо субрах. 181, 182, 183 | 2.13 |
| Відстрочені податкові активи | 1045 | Д-т сальдо рах. 17 | 2.14 |
| Гудвіл | 1050 (прим. 1) |
Д-т сальдо рах. 19 | 2.15 |
| Iнші необоротні активи | 1090 | Д-т сальдо субрах. 184 (прим. 5) | 2.18 |
| Усього за розділом I | 1095 | Сума рядків 1000, 1005, 1010, 1015, 1020, 1030, 1035, 1040, 1045, 1050, 1090 | |
| II. Оборотні активи | |||
| Запаси | 1100 | Д-т сальдо рах. 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 за мінусом сальдо субрах. 285 та не включаючи сальдо субрах. 286. Див. примітку 3 до таблиці | 2.19 |
| Виробничі запаси | 1101 (прим. 2) |
Д-т сальдо рах. 20, 22, до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.20 |
| Незавершене виробництво | 1102 (прим. 2) |
Д-т сальдо рах. 23 та 25, до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.21 |
| Готова продукція | 1103 (прим. 2) |
Д-т сальдо рах. 26 та 27, до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.22 |
| Товари | 1104 (прим. 2) |
Д-т сальдо рах. 28, крім субрах. 285 та 286, до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.23 |
| Поточні біологічні активи | 1110 | Д-т сальдо рах. 21 | 2.24 |
| Векселі одержані | 1120 (прим. 1) |
Д-т сальдо рах. 34 за мінусом резерву на цю заборгованість (К-т сальдо рах. 38) | 2.26 |
| Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги | 1125 | Д-т сальдо рах. 36 за мінусом резерву сумнівних боргів на рах. 38. Д-т сальдо рах. 34 за мінусом резерву на цю заборгованість (К-т сальдо рах. 38), якщо ця сума не виділена окремо в рядку 1120 |
2.27 2.33 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | |||
| за виданими авансами; | 1130 | Д-т сальдо субрах. 371. Додатково див. лист Мінфіну від 29.04.2013 №31-08410-07-29/13727 | 2.28 |
| з бюджетом, | 1135 | Д-т сальдо субрах. 641 та 642 (прим. 4) | 2.29 |
| у тому числі з податку на прибуток | 1136 | Д-т сальдо субрах. 641/податок на прибуток (прим. 4), до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.29 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів | 1140 (прим. 1) |
Д-т сальдо субрах. 373 | 2.30 |
| Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків | 1145 (прим. 1) |
Д-т сальдо субрах. 682 | 2.31 |
| Iнша поточна дебіторська заборгованість | 1155 | Д-т сальдо субрах. 372, 374 — 379, 65, 66 та інших рахунків, які не включено до рядків 1125 — 1135, за мінусом резерву сумнівних боргів на рах. 38 | 2.32 2.33 |
| Поточні фінансові інвестиції | 1160 | Д-т сальдо субрах. 352 | 2.34 |
| Гроші та їх еквіваленти | 1165 | Д-т сальдо рах. 30, 31, субрах. 333, 334, 335, 351 (прим. 5) | 2.35 |
| Готівка | 1166 (прим. 1) |
Д-т сальдо рах. 30 (прим. 5), до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.35 |
| Рахунки в банках | 1167 (прим. 1) |
Д-т сальдо рах. 31, 33 (прим. 5), до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.35 |
| Витрати майбутніх періодів | 1170 | Д-т сальдо рах. 39 | 2.36 |
| Iнші оборотні активи | 1190 | Д-т сальдо субрах. 331, 332, 643, 644 та інших рахунків, які не включено до складу оборотних активів | 2.38 |
| Усього за розділом II | 1195 | Сума рядків 1100, 1110, 1120, 1125, 1130, 1135 (1140, 1145 — якщо є), 1155, 1160, 1165, 1170, 1190 | |
| III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття | 1200 | Д-т сальдо субрах. 286. Див. примітку 6 | 2.39 |
| Баланс | 1300 | Сума рядків 1095, 1195, 1200 | |
| Пасив | |||
| I. Власний капітал | Щодо цього розділу див. примітку 7 | ||
| Зареєстрований (пайовий) капітал | 1400 | К-т сальдо рах. 40, крім субрах. 404 | 2.40 |
| Внески до незареєстрованого статутного капіталу | 1401 | К-т сальдо субрах. 404. Це додатковий рядок, який використовується лише в разі необхідності | |
| Капітал у дооцінках | 1405 | К-т сальдо рах. 41 | 2.41 |
| Додатковий капітал | 1410 | К-т сальдо рах. 42 | 2.42 |
| Емісійний дохід | 1411 | К-т сальдо рах. 421, до підсумку балансу не включається | 2.42 |
| Накопичені курсові різниці | 1412 | К-т сальдо рах. 423, до підсумку балансу не включається | 2.42 |
| Резервний капітал | 1415 | К-т сальдо рах. 43 | 2.43 |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 1420 | К-т сальдо субрах. 441 або Д-т сальдо 442 (якщо отримано збиток, сума збитку наводиться в дужках) | 2.44 |
| Неоплачений капітал | 1425 | К-т сальдо рах. 46 (наводиться в дужках) | 2.45 |
| Вилучений капітал | 1430 | К-т сальдо рах. 45 (наводиться в дужках) | 2.46 |
| Усього за розділом I | 1495 | Сума рядків 1400, 1405, 1410, 1415, 1420 (прибуток) за мінусом рядків 1420 (збиток), 1425, 1430 | |
| II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення | |||
| Відстрочені податкові зобов’язання | 1500 | К-т сальдо рах. 54 | 2.48 |
| Довгострокові кредити банків | 1510 | К-т сальдо субрах. 501, 502, 503, 504 | 2.50 |
| Iнші довгострокові зобов’язання | 1515 | К-т сальдо рах. 51, 52, 53,55 та субрах. 505, 506 (прим. 8) | 2.51 |
| Довгострокові забезпечення | 1520 | К-т сальдо рах. 47 у частині забезпечень, які планується використати пізніше, ніж 12 місяців з дати балансу | 2.52 |
| Цільове фінансування | 1525 | К-т сальдо рах. 48 | 2.53 |
| Усього за розділом II | 1595 | Сума рядків 1500, 1510, 1515, 1520, 1525 | |
| III. Поточні зобов’язання і забезпечення | |||
| Короткострокові кредити банків | 1600 | К-т сальдо субрах. 601, 602, 603, 604 | 2.59 |
| Векселі видані | 1605 | К-т сальдо рах. 62 | 2.60 |
| Поточна кредиторська заборгованість за: | |||
| довгостроковими зобов’язаннями; | 1610 | К-т сальдо рах. 61, а також субрах. 605, 606 (у частині простроченої довгострокової заборгованості). Див. примітку 8 | 2.61 |
| товарами, роботами, послугами; | 1615 | К-т сальдо рах. 63 | 2.62 |
| розрахунками з бюджетом, | 1620 | К-т сальдо рах. 64 | 2.63 |
| у тому числі з податку на прибуток; | 1621 | К-т сальдо рах. 64 у частині податку на прибуток, до розрахунку рядка 1195 не включається | 2.63 |
| розрахунками зі страхування; | 1625 | К-т сальдо рах. 65 | 2.64 |
| розрахунками з оплати праці | 1630 | К-т сальдо рах. 66 | 2.65 |
| Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами | 1635 (прим. 1) |
К-т сальдо субрах. 681 | 2.66 |
| Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками | 1640 (прим. 1) |
К-т сальдо рах. 67 | 2.67 |
| Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків | 1645 | К-т сальдо субрах. 682 | 2.68 |
| Поточні забезпечення | 1660 | К-т сальдо рах. 47 у частині забезпечень, які планується використати протягом 12 місяців з дати балансу | 2.70 |
| Доходи майбутніх періодів | 1665 | К-т сальдо рах. 69 | 2.71 |
| Iнші поточні зобов’язання | 1690 | К-т сальдо субрах. 605, 606 (у частині простроченої короткострокової заборгованості), 643, 644, 683, 684, 685, а також решта зобов’язань, що не потрапили до інших статей розділу III балансу | 2.73 |
| Усього за розділом III | 1695 | Сума рядків 1600, 1605, 1610, 1615, 1620, 1625, 1630, 1635, 1640, 1645, 1660, 1665, 1690 | |
| IV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття | 1700 | К-т сальдо рах. 680 | 2.74 |
| Баланс | 1900 | Сума рядків 1495, 1595, 1695, 1700 |
Примітка 2. Рядки 1101, 1102, 1103, 1104 є додатковими та наводяться у балансі за бажанням, у разі відповідності цих статей до ознак істотності. Рекомендації щодо визначення істотності надано в п. 2.20 Методрекомендацій №635. Так, згідно з цим пунктом істотною є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінзвітності.
У листі Мінфіну від 28.03.2014 №31-08420-07/23-639/1/1084 зазначено, що питання істотності не визначено нормативно-правовими актами. Підприємство самостійно встановлює істотність окремих господарських операцій і об’єктів обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності та необхідності виконання підприємством своїх функцій і досягнення результатів, які розкриваються в наказі про облікову політику. Тобто, по суті, якщо підприємство має істотні залишки на рахунках обліку запасів, воно за бажанням може включити до балансу додаткові статті.
Примітка 3. Якщо підприємство наводить додаткові статті щодо запасів, то сума додаткових статей може не дорівнювати статті 1100.
Наприклад, вартість запасів — 20 тис. грн, незавершеного виробництва — 65 тис. грн, а залишки готової продукції і товарів підприємство визнало неістотними — 0,9 та 0,8 тис. грн відповідно. Підприємство приймає рішення відобразити у балансі інформацію про запаси та незавершене виробництво, а статті про готову продукцію та товари не наводити. Тоді у рядку балансу 1100 буде наведено загальну вартість запасів: 20 + 65 + 0,9 + 0,8 = 86,7 тис. грн, після округлення до тисяч грн — 87 тис. У рядках 1101 та 1102 буде наведено цифри 20 та 65 тис. грн, які в сумі дадуть 85 тис. грн, що не збігається з рядком 1100 балансу. З цього користувачі фінзвітності мають зробити висновок, що різниця 2 тис. грн — це інші запаси, які не є істотними для цього підприємства.
До активного субрахунку 282 «Товари в торгівлі» є контрактивний пасивний субрахунок 285 «Торгова націнка». Тому з дебетового залишку за субрахунком 282 вираховують кредитовий залишок субрахунку 285 і різницю включають до рядків балансу 1100 та 1104 (за його наявності).
Невипадково до рядка 1100 не включається інформація про брак у виробництві, яка накопичується на рахунку 24. Річ у тім, що брак не визнається активом, тож на рахунку 24 не має залишатися сальдо на кінець звітного періоду. Вартість виробничого браку слід списувати або за рахунок винних осіб, або на витрати підприємства. Докладніше про це ми розповіли у статті «Брак у виробництві» в ДК №22/2018.
Примітка 4. Сальдо за цими рахунками або субрахунками визначають розгорнуто.
Примітка 5. Відповідно до п. 2.35 Методрекомендацій №433 кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок певних обмежень, вилучають зі складу оборотних активів та відображають як необоротні активи у рядку 1090. Наприклад, довгострокові депозити переносять із рахунків обліку грошових коштів на субрах. 184 (Д-т 184 К-т 311) та показують у рядку 1090.
Примітка 6. Необоротні активи, що утримуються для продажу (субрахунок бухобліку 286), класифікують у складі оборотних активів тоді, коли є висока ймовірність їх продажу протягом року з дати балансу. За відсутності такої ймовірності підприємство вилучає їх з оборотних активів — це випливає з п. 1, 12 розділу II НП(С)БО 27 та пунктів 9, 26 Міжнародного стандарту фінансової звітності 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».
Примітка 7. Власний капітал — це безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожній, — адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо решта статей балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі має бути відображено відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу.
У статті «Зареєстрований (пайовий) капітал» фіксують суму статутного або пайового капіталу відповідно до зареєстрованих установчих документів. Статутний та пайовий капітал обліковують на одному рахунку синтетичного обліку — 40. У формі балансу є додаткова стаття 1401 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу». Саме у цьому рядку слід наводити інформацію про суму внесків до статутного капіталу згідно з рішеннями учасників, якщо відповідні зміни до статуту в державного реєстратора зареєстровані не були (таке часто трапляється з підприємствами державного та комунального сектору економіки, у статутах яких нерідко суму капіталу не зафіксовано). Внески до незареєстрованого статутного капіталу обліковують на спеціальному субрахунку синтетичного обліку 404.
Примітка 8. Типовою помилкою є відображення у складі довгострокових зобов’язань заборгованості, яку підприємство не погасило у строк і з моменту встановленого строку погашення якої минув рік. Така заборгованість, як правило, є поточною, але простроченою.
Згортання статей балансу
Згідно з п. 3 розділу IV НП(С)БО 1, згортання статей активів і зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або МСФЗ.
Найчастіше на практиці підприємства згортають розрахунки з дебіторами та кредиторами. Iноді з економічного погляду це допустимо, особливо якщо йдеться про однорідні зустрічні вимоги (коли один і той самий контрагент одночасно є і дебітором, і кредитором, і відповідні зобов’язання є однорідними, наприклад грошовими).
Водночас дебіторська та кредиторська заборгованість здебільшого є різною за строками погашення та неоднорідною, тож їх потрібно показувати у балансі розгорнуто. Неприпустимо, наприклад, згортати інформацію про розрахунки з різними покупцями та замовниками, зокрема якщо перед одним покупцем є товарний борг (унаслідок одержання авансу за товар), а інший заборгував підприємству кошти. Iнформацію про першого відображають у складі кредиторської заборгованості, а про другого — у складі дебіторської.
Для розмежування відповідних сум заборгованостей використовують дані субрахунків обліку авансів виданих та одержаних (371, 681), а якщо відповідно до прийнятої облікової політики підприємство їх не використовує, — розраховують ці суми на дату балансу на підставі даних аналітичного обліку.
Насамкінець наголосимо, що баланс є взаємопов’язаним з усіма іншими формами фінансової звітності (форми 2, 3, 4, примітки до звітності).
Про конкретні взаємозв’язки статей балансу зі статтями інших форм фінзвітності ми розповімо окремо в статтях про відповідні форми.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.
- Наказ №385 — Наказ Мінфіну від 09.07.2021 №385 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
- Методрекомендації №433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433.
- Методрекомендації №476 — Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 №476.
- Методрекомендації №635 — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635.
- НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73.
- НП(С)БО 17 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2000 №353.
- НП(С)БО 25 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 №39.
- НП(С)БО 27 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 №617.