Звертаємо увагу, що платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, також зобов’язані подати повідомлення про це у такий cамий строк — на це вказують податківці в ЗІР, підкатегорія 131.07.
Поки триває воєнний стан, відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ за відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), зокрема передбачених ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Підтверджують відсутність такої можливості згідно з Порядком №225.
У разі відновлення можливості виконувати податкові обов’язки платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності у разі виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
Які платники подають Звіт про КО?
Звіт про КО подають платники податку на прибуток, які у звітному 2022 році здійснювали контрольовані операції.
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ госпоперації, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
1) річний дохід платника податків від усіх видів діяльності у 2022 році, який визначений правилами бухобліку, має перевищувати 150 000 000 грн (за мінусом непрямих податків). Для визначення доходу потрібно підсумувати такі показники звіту про фінрезультати:
— чистий дохід від реалізації продукції;
— інші операційні доходи;
— прибуток від участі в капіталі;
— інші фінансові доходи;
— інші доходи;
2) обсяг госпоперацій платника податків за 2022 рік із кожним контрагентом, який підпадає під критерії ст. 39 ПКУ, має перевищувати 10 000 000 грн, за мінусом непрямих податків.
При цьому контрагенти платника податків також повинні підпадати під певні критерії (хоча б один або кілька одночасно):
— контрагент-нерезидент має бути пов’язаною особою з платником податків;
— зовнішньоекономічна господарська операція платника податків щодо реалізації або купівлі товарів (послуг) виконувалася за участю комісіонера-нерезидента;
— контрагент-нерезидент зареєстрований у державі, яка перебувала серед переліку держав, що відповідають критеріям, установленим у ст. 39 ПКУ, або контрагент-нерезидент є резидентом цих держав;
— контрагент-нерезидент зареєстрований в організаційно-правовій формі, що входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 ПКУ). При цьому не береться до уваги загальний річний дохід представництва.
Щоб визначити обсяг контрольованих операцій, потрібно врахувати загальний обсяг усіх видів операцій, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Але їх перелік у пп. 39.2.1.4 ПКУ не є вичерпним. Брати до уваги треба будь-які операції, які у бухобліку спричиняють виникнення доходів або витрат.
Контрольовані операції за пп. 39.2.1.4 ПКУ:
— операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
— операції з придбання (продажу) послуг;
— операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
— фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
— операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Наприклад, виплата дивідендів у грошовому еквіваленті, які нараховуються/сплачуються платниками-резидентами на користь нерезидентів у 2022 році, не є контрольованою операцією. Але фінансові інвестиції в дочірні компанії, які обліковуються у бухгалтерському обліку резидента України шляхом збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій товариства за методом участі в капіталі, впливають на податок на прибуток і тому можуть бути контрольованими операціями (див. ІПК ДПС від 16.08.2021 №3012/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Загалом визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є їх вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку (див. ІПК ДПС від 10.06.2021 №2338/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Коли подавати звіт про КО?
Як повідомляють податківці, у поточному році останнім днем подання Звіту про КО та Повідомлення про МГК за 2022 рік є 2 жовтня 2023 року (бо граничний строк припадає на вихідний день).
Але радимо не зволікати і подати до 29 вересня.
А що ще, крім Звіту про КО?
Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про КО (пп. 39.4.2 ПКУ).
Окремо, за потреби, до ДПС подають Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Проте подавати Повідомлення про участь у МГК повинні лише ті платники податків, які є учасниками відповідної МГК та одночасно з цим у звітному році здійснювали контрольовані операції. Тобто, якщо контрольованих операцій у 2022 році не було, звіт з КО не подається, то й Повідомлення подавати не треба.
На сьогодні діє форма Повідомлення, затверджена Наказом №839. Її заповненню присвячено УПК №479 (див. «ДК» №36/2021, коментар «ДК»). Електронна форма повідомлення має ідентифікатор форми J1800102.
Мінфін в УПК №479 зазначив: якщо резидент вирішує, що він не є учасником МГК (у значенні пп. 14.1.113-3 ПКУ), повідомлення про участь у МГК такий резидент однаково повинен буде подати. Але цей резидент проставляє код UNC102 у графі 6 Повідомлення. А далі графи 7.6 — 11 і розділи І та ІІ Повідомлення не заповнює. А в графі 12 можна (але Мінфін цього не вимагає!) навести пояснення, чому проставлено код, який означає, що резидент не вважає себе учасником МГК.
ДПС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з ТЦУ (майстер-файл) платникові податків, що входить до складу МГК, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухобліку, які застосовує материнська компанія МГК, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро (пп. 39.4.9 ПКУ).
Запит на подання глобальної документації (майстер-файлу) може бути надісланий не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а за відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік — не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з ТЦУ (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два і більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї самої міжнародної групи компаній, ДПС надсилає запит про надання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла) лише одному з таких платників податків на свій вибір (пп. 39.4.7 ПКУ).
Нагадаємо!
Уперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Наприклад, якщо фінансовий рік закінчився 31 грудня 2021 року, то запит майстер-файла за 2021 рік ДПС може надіслати у період з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року. Майстер-файл за 2022 звітний рік, який закінчився 31 грудня 2022 року, ДПС може запитувати починаючи з 1 січня 2024 року до 1 січня 2026 року.
Хоча, звісно, у разі виникнення запитань щодо вже поданої звітності про КО ДПС має право надсилати запити про надання пояснень і раніше, у загальному порядку згідно зі ст. 73 ПКУ.
Форма звіту про КО за 2022 рік
Ще 2021 року Мінфін наказом від 31.12.2020 №841 виклав у новій редакції Звіт про КО та Порядок його складання. Їх тоді приводили у відповідність до Закону від 16.01.2020 №466, який вніс зміни до ПКУ щодо:
— визначення терміна «пов’язані особи» (для потреб ТЦУ), яким, зокрема, збільшено поріг пов’язаності з 20% до 25% та запроваджено нову категорію пов’язаних осіб — «утворення без статусу юридичної особи»;
— особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій із сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;
— зазначення платниками податків використаних джерел інформації з метою забезпечення виконання вимог щодо обґрунтування в документації з ТЦУ відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
— використання під час перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.
Сам Звіт містить лише одну таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції», у якій наводять загальну суму контрольованих операцій щодо контрагентів. Далі кожний рядок таблиці розшифровують в окремому додатку, при цьому кількість додатків відповідає кількості контрагентів — сторін КО.
За наявності пов’язаних осіб, з якими здійснювалися КО, до Звіту додають Інформацію про пов’язаність осіб.
Але ж воєнний стан?
Під час дії воєнного стану Звіт про КО та Повідомлення про участь у МГК можуть не подавати лише ті платники, які не мають можливості зробити це через війну. І вони повинні довести відсутність такої можливості згідно з Порядком №225.
Штрафні санкції за порушення щодо ТЦУ у 2023 році
Неподання платником податків звіту про КО та/або документації з ТЦУ, та/або глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або Повідомлення про участь у МГК відповідно до вимог статті 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) згідно з п. 120.3 — 120.7 ПКУ.
Штрафні санкції, передбачені п. 120.3 — 120.7 ПКУ, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2023 році він становить 2 684 грн.
Так, за неподання звіту про КО передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2023 році — 805 200 грн).
За невчасно поданий звіт про КО — один прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день неподання звіту. При цьому сума штрафу не має перевищувати 300 прожиткових мінімумів (805 200 грн).
За невчасне декларування контрольованих операцій штраф буде такий самий, як і за невчасне подання звіту про КО: один прожитковий мінімум, установлений законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожен прострочений день, але не вище ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму (805 200 грн).
Невключення до поданого звіту про КО інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% від суми цих операцій. При цьому сума штрафу не має перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
Штраф за неподання документації з ТЦУ становитиме 3% від обсягу контрольованих операцій, за якими платник податків повинен був підготувати таку документацію. При цьому сума штрафу не має перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році — 536 800 грн) за весь обсяг контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
За невчасно подану документацію — два розміри прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, який виплачується за всі прострочені дні, але не вище ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму.
За неподання повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році — 134 200 грн).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про КО та/або документації з ТЦУ, та/або глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу), та/або звіту щодо країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК.
Нормативна база
- Наказ №839 — Наказ Мінфіну від 31.12.2020 №839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».
- Порядок №225 — Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.
- УПК №479 — Узагальнююча податкова консультація щодо заповнення повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджена наказом Мінфіну від 20.08.2021 №479.