Частина 3 ст. 40 КЗпП застерігає роботодавця від звільнення працівника під час перебування останнього на лікарняному.
Проте якщо, керуючись ч. 1 ст. 36 КЗпП, сторони домовилися про припинення трудового договору, то звільнити працівника під час лікарняного можна.
Аналогічну думку з цього питання висловила й Держпраці.
Проте в описаній ситуації на плечі роботодавця лягає обов’язок щодо проведення розрахунку цього лікарняного, що є продовженням попереднього (відкритого вже колишнім працівником), поданням заяви-розрахунку до ПФУ, отримання фінансування та перерахування допомоги працівникові. Адже ч. 1 ст. 12 Закону №11051 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
А вже після отримання коштів роботодавець перераховує їх уже звільненому працівникові та подає повідомлення про їх виплату до ПФУ протягом 30 днів.
Щодо оподаткування допомоги зазначимо, що після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язків страхувальника, бо він не є його найманим працівником (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ2). Тому колишній роботодавець, провівши нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, на її суму не нараховує ЄСВ. Адже лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та 3.3 Інструкції №53). Відповідно, і відображати лікарняний у додатку 1 до єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не потрібно.
1 Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
2 Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
3 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5.
Проте колишній роботодавець має утримати зі суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). А позаяк лікарняні нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, до загального оподатковуваного доходу їх включають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ таке нарахування, виплату та сплату слід відобразити з ознакою доходу «127».