Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Тобто за загальним правилом платник податку має застосовувати різниці.
Але далі в пп. 134.1.1 ПКУ сказано, що для платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.
Платник податку, в якого річний дохід (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, яку подає за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Тобто, якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, він не застосовує їх усі, крім різниць:
— щодо від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (див. пп. 140.4.4 ПКУ);
— встановлених пп. 140.4.8 (щодо отриманих бюджетних грантів) і 140.5.16 (витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту) ПКУ;
— передбачених іншими розділами ПКУ, крім розділу ІІІ «Податок на прибуток».
Як бачимо, тут немає різниць, пов’язаних з операціями з нерезидентами, які встановлені пп. 140.5.4 і 140.5.5-1 ПКУ. Ці останні наведені в розділі ІІІ ПКУ.
Тобто, якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, він може застосовувати тільки різниці, встановлені пп. 140.4.4, 140.4.8, 140.5.16 розділу ІІІ та інших розділів ПКУ. І не застосовує різниці за операціями з нерезидентами, які встановлені пп. 140.5.4 і 140.5.5-1 розділу ІІІ ПКУ.
Дивимося відповідь податкової на запитання в ЗІР (102.20.02): «Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?».
Податкова відповідає, що додатки до окремих рядків декларації, не заповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються. Таким чином, якщо немає показників для заповнення додатка РІ, його не складають і не подають разом із декларацією.
І ще раз повторимо наостанок: за наведених обставин у разі операцій платника податку з нерезидентами у нього не виникає обов’язку застосовувати різниці за пп. 140.5.4 і 140.5.5‑1 ПКУ і заповнювати показник цих різниць в додатку РІ (рядки 3.1.6.1, 3.1.7).