Відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ, касовий метод для потреб оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, до каси платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості постачених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості постачених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).
Водночас відповідно до п. 198.2 ПКУ датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Тобто для операцій фінлізингу встановлено окреме правило визначення дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
Тож постають запитання: як помирити норми пп. 14.1.266 і п. 198.2 ПКУ? Яка з них має застосовуватися в описаній ситуації?
Наприклад, читаємо висновок ІПК ДПСУ від 10.11.2022 №1930/ІПК/99-00-21-03-02-06 у подібній ситуації (підприємство є виробником і постачальником електричної і теплової енергії та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ)
ДПСУ зазначає, що платники податку, які здійснюють операції, визначені п. 187.10 та п. 44 підр. 2 розділу ХХ ПКУ, при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом у разі, якщо такий об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання продукції (послуг), до яких застосовується касовий метод податкового обліку (за умови реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН).
Далі ДПСУ пише, що у ситуації, описаній у зверненні, якщо об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання продукції (послуг), до операцій з постачання яких застосовується касовий метод податкового обліку, у лізингоотримувача підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникають на дату перерахування лізингодавцю попередньої оплати як частини лізингових платежів (на суму такої попередньої оплати). При цьому такий лізингоотримувач має право віднести такі суми ПДВ до податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому постачальник зареєструє в ЄРПН податкову накладну за операцією з передачі майна у фінансовий лізинг, або у наступних звітних (податкових) періодах, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених п. 80 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Також наголосимо, що відповідно до норм ПКУ термін формування податкового кредиту — не пізніше 60 календарних днів з дати оплати (компенсації) вартості товарів/послуг — застосовується платниками, які використовують касовий метод податкового обліку з ПДВ, у тому разі, якщо на дату такої оплати (компенсації) минуло 365 к. д. з дати складання постачальником податкової накладної (див. п. 198.6 ПКУ).
Отже, якщо брати за основу відповідь ДПСУ в наведеній ІПК, для відображення ПК потрібно застосовувати касовий метод, за умови що обладнання призначається для використання в операціях з постачання продукції (послуг), до операцій з постачання яких застосовується касовий метод. Тобто податковий кредит слід відображати лише в сумі ПДВ, сплаченого за отримане обладнання, що, як правило, відбувається протягом строку оренди у складі лізингових платежів. Якщо ж обладнання не передбачається для використання в операціях з постання продукції (послуг), до операцій з постачання яких застосовується касовий метод, ПК слід відображати за датою отримання обладнання, згідно з п. 198.2 ПКУ.
Підставою ж для визнання ПК (щодо ПДВ з основної суми фінансового лізингу) в обох випадках буде одна ПН, складена лізингодавцем під час передачі обладнання в лізинг.
Але ДПСУ, на наш погляд, не навела достатнього обгрунтування такої точки зору. Причому в самому ПКУ прямої відповіді немає.
Тож для уникнення непорозумінь із податковою може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.