З погляду бухгалтерського обліку витрати на асистантські послуги — це витрати на збут (рахунок 93). По суті, покупці авто оплатили ці послуги в ціні авто.
Але витрати на таке обслуговування визнаватимуться за фактом їх надання або створення резерву для їх фінансування (за аналогією з гарантійним обслуговуванням).
Наприклад, підприємство отримало дохід у грудні 2022 року. Але асистантський договір укладено й оплачено у квітні 2023 року. По суті, це витрати, пов’язані з доходом грудня 2022 року.
Як ми зазначили вище, укладення асистантського договору є гарантійним зобов’язанням підприємства — продавця авто.
На виконання гарантійних зобов’язань треба створювати забезпечення (п. 12 НП(С)БО 11). Суми створених забезпечень визнають витратами.
Суму забезпечення визначають за обліковою оцінкою ресурсів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу (п. 15 НП(С)БО 11).
Зобов’язання за забезпеченнями обліковують на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань».
Таким чином, на дату продажу автомобіля суб’єкту господарювання — роздрібному торговцю (за умовами запитання — у грудні 2022 року) підприємство має нарахувати забезпечення:
— Д-т 93 К-т 473 — за плановою оцінкою суми асистантського договору.
А в періоді, коли підприємство понесе асистантські витрати (за умовами запитання — у квітні 2023 року), воно спише їх за рахунок зменшення нарахованого забезпечення:
— Д-т 473 К-т 631 — на вартість асистантських послуг;
— Д-т 641 К-т 631 — ПК з ПДВ, якщо послуги включають ПДВ і підприємство є платником ПДВ.
Якщо фактична вартість асистантських послуг відрізнятиметься від планової оцінки, різницю списуватимуть на рахунок 93 чи 719.
Якщо підприємство провадило діяльність і не нараховувало забезпечень, вважаємо, це можна розцінити як облікову помилку, яку слід виправляти у встановленому порядку, прийнятому для виправлення облікових помилок.