Відповідно до ст. 22 ЦКУ збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб. Зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Отже, якщо відшкодовувати збитки саме за процедурою відшкодування збитків, то потрібно зважати на норми ст. 22 ЦКУ. Тут можливі варіанти:
— визначення суми понесених збитків та її відшкодування винною стороною у грошовій формі. Про це докладніше далі;
— відшкодування шкоди в натурі: винна сторона сама ремонтує комбайн і повертає орендодавцю вже відремонтований комбайн, тобто винна сторона може власними силами відремонтувати комбайн або самостійно оплатити його ремонт на СТО без залучення орендодавця. Тоді в орендодавця в обліку нічого не відображається, адже всі витрати несе винна сторона.
Відшкодування понесених збитків у грошовій формі
Винна сторона може відшкодувати збитки орендодавцю у грошовій формі, і саме для цього потрібно визначити реальну суму понесених збитків.
Щодо ПДВ на отриману суму відшкодування збитків. Відсутність ПДВ на відшкодування шкоди прямо передбачено п. 188.1 ПКУ: «До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми ... відшкодування шкоди». Податківці в ІПК від 16.01.2021 р. №212/ІПК/99-00-21-03-02-06 (див. «ДК» №5/2021) дійшли висновку: якщо кошти отримано платником від винуватця ДТП як компенсація завданих винуватцем ДТП збитків за пошкоджене майно, така компенсація є відшкодуванням шкоди, завданої такому платникові. Тож отримані кошти не включаються до бази оподаткування ПДВ. На нашу думку, цей висновок можна застосувати і в наведеній ситуації. Ще одним аргументом може бути те, що відшкодування збитків не є операцією постачання товарів/послуг, адже та сторона, яка відшкодовує збитки, не отримує натомість товар чи послугу.
Докладніше про бухоблік відшкодування збитків за пошкоджене майно читайте у статті «Відшкодування завданих збитків» у «ДК» №5/2021.
У цьому випадку суму збитків, що підлягають відшкодуванню, відносять на розрахунки за претензіями з визнанням іншого доходу Д‑т 375 К-т 716 (якщо відшкодування понесених на ремонт витрат) чи 719. 746 — це коли пов’язано із змінами первісної вартості ОЗ. й одночасно визнають витрати, понесені орендодавцем на ремонт комбайна (в тому числі придбання запчастин, ремонт на СТО та інші витрати): Д‑т 23, 91, 92, 93 (див. п. 27 додатка до Методрекомендацій з обліку ОЗ). Це звичайні витрати на ремонт, які включаються до складу витрат. К-т 207, 63, 66, 65 тощо. Якщо сума претензії (сума до відшкодування) дорівнює або менша від суми понесених витрат, прибуток не виникає.
Є альтернативний варіант, який не потребує оцінки понесених збитків. Якщо сторони домовляться про те, що юрособа-замовник сплатить юрособі-орендодавцю певну суму, без визначення суми реально понесених збитків, то, по суті, це буде безповоротна фіндопомога від однієї юрособі іншій юрособі. Механізм відшкодування збитків тут не застосовується, бо розмір фактично понесених збитків не визначається. У цьому разі, на думку автора, не потрібно оформляти акти про відшкодування збитків, а достатньо буде договору на безповоротну фіндопомогу.
Тоді в орендодавця виникає дохід на суму отриманої фіндопомоги: Д-т 311 К-т 685, Д‑т 685 К-т 719 (дохід операційний, тому що ця сума формально не пов’язана з пошкодженням ОЗ). Позаяк орендодавець так чи інакше понесе витрати на відновлення роботи комбайна, цей дохід буде зменшено на суму понесених витрат, якщо все це відбудеться в одному звітному періоді.
ПДВ на суму безповоротної фіндопомоги не виникає.