• Посилання скопійовано

Щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій у разі виходу з ладу корпоративної касової програми

Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 18.10.2021 р. №3859/IПК/99-00-07-05-01-06

Щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій у разі виходу з ладу корпоративної касової програми

Суттєво. Вихід з ладу корпоративної касової програми не є підставою для здійснення розрахункових операцій з використанням КОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

! СГ, які застосовують РРО

Державна податкова служба України розглянула звернення <...> (далі — Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом <...>, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Згідно з даними АIС Податковий блок, ТОВ <...> протягом вересня 2021 змінило найменування на ТОВ <...>.

Враховуючи викладене, ДПС надає індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до запиту, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування (платник податку на додану вартість), здійснює діяльність у сфері торгівлі та має зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

Товариство звертається з проханням надати роз'яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у разі виходу з ладу корпоративної касової програми Товариства.

Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО (далі — ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).

Відповідно до преамбули Закону №265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 5 Закону №265 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Відповідно до статей 7, 8 Закону №265 розроблено, зокрема, Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі — Порядок РРО), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за №918/29048.

Так, пунктом 2 розділу III Порядку РРО передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО) та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний:

у разі незастосування РРО у випадках, передбачених Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

зберігати в господарській одиниці останню використану книгу ОРО та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги ОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 10 розділу III Порядку РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Таким чином, здійснення Товариством розрахункових операцій з використанням книги ОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО можливе лише у випадках, передбачених пунктом 2 розділу III Порядку РРО.

Вихід з ладу корпоративної касової програми не є підставою для здійснення Товариством розрахункових операцій з використанням книги ОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації, і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру