Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 22.10.2021 р. №3979/IПК/99-00-09-03-02-06
Щодо торгівлі пальним через пересувні акцизні склади-бензовози
Суттєво. Оптова торгівля пальним виключно з бензовоза можлива за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.
! Торговцям пальним
Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство повідомляє, що планує здійснювати оптову торгівлю пальним через рухомий склад — бензовози, які обладнані технічною можливістю заправляти автотехніку та маршрутне таксі. Бензовози пересувні, не мають постійного стаціонарного місця стоянки авто на виконання предмета укладеного договору з Товариством з оплатою через банківську установу по безготівковому розрахунку. Товариство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, без місця торгівлі.
Враховуючи зазначене, Товариство запитує:
Чи можна вважати оптовою торгівлею пальним, без місця оптової торгівлі відвантаження пального Покупцю, юридичній особі або фізичній особі — підприємцю — власнику автопарку за його місцем діяльності, задля здійснення його комерційної діяльності на умовах договору купівлі-продажу пального засобами рухомого складу, які обладнані технічною можливістю заправляти автотехніку та маршрутні таксі з оплатою по безготівковому рахунку?
Яким обладнанням повинні бути обладнані пересувні акцизні склади-бензовози та які документи Товариство-постачальник повинно мати чи зареєструвати, щоб не порушувати приписи податкового законодавства?
До запитання 1.
Згідно з пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон №481).
Статтею 1 Закону №481 визначено:
ліцензія (спеціальний дозвіл) — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі №481 видів діяльності протягом визначеного строку;
оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Оптова торгівля пальним здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону №481).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (ст. 15 Закону №481).
Враховуючи вищезазначене, за відсутності у Товариства місць оптової торгівлі пальним, тобто оптова торгівля пальним виключно з бензовоза, можлива за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним. У разі наявності у Товариства місць оптової торгівлі, на яких розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності (в тому числі бензовоз у разі зберігання у ньому у певний час палива), що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування, та на яких відбувається заправлення транспортних засобів пальним інших суб'єктів господарювання (автотехніка та маршрутні таксі) з оплатою по безготівковому рахунку через банківську установу, то Товариству необхідно отримати ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності у ліцензіата місця торгівлі.
Разом з цим у разі здійснення Товариством діяльності із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі здійсненням розрахункових операцій згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з автозаправної станції та інших місць роздрібної торгівлі із застосуванням РРО через паливороздавальні колонки, йому необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
До запитання 2.
Акцизний склад пересувний — транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядник акцизного складу пересувного — суб'єкт господарювання — платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
належать іншим особам;
виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Відповідно до абз. 4 пп. 230.1.5 п. 230. 1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (крім обмежень, передбачених абз. «в» пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.