Працівниця прийнята 25.01.2021 р. на неповний робочий час (0,5 ставки або 4 год. на день). У січні 2021 р. є нарахування, з лютого нарахувань немає, на роботі не з'являлася, лікарняний не надавала, оклад підвищувався в квітні. Зараз звільняється. Як розрахувати компенсацію за невикористану відпустку в такій ситуації? Має 2 дітей до 18 років, чи має вона право на додаткову відпустку?
Насамперед зазначимо, що відсутність працівника на роботі без підтвердження причини є прогулом. Але, щоб не псувати працівникові трудову книжку, як варіант, час відсутності можна оформити, якщо він подасть заяву на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину на підставі ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.
Згідно з ч. 1 ст. 56 КЗпП за угодою між працівником та власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №100 працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізособи-підприємця або фізособи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше ніж рік, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У наведеному випадку розрахунковим періодом для нарахування середньої зарплати є період з лютого 2021 р. до липня 2021 р. Позаяк у розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати, розрахунки проводяться за встановленими йому в трудовому договорі тарифною ставкою, посадовим (місячним) окладом. Це випливає з абз. 3 п. 4 Порядку №100.
Тобто якщо працівник працює в умовах неповної зайнятості та не має виплат у розрахунковому періоді, то, керуючись абз. 4 п. 4 Порядку №100, розрахунок середньої зарплати може бути проведений двома способами за певних умов, а саме:
— виходячи з установленого у місяці настання відповідної події місячного окладу (тарифної ставки), якщо його (її) розмір перевищує МЗП, з урахуванням неповної зайнятості;
— або виходячи з МЗП, встановленої на час розрахунку, з урахуванням неповної зайнятості, якщо розмір МЗП вищий за розмір окладу (тарифної ставки).
Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається такою, що працює і перебуває у трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці, і цей час включається до трудового (загального) стажу.
Таким чином, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не потрібно вилучати при розрахунку днів, за які обчислюється щорічна відпустка, бо вона входить до стажу роботи.
Тобто перебування працівника у відпустці без збереження зарплати на час встановлення в країні карантину дає право на дні щорічної відпустки, відповідно і на нарахування компенсації за ці дні.
Консультує Мінекономіки
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Тобто, якщо розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника встановлено, наприклад, на рівні розміру прожиткового мінімуму, який є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок середньої заробітної плати проводитиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням умов укладеного трудового договору.
При цьому розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника необхідно порівнювати з розміром мінімальної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості.
Наприклад, при обчисленні середньої заробітної плати з урахуванням положень абзаців третього — п'ятого пункту 4 Порядку у грудні 2020 року працівникові, якого прийнято на 0,5 ставки з посадовим окладом, встановленим у штатному розписі, 3000 грн, що в еквіваленті повної зайнятості (6000 грн) є більшим за розмір мінімальної заробітної плати на час розрахунку (станом на 1 грудня 2020 року — 5000 грн), розрахунок буде проводитись виходячи з посадового окладу, встановленого у штатному розписі, тобто з 3000 гривень. Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати.
Роз'яснення Мінекономіки від 24.12.2020 р.
Середньоденну зарплату на умовах неповного робочого часу розраховуємо таким чином: оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів за мінусом святкових і неробочих днів у 12-місячному розрахунковому періоді. Отримана сума середньої зарплати множиться на кількість календарних днів відпустки, включаючи календарні дні за додаткову відпустку на двох дітей, які підлягають компенсації.
Звертаємо увагу, що до розрахунку середньої зарплати береться оклад, установлений на момент звільнення працівниці. У наведеному випадку це оклад, який було підвищено у квітні за посадою, яку вона обіймала.
Частиною 1 ст. 182-1 КЗпП та статтею 19 Закону про відпустки передбачено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, одинокій матері, батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
Частиною 7 ст. 20 Закону про відпустки передбачено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, вони переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону, а при звільненні виплачується компенсація за всі дні невикористаної додаткової відпустки (ст. 24 Закону про відпустки).
Розрахунок додаткової відпустки здійснюється за Порядком №100 аналогічно до розрахунку щорічної основної відпустки.
Оподаткування
Щодо оподаткування, то на суму компенсації за невикористану відпустку, в тому числі додаткову нараховується ЄСВ, а також утримуються ПДФО та військовий збір, бо оплата за час додаткової відпустки на дітей належить до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Iнструкції №5).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»