У червні 2021 року податківці видали кілька цікавих індивідуальних податкових консультацій на тему застосування РРО під час отримання безготівкових платежів. Iшлося в них і про еквайринг, і про оплату за допомогою «Приват24» або системи «Клієнт-Банк», про роль 1 млн грн річного доходу у застосуванні РРО підприємцями-«єдинниками» тощо.
Перекази за номером IBAN — без РРО
Ситуація з практики: потенційний клієнт формує на сайті продавця рахунок-фактуру. А потім оплачує його за допомогою системи «Клієнт-Банк». Чи потрібно реєструвати цей платіж у РРО?
Податківці консультують, що ні!
В IПК від 14.06.2021 р. №2392/IПК/10-36-07-07-20 (див. «ДК» №36/2021) вони зазначають, що розрахунки, проведені таким чином за рахунком-фактурою, є аналогічними до тих, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгу без застосування еквайрингу), та не потребують застосування РРО, бо не мають ознак розрахункових операцій.
Аналогічний висновок міститься і в IПК від 14.06.2021 р. №2381/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №36/2021). У ній цей висновок аргументується тим, що рахунок-фактура містить у собі відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплата здійснюється за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN.
Проте, на нашу думку, головним чинником у цій ситуації є те, що платіж проходить з рахунку покупця на рахунок продавця без застосування платіжних карток. Саме тому такий платіж не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО та, відповідно, не реєструється продавцем.
А яка різниця — платіжна картка чи «Клієнт-Банк»?
Сучасні банківські технології дозволяють усім охочим користуватися дистанційними банківськими сервісами.
Зокрема, багато фізосіб, підприємців та посадовців юридичних осіб мають платіжні картки, які емітуються до їхніх рахунків.
Нагадаємо!
Платіжна картка — це не банківський рахунок, а лише платіжний інструмент — «ключ» до нього, тому кожна платіжна картка прив'язана до банківського рахунку. Раніше було передбачено окремі «карткові рахунки», які мали навіть окремі номери, які починалися з цифр 2605 та 2625. Ми писали про це у 2018 році в статті «Картковий підзвіт — усе, що потрібно знати» в «ДК» №37/2018.
З 1 січня 2019 року банки перейшли на здійснення операцій із використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» та 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб», тобто використання окремих «карткових рахунків» припинилося, і це поняття вже не має сенсу.
З 1 січня 2019 року до будь-якого банківського рахунку фізособи або юрособи можуть емітуватися платіжні картки. Тож не зовсім правильно буде казати про «платежі з картки», адже, по суті, це є безготівковим переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, а «з картки» жодні кошти списуватися не можуть.
Проте водночас усі власники банківських рахунків — як суб'єкти господарювання, так і фізособи, що не є СГ, — мають можливість користуватися таким дистанційним сервісом, як «Клієнт-Банк». Цей сервіс теж дає можливість власнику рахунку дистанційно здійснювати платежі на користь отримувачів, зокрема на користь постачальників товарів, робіт, послуг, але без допомоги платіжної картки!
Для системи «Клієнт-банк» реквізити для зарахування переказу містяться у рахунку-фактурі, що його покупець отримує від постачальника. Наразі платіжні реквізити застосовуються у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Якщо покупець оплачує рахунок за реквізитами у форматі IBAN і робить це за допомогою «Клієнт-банку», то це не є розрахунковою операцією і такий платіж не реєструється в РРО! Ось про що кажуть податківці у згаданих вище IПК та в деяких інших, наприклад в IПК від 29.06.2021 р. №2546/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №36/2021). А ми писали про це у статті «РРО та безготівкові платежі» в «ДК» №45/2020, розділ «Безготівкові надходження, які не потрібно реєструвати через РРО».
Платежі з використанням еквайрингу є розрахунковими операціями та реєструються через РРО
Щодо еквайрингу податківці теж почали висловлюватися конкретніше. А саме: в IПК від 29.06.2021 р. №2546/IПК/99-00-07-05-01-06, відповідаючи на запитання, чи застосовувати РРО, якщо оплата за товар здійснюється за допомогою платіжної системи «LiqPay».
Але, перш ніж говорити про цю IПК, слід згадати про роз'яснення НБУ, надане в листі від 30.12.2020 р. №57-0009/80572.
НБУ вважає, що «Приват24» і «Ощад24» — це системи дистанційного обслуговування, а «Монобанк» і «LiqPay» — це сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги.
Нагадаємо, що Законом №1017 внесено зміну до ст. 9 Закону про РРО. З 10 грудня 2020 року РРО не застосовуються під час здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, виходить, що, наприклад, «Приват24» реєстрації платежів у РРО при розрахунках за послуги не потребує? Як не дивно, податківці досі надають щодо цього суперечливі консультації. Наприклад, в IПК від 25.06.2021 р. №2528/IПК/26-15-07-07-01-14 (див. «ДК» №36/2021) згадують роз'яснення НБУ в листі від 13.01.2021 р. №57-0010/2314, говорять про пільгу і те, що, на думку НБУ, «Приват24» є системою дистанційного обслуговування.
Отже, має підпадати під цю пільгу. Але податківці такого висновку не роблять, а пишуть зовсім протилежне: якщо споживач, використовуючи Iнтернет, замовив послугу з доставки товару і розрахунок за неї здійснив за допомогою онлайн-сервісу з використанням платіжних карток/електронних платіжних засобів, то такі розрахункові операції здійснюються платником єдиного податку 2-ї групи — надавачем послуги з обов'язковим застосуванням РРО (ПРРО) та видачею споживачеві розрахункового документу встановленої форми.
Тобто фактично відмовляють продавцю у використанні встановленої Законом про РРО пільги. I тільки тому, що оплата здійснюється за допомогою платіжної картки! Ми з цим, звісно, погодитися не можемо.
З «LiqPay» теж не все так просто. В IПК від 29.06.2021 р. №2546/IПК/99-00-07-05-01-06 податківці наголошують: якщо покупець оплатив замовлений товар через сервіс переказу коштів (до якого вони, очевидно, прирівнюють «LiqPay») з використанням ЕПЗ (тобто платіжної картки), то РРО та/або ПРРО застосовується — безпосередньо під час отримання оплати за товар у безготівковій формі.
Після роз'яснень НБУ ми чекали на чітку позицію ДПСУ щодо «LiqPay» — і дочекалися її. Податківці погодилися вважати «сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги» сервісами переказу коштів, про які йдеться в ст. 9 Закону про РРО. Тобто мала би бути пільга — можливість не застосовувати РРО для платежів за послуги (за товари — ні) за допомогою цих сервісів. Проте і тут податківці раптом у такому праві продавцям відмовляють.
Чому? Тому що тут ідеться про використання платіжних карток покупцями та еквайрингу продавцем!
У цьому випадку під застосуванням покупцем платіжної картки (ЕПЗ) податківці мають на увазі введення даних цього ЕПЗ (номер, термін дії, CVV) у діалоговому вікні платіжного застосунку, який пропонується банком-еквайром. Далі на підставі цих даних банк-еквайр надсилає запит про списання коштів з рахунку ЕПЗ до того банку, який емітував цей ЕПЗ.
Водночас податківці уточнюють: якщо розрахунок здійснено через банківські системи обслуговування, за умови оплати за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN, або за рахунком-фактурою, такі платежі аналогічні до тих, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або ПРРО, бо не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.
Отже, якщо торговець уклав договір еквайрингу й отримує платежі за допомогою платіжної системи «LiqPay», яка дає покупцям можливість здійснювати платежі за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця надходитимуть від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. I такі платежі слід реєструвати через РРО.
Еквайринг чи безготівковий переказ?
Еквайрингові операції відрізняються від безготівкових переказів з рахунку платника на рахунок отримувача саме наявністю посередника-еквайра. Докладніше про це ми писали в статті «Переказ коштів еквайром — окрема операція» в «ДК» №32/2021.
1 млн 320 тис. грн як ліміт незастосування РРО
Незважаючи на вищенаведене, не всі повинні застосовувати РРО: винятки для продавців затверджені ст. 9-10 Закону про РРО.
Податківці нагадують: згідно з п. 296.10 ПКУ наразі РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи.
Крім цього, п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовують платники єдиного податку другої — четвертої груп (фізособи-підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності.
На сьогодні цей ліміт становить: 6000 х 220 = 1320000 грн.
Зверніть увагу!
Цей ліміт не працює у 2021 році для тих ФОПів-«єдинників», які здійснюють реалізацію:
— технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
— лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
— ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізособою-підприємцем) у 2021 році цього ліміту, застосування РРО та/або ПРРО для нього є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
I до 2021 року такий ліміт становив усього 1 млн грн!
Отже, наприклад, у разі перевищення ФОПом обсягу доходу в 1000000 гривень у 2020 році обов'язок використання РРО/ПРРО виникав з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжувався в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації його суб'єктом господарювання як платника єдиного податку.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №1017 — Закон України від 01.12.2020 р. №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»