Починаючи з IV кварталу 2021 р. інвестори (оператори) за угодами про розподіл продукції мають звітувати з податку на прибуток у декларації, форма якої затверджена Наказом №332. Розгляньмо особливості такої декларації. Але спершу кілька слів про угоди, особливості їх оподаткування.
Угоди про розподіл продукції
Суть таких угод розкрита в ст. 4, 5 Закону №1039.
Угода про розподіл продукції — це угода між державою Україна (в особі КМУ) і інвестором чи декількома інвесторами.
Iнвесторами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, як резиденти України, так і нерезиденти (див. ст. 1 Закону №1039). Якщо інвесторів кілька, то з них обирається оператор, який виступатиме представником усіх інвесторів (ст. 9 Закону №1039).
За угодою про розподіл продукції інвестор протягом визначеного строку за свій кошт і на власний ризик проводить пошук, розвідку та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр.
Iнвестор за угодою компенсує власні витрати та отримує винагороду у вигляді прибуткової продукції.
Продукція — це корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин (ст. 1 Закону №1039).
Причому розрізняють такі види продукції:
— вироблена (загальний обсяг видобутої продукції);
— компенсаційна (частина виробленої продукції, яка компенсує витрати інвестора);
— прибуткова (різниця між виробленою і компенсаційною продукцією, яка розподіляється між державою та інвестором, причому розподілена на інвестора частина прибуткової продукції є для нього винагородою або прибутком від діяльності за угодою).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №1039 оператор угоди про розподіл продукції зобов'язаний, серед іншого:
— вести окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, що здійснюються за угодою;
— нараховувати і сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі) тощо.
Про ведення окремого податкового обліку сказано в п. 335.4 ПКУ.
Особливості оподаткування податком на прибуток
Ці особливості наведені в ст. 336 ПКУ.
Об'єктом оподаткування є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається таким чином:
Прибуток = Вартість набутої у власність прибуткової продукції — ЄСВ, сплачений інвестором із зарплати працівників — Iнші витрати (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов'язані з виконанням угоди, але які не відшкодовуються компенсаційною продукцією.
Для необоротних активів, вартість яких не відшкодовується (не підлягає відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, інвестор застосовує правила амортизації, встановлені згідно зі ст. 138 ПКУ. Таку амортизацію включають до складу інших витрат, які зменшують прибуток інвестора.
Податковим звітним періодом є календарний квартал. Тому декларацію подають окремо за кожен квартал. Правило наростаючого підсумку не застосовують. Річну декларацію не подають.
Особливості нової
Шапка декларації
У рядку звітного періоду зазначають дані тільки про звітний квартал.
Наводять назву угоди про розподіл продукції, найменування інвестора, його податковий номер тощо.
Таблиця декларації
Лаконічна та проста. В основній своїй частині містить сім рядків для відображення податкових показників для розрахунку податку.
Друга частина таблиці призначена для виправлення помилок (рядки з 08 до 11).
Заповнення таблиці декларації не має спричинювати проблем.
Наприкінці декларації заповнюють окрему таблицю із зазначенням додатків, які подають із декларацією, а також окрему таблицю з наявністю доповнення до декларації, якщо його подають.
Додатки до декларації
Їх є шість:
— додаток ПВ до рядка 02 (наводять податкові витрати, які враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування, але не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією);
— додаток КВ до рядка 03 КВ (коригування витрат на податкові різниці — при формуванні забезпечень, резервів згідно зі ст. 139 ПКУ і при здійсненні фінансових операцій згідно зі ст. 140 ПКУ);
— додаток ПН до рядка 07 ПН (розрахунок податку на репатріацію при виплаті доходів інвесторам-нерезидентам);
— додаток ВП до рядків 08 — 10 (Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), який складають при виправленні помилок у складі поточної звітної декларації);
— додаток АМ до рядка 02.2.2 АМ додатка ПВ (розрахунок податкової амортизації відповідно до п. 138.3 ПКУ);
— додаток ТЦ до рядка 2.2 ТЦ додатка КВ (розрахунок коригування при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, відповідно до пп. 140.5.2 ПКУ).
Звісно, що відповідні додатки подають лише в тому разі, якщо платник заповнив відповідний рядок таблиці декларації чи іншого додатка, який передбачає складання додатків. Наприклад, якщо платник заповнює рядок 02 таблиці декларації, а рядки 03 і 07 — ні, то він подає тільки додаток ПВ. Але якщо в додатку ПВ він заповнює рядок 02.2.2 АМ, доведеться подавати і додаток АМ.
До речі, із зазначеною декларацією фінзвітність не подають.
Виправлення помилок
Виправити виявлену в декларації помилку можна, подавши уточнюючу декларацію чи звітну нову або ж показавши виправлення в поточній декларації.
Якщо виправлення роблять у поточній декларації, то виправлення за період, який виправляється, зазначають у додатку ВП, підсумкові показники якого переносять до рядків 08 — 11 таблиці декларації.
Причому в шапці такої декларації та додатку ВП у рядку 2 «Звітний (податковий) період» зазначають період, за який подають декларацію і додаток. А в рядку 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначають квартал, який уточнюється.
У поточній декларації можна виправити помилки тільки одного звітного кварталу.
Якщо виправлення здійснюють в уточнюючій чи звітній новій декларації, то додаток ВП не складають. У першій частині таблиці декларації (рядки 01 — 07) наводять уже виправлені показники, а наслідки виправлень (збільшення чи зменшення податкових зобов'язань, штраф, пеня) показують у другій частині таблиці декларації (рядки 08 — 11).
Поряд з цим разом з уточнюючою чи звітною декларацією мають бути подані всі додатки (з позначкою, відповідно, «Звітна нова» чи «Уточнююча»), які подавалися з декларацією, показники якої уточнюються, навіть якщо в цих додатках не було змін.
У шапці уточнюючої декларації рядки 2 «Звітний (податковий) період» та 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» заповнюють однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.
Нормативна база
- Закон №1039 — Закон України від 14.09.1999 р. №1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції».
- Наказ №332 — Наказ Мінфіну від 09.06.2021 р. №332 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції».
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»