• Посилання скопійовано

Скорочення знаків після коми в ціні, яка зазначається в ПН

Чи правомірно зазначати у графі 7 ПН ціну постачання одиниці товару з 8 знаками після коми, при тому що у видатковій накладній ціну зазначено з 5 знаками після коми? Чи надає така ПН право на ПК покупцю?

Наявність у ціні (графа 7 ПН) більше 2-х знаків після коми не є порушенням. Про це писали податківці, наприклад, в IПК від 13.02.2019 р. №525/6/99-99-15-03-02-15/IПК. Отже, на підставі такої ПН покупець матиме право на ПК.

Крім того, дивимося відповідь на запитання у ЗIР, підкатегорія 101.16: «Яким чином заповнюється графа 11 розд. Б податкової накладної/графа 14 розд. Б розрахунку коригування до податкової накладної, у разі якщо при їх розрахунку числове значення суми ПДВ не співпадає з визначеною сумою ПДВ у документах первинного обліку за рахунок округлення?».

Податкова відповідає, що на сьогодні ДПС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН ПН/РК, у графах 7 та 11 (гр. 14 у РК) яких зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги та суми ПДВ відповідно з більше ніж двома знаками після коми.

Тобто навіть технічно цей принцип зазначення більш ніж 2-х знаків після коми реалізовано.

А якщо кількість таких знаків після коми є різною у ПН й у видатковій накладній?

Прямої однозначної відповіді на це запитання ані ПКУ, ані інші нормативні документи не містять. Не відомі нам і консультації податкової.

Тож поміркуймо.

Для потреб оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачене законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Тобто показники ПН мають відповідати показникам первинного документа. Те саме, до речі, зазначено у консультації у ЗIР, яку ми навели вище.

Це означає, що в ситуації, яку ми розглядаємо, за формальними ознаками ПН не відповідає даним первинного документа (видаткової накладної). Це також означає, що за формальними ознаками податкова може не визнати ПК у покупця на підставі такої ПН.

Але маємо зауваження.

Згідно з п. 201.10 ПКУ, ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму ПЗ, є підставою для віднесення покупцем сум податку до ПК.

У ситуації, яку ми розглядаємо, розбіжність між кількістю знаків після коми у ціні, наведеній у ПН і видатковій накладній, ніяк не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

Усім очевидно, що в ПН й у видатковій накладній — одна і та сама операція, але з різною точністю округлення ціни. Тому, на наш погляд, проблем із визнанням ПК не має бути.

Але ж який настрій матимуть податківці під час перевірки, ми сказати не можемо. Тож варто бути готовим захищати свою правоту або стежити за тим, щоб усі показники видаткової накладної були ідентичні показникам податкової накладної.

Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру