Якщо платник податків спочатку скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення щодо податків та зборів, то він має лише один місяць для звернення до суду. Строк відлічується з наступного дня з дати отримання рішення ДПСУ про результати розгляду скарги.
Торік ми вже розглядали питання строків звернення до суду для оскарження податкових рішень — див. статтю «Адміноскарження не завжди корисне» у «ДК» №5/2020.
Тож тепер нагадаємо, що скорочені строки звернення до суду встановлено для оскарження рішення:
— комісії ДПСУ про відмову в реєстрації податкової накладної;
— за результатами оскарження дій податкового органу, у т. ч. під час проведення документальних та фактичних перевірок;
— прийнятого в межах застосування процедури адміністративного арешту;
— щодо включення/виключення майна з опису майна, на яке поширюється право податкової застави;
— щодо погашення податкового боргу, його списання та стягнення коштів/майна в рахунок його погашення;
— про анулювання реєстрації платником ПДВ/ЄП тощо.
Тобто йдеться про всі рішення, які виносять органи ДПС і які не містять нарахованих грошових зобов'язань.
Та навіть такі рішення податківців можна оскаржувати з довшим терміном звернення до суду за умови попереднього використання платником досудового порядку вирішення спору. Тоді строк звернення до суду становить:
— три місяці — якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платникові податків (скаржнику) в строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
— шість місяців — якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платникові податків (скаржнику) в строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу з відповідною скаргою на його рішення.
А як бути з податковими повідомленнями-рішеннями, якими донараховуються (у т. ч. штрафні санкції, пеня) суми грошових зобов'язань за податками, зборами, обов'язковими платежами, зокрема з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військового збору, податку на прибуток тощо? I ось тут на багатьох чекає несподіванка.
ППР — позов до суду в межах 1095 днів?
26.11.2020 р. у коментованій нами справі1 Верховний Суд неймовірно засмутив платників податків.
1 Постанова Верховного Суду від 26.11.2020 р. у справі №500/2486/19.
ФОП отримав податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, датовані 13.07.2018 р. Рішення за результатами розгляду скарги ДФСУ він отримав 07.09.2018 р., а до суду звернувся щойно 29.10.2019 р.
ФОП розраховував, що він має 3 роки на оскарження податкового повідомлення-рішення. Але всі судові інстанції у цій справі були одностайні: строки для звернення до суду з оскарженням повідомлення-рішення від 31.07.2018 р. пропущено.
Крапку в цій справі поставив Верховний Суд, який наголосив, що у коментованій нами справі він відступає від власної постанови від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18. Зокрема, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у т. ч. після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржене, і вважає за необхідне сформулювати інший правовий висновок.
Довідково
У справі №2540/2576/18 фізособа-підприємець пропустила строк звернення до суду після оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПСУ майже на рік, проте тут суди вважали, що пропущено тримісячний термін подання позовної заяви. Натомість Верховний Суд став на бік підприємця й надав йому можливість оскаржувати податкове повідомлення-рішення, адже позов подано у межах 1095 днів (як про це сказано у ст. 102 ПКУ).
Але тепер Верховний Суд змінив свою точку зору.
ВС: якщо намагалися домовитись із ДПСУ, — строк ОДИН місяць!
У коментованій справі Верховний Суд нагадав, що приписами ПКУ встановлюються такі строки:
1) пунктом 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення;
2) за п. 56.19 ПКУ, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
На думку Верховного Суду, колізії між нормами п. 56.18 і 56.19 ПКУ немає, позаяк вони не припускають множинного трактування прав платників податків.
Норма п. 56.18 ПКУ не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ПКУ.
Водночас норма п. 56.19 ПКУ є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАСУ, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин — оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження — абз. 3 п. 56.18 ПКУ). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Наслідки висновків ВСУ для платників податків
Що маємо на сьогодні?
1. Якщо після камеральної, документальної чи фактичної перевірки платникові податків донараховуються грошові зобов'язання з податку, збору, обов'язкового платежу, про що приймається податкове повідомлення-рішення, то платник податків має вирішити, чи потрібна йому процедура адміністративного оскарження отриманих податкових повідомлень-рішень до ДПСУ.
Якщо рішення все-таки приймається на користь застосування процедури адміністративного оскарження, то платник податків має лише один місяць для звернення до суду. Строк відлічується з наступного дня з дати отримання рішення ДПСУ про результати розгляду скарги.
Якщо платник податків відмовляється від оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПСУ, то наразі він має 1095 днів з дня, наступного за днем отримання податкових повідомлень-рішень, для складення позовної заяви та звернення до суду.
Але продовжуємо уважно стежити за судовою практикою та висновками Верховного Суду!
2. У коментованій нами справі ВСУ висловився так: «Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі».
А це означає, що тепер усі справи, які перебувають у судах, та позови, подані поза межами одного місяця після застосування процедури адміністративного оскарження до ДПСУ, мають усі шанси «закінчитися» — і не на користь платників податків — у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Нагадаємо, що у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, зазначені ним у заяві, буде визнано судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАСУ).
3. Тим, хто лише планує звертатися до суду, слід врахувати й мораторій за п. 52-8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
«Карантинний» мораторій
Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:
статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;
<...>
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Водночас цей мораторій ніяк не змінює ситуацію — скарги, подані платниками податків, але не розглянуті до закінчення карантину, оскаржуватимуться до суду також з урахуванням строків зупинення за п. 52-8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Якщо ж платник податків під час карантину отримав від ДПСУ рішення про результати розгляду скарги, то з урахуванням того, що за ст. 56 ПКУ зупинення стосується строків у частині процедури адміністративного оскарження, строк для звернення до суду також становить один місяць з дня, наступного за днем отримання рішення.
Але на практиці трапляються випадки, коли через режим дистанційної роботи підприємства поштова кореспонденція або не отримується, або надсилається відразу ж до ДПСУ через відсутність юридичної особи (її працівників) за адресою.
У такому разі:
— слід звернутися повторно зі скаргою чи іншим зверненням та отримати або результат розгляду скарги, або інформацію про прийняття/неприйняття такого рішення та надсилання або ненадсилання його платникові податків. До речі, рішення про результат розгляду скарги можна отримати від органів ДПС на запит про доступ до публічної інформації;
— у разі звернення до суду до позовної заяви слід обов'язково додати клопотання про поновлення строку для звернення до суду та пояснити причини пропуску з наданням копій документів. Платник має всі шанси на те, що через численні продовження адаптивного карантину чи встановлення тимчасового локдауну суд визнає причини пропуску поважними та все ж таки розгляне спір.
Нормативна база
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»