Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 22.10.2020 р. №4370/IПК/99-00-07-05-01-06
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій
Суттєво. ДПСУ вважає, що при розрахунках із застосуванням систем інтернет-банкінгу слід застосовувати РРО.
! СГ, які торгують через Iнтернет
Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Згідно із запитом товариство є офіційним дистриб'ютором продуктів харчування і провадить оптову торгівлю ними. На сьогодні прийнято рішення провадити роздрібну торгівлю імпортованою продукцією кінцевим споживачам у мережі Iнтернет за допомогою електронних платіжних засобів (Приват24, Монобанк, Liqpay, Portmone тощо).
1. Чи вважатимуться операції з оплати товару через платіжні системи Приват24, Монобанк, Liqpay, Portmone тощо розрахунковими операціями в розумінні Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265)?
Законом №265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону №265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі — Закон №675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою, з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону №675).
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. №705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу, за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Разом з цим, згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082), квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, операції з оплати товару через платіжні системи є розрахунковими операціями, при проведенні яких підприємству необхідно застосовувати РРО та/або програмні РРО з оформленням відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
2 та 3. Чи зобов'язаний платник податків, який здійснює торгівлю в мережі Iнтернет, реєструвати та використовувати РРО у випадку проведення покупцями розрахунків з власних платіжних карток за допомогою інтернет-банкінгу Приват24, Монобанк тощо, коли гроші перераховуються з рахунків покупців на розрахунковий рахунок платника податків?
Чи зобов'язаний платник податків, який здійснює торгівлю товарами реєструвати та використовувати РРО, якщо покупці здійснюють розрахунки за товар за допомогою інтернет-еквайрингу, а саме з використанням платіжних систем Liqpay, Portmone тощо?
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Таким чином, підприємства, що здійснюють торгівлю в мережі Iнтернет, при проведенні покупцями розрахунків за товар платіжними картками за допомогою інтернет-банкінгу (Приват24, Монобанк тощо) або інтернет-еквайрингу (Liqpay, Portmone тощо), мають реєструвати у контролюючих органах РРО та використовувати їх при проведенні розрахунків.
4. Чи зобов'язаний платник податків, який здійснює торгівлю товарами, реєструвати та використовувати РРО, якщо покупці здійснюють розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховуються спочатку на рахунок еквайра, а з нього — на рахунок продавця?
Згідно з пп. 1.8 і 1.9 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон №2346) еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг;
еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.
Як зазначалось вище, згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082), квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів платником податків, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через онлайн-систему банківських платежів.
Цю позицію підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020 р. №57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції, здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання небанківського електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій у розумінні Закону №265.
Враховуючи викладене, при прийманні оплати за товари за допомогою ЕПЗ застосування РРО та/або програмних РРО є обов'язковим.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.