Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 17.11.2020 р. №4726/IПК/99-00-07-05-01-06
Щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій
Суттєво. У разі коли споживач отримує доступ до вебсайту з вебінарами та навчальними курсами через мережу Iнтернет застосування РРО є необов'язковим до 01.01.2021 р.
! Платникам ЄП, які надають послуги через Iнтернет
Державна податкова служба України розглянула запит <...> щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Відповідно до листа, Підприємець є платником єдиного податку другої групи, обсяг доходу протягом календарного року перевищив 1000000 гривень. Надає освітні послуги в режимі onlain через мережу Iнтернет, розрахунки за надані послуги проводяться за допомогою ПКТС, Приват-24, Ощад-24 та Монобанк.
Підприємець просить надати роз'яснення щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО та/або ПРРО).
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, є Закон України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), заборонено.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону №265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону №265 застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу, інших небанківських ЕПЗ. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Iнтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Iнтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи вищенаведене, застосування РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та/або реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення) є обов'язковим у разі перевищення в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі (переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) або шляхом внесення коштів через касу банку та у разі проведення розрахунків через банківський термінал та/або ПТКС РРО та/або ПРРО можна не застосовувати.
Протягом 2020 року суб'єкт господарювання, що надає послуги з навчання за допомогою мережі Iнтернет, надсилає сертифікати про проходження такого навчання на електронну поштову скриньку споживача, не використовує послуги операторів поштового зв'язку для надсилання паперових примірників таких сертифікатів та проводить розрахунки без прямого контакту зі споживачем, може не використовувати РРО при провадженні виключно такої господарської діяльності.
Враховуючи викладене, у разі коли споживач отримує доступ до вебсайту з вебінарами та навчальними курсами через мережу Iнтернет застосування РРО є необов'язковим до 01.01.2021 р.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.