З 01.12.2020 р. прожитковий мінімум для різних категорій населення України збільшиться. На які доходи фізосіб це вплине та як зростуть суми платежів до бюджету?
З 1 грудня 2020 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, на одну особу він становитиме на місяць 2189 грн (узагальнений показник). Водночас для основних соціальних та демографічних груп населення з 1 грудня 2020 року буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму:
— для дітей віком до 6 років — 1921 грн;
— для дітей віком від 6 до 18 років — 2395 грн;
— для працездатних осіб — 2270 грн;
— для осіб, які втратили працездатність — 1769 грн.
Але розмір мінімальної заробітної плати не зміниться. Як і з 1 вересня 2020 року, він становитиме:
— у місячному розмірі — 5000,00 грн,
— у погодинному розмірі — 29,20 грн.
Тепер розгляньмо, на які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог.
Iндексація заробітної плати
Iндексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 Порядку №1078).
Тож з 01.12.2020 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 2270 грн.
Актуальну таблицю індексації див. «ДК» №48/2020.
Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ).
Отже, розмір аліментів у грудні 2020 року становитиме:
— для дітей до 6 років — не менше 960,50 грн (1921 грн х 50%);
— для дітей від 6 до 18 років — не менше 1197,5 грн (2395 грн х 50%).
Як діяти роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим?
Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права й утримує їх відповідно до розміру, зазначеного у виконавчому листі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. I якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим від означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається згідно із законом державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Що робити з утриманням аліментів під час карантину, коли доходи працівників зменшуються, а деякі залишилися без роботи?
Цю проблему ми розглядали в «ДК» №12-17/2020. Тому зараз зазначимо коротко:
— із запровадженням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінилися;
— сторони мають домовлятися та самостійно вирішувати щодо встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину. Якщо домовитися не вдається, — доведеться йти до суду;
— щодо працівників, у яких доходи зменшилися, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. I якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою вважатиметься заборгованістю та погашатиметься у наступних періодах;
— не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін'юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). I якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.
Допомога з безробіття
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533).
Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття у липні 2020 року становитиме 9080,00 грн (2270 грн х 4).
Декретні непрацюючим
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога з розрахунку на місяць не може бути меншою ніж 567,50 грн (2270,00 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.12.2020 р. становитиме:
— якщо 126 календарних днів відпустки — 2383 грн;
— якщо 140 календарних днів відпустки — 2648 грн;
— якщо 180 календарних днів відпустки — 3405 грн.
Допомога одиноким матерям
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім'ї за 6 місяців необхідно поділити на 6, а потім на кількість членів сім'ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо внаслідок порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
— вищим за відповідний прожитковий мінімум, — то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
— нижчим за відповідний прожитковий мінімум, — тоді одинокій матері буде призначено соціальну виплату на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім'ї.
Отже, з 01.12.2020 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
— до 6 років — 1921 грн;
— від 6 до 18 років — 2395 грн;
— від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) — 2270 грн.
Які показники залишаться без змін?
1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року — 2102,00 грн.
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче від мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Адже ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата, як ми зазначили на початку, при цьому не зміниться.
3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2020 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, бо він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1100,00 грн (5000 грн х 22%). Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, бо він становить 15 мінімальних зарплат (у 2020 році — 75000 грн).
Нагадаємо, що роботодавці сплачують ЄСВ з доходів працівників протягом карантину, як і раніше, без жодного звільнення.
4. Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма передбачена і щодо допомоги в зв'язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А для працівників, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж шість місяців, лікарняні та декретні виплачують у таких розмірах (ч. 4 ст. 19 Закону №1105):
1) допомога з тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Отже, і тут немає зв'язку з прожитковим мінімумом, а тому максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних не зміниться.
Нагадаємо, що у зв'язку з пандемією лікарняні тепер поділяються на «звичайні» та «карантинні». Для останніх передбачено спеціальний порядок оплати (див. «ДК» №25-26/2020). А ще для отримання фінансування від ФСС на «карантинні» лікарняні заяву-розрахунок треба подавати окремо.
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2020 року застосовуватиме штрафи залежно від виду порушення, виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
Нагадаємо, що певний час через карантин такі перевірки не проводили. Проте ще на початку карантину Держпраці обіцяла, що збиратиме інформацію про дотримання трудового законодавства і, щойно з'явиться можливість, проводитиме перевірки і щодо порушень, вчинених під час карантину. А нині у зв'язку з послабленням карантинних обмежень Держпраці вже поновила інспекційні відвідування.
6. Граничний розмір добових — 472,30 грн (по Україні), 80 євро (за кордон).
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. Розміри ПСП і граничний розмір доходу для її застосування в 2020 році див. «ДК» №48/2020.
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. Докладно про це ми писали в «ДК» №50/2019.
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. Про особливості її надання у 2020 році теж читайте в «ДК» №50/2019.
10. Ставки єдиного податку для I та II групи:
— для платників I групи — 210,2 грн,
— для платників II групи — 944,6 грн.
11. Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить 1100,00 грн (5000 грн х 22%), а максимальна — 16500 грн (75000 грн х 22%).
Нагадаємо, що право не сплачувати ЄСВ під час карантину встановлено лише для ФОПів, фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізосіб-членів фермерських господарств, і лише щодо 3 місяців — березня, квітня і травня 2020 р.
Крім того, незмінними у грудні залишаються: ставки податку на нерухоме майно, збір за паркування авто та судовий збір, плата за адмінпослуги та держмито, адмінзбір та плата за надання відомостей з ЄДР, плата за відомості з Державного земельного кадастру.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1533 — Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»