Продовжуючи тему РРО та безготівкових платежів, варто спинитися на платежах від покупців-фізосіб із використанням такого програмного забезпечення, як клієнт-банк. Наприклад, податківці часто наполягають на необхідності РРО, якщо покупець заплатив через Приват24 або Monobank. Чи так це насправді?
У минулій публікації (див. «ДК» №45/2020) ми докладно з'ясували, чи потрібно застосовувати РРО в тих випадках, коли суб'єкт господарювання приймає еквайрингові платежі. Ми дійшли висновку, що еквайрингові операції є розрахунковими операціями і тому потребують реєстрації через РРО. Безготівкові платежі з рахунку платника на рахунок отримувача не є розрахунковими операціями і тому не реєструються через РРО.
Нещодавно податківці знову видали IПК щодо застосування РРО у сфері інтернет-торгівлі — від 22.10.2020 р. №4370/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №48/2020). Основні тези цієї IПК такі:
1) Приват24, Monobank, LiqPay, Portmone тощо податківці називають платіжними системами (запитання 1);
2) платіжна система має оператора, який повинен видавати документ про отримання коштів (запитання 1);
3) операції з оплати товару через платіжні системи є розрахунковими операціями (висновок до запитання 1);
4) одночасно з цим податківці називають Приват24 та Monobank інтернет-банкінгом та допускають можливість проводити розрахунки платіжними картками через інтернет-банкінг (висновок до запитань 2 та 3);
5) якщо оплата здійснена платіжною карткою через інтернет-банкінг, таку оплату потрібно реєструвати через РРО, бо вона здійснена платіжною карткою, а отже, є розрахунковою операцією (висновок до запитань 2 та 3);
6) операції, здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій (запитання 4);
7) оплати, здійснені за допомогою платіжних карток (ЕПЗ), є розрахунковими операціями і реєструються через РРО (запитання 4);
8) і головний висновок, який можна зробити з IПК загалом: оплата через платіжні системи Приват24 та Monobank, а також оплата платіжними картками через інтернет-банкінг Приват24 та Monobank є розрахунковими операціями, а отже, реєструються через РРО.
Ось такий набір тез та висновків. Але така позиція податківців далеко не нова, про це вони кажуть уже кілька останніх років.
А ось в IПК від 22.10.2020 р. №4369/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №46/2020) податківці пишуть: «При безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг, зокрема, замовлених та сплачених через мережу Iнтернет, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи з 01.01.2021 р. зобов'язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чека РРО в місці отримання споживачем товарів (послуг)». Але ж для визначення, чи є операція розрахунковою, самого лишень факту сплати «через мережу Iнтернет» недостатньо.
Проте досі не зрозуміло, яким чином Приват24 та Monobank (а разом з ними й решта аналогічних застосунків інших банків України) можуть бути одночасно і платіжними системами, і інтернет-банкінгом, а також яким чином здійснювати оплату платіжними картками через інтернет-банкінг. З'ясуймо.
Що таке платіжні системи та хто такі «оператори платіжних систем»?
Функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі — платіжні системи) в Україні регламентоване Законом про платіжні системи, зокрема розділом II цього закону.
У ст. 1 Закону про платіжні системи платіжна система визначена так: це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що її має виконувати платіжна система. Платіжні системи можуть бути внутрішньодержавні та міжнародні.
Нацбанк веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі — Реєстр). Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру (п. 9.3 ст. 9 Закону про платіжні системи). Банки та/або небанківські установи-резиденти мають право створювати та бути учасниками внутрішньодержавних та/або міжнародних платіжних систем (п. 10.1 ст. 10 Закону про платіжні системи).
Переглянувши Реєстр, бачимо, що ані Приват24, ані Monobank не зазначені в цьому реєстрі як платіжні системи. Звідси випливає висновок: вони не є платіжними системами в розумінні Закону про платіжні системи. Також не містяться в Реєстрі LiqPay та Portmone, отже, вони також не є платіжними системами1.
1 Наприклад, ми спробували знайти LiqPay в реєстрі платіжних систем.
Поняття «оператор платіжної системи» в Законі про платіжні системи взагалі не міститься, натомість там є поняття «оператор послуг платіжної інфраструктури» — це клірингова установа, процесингова установа й інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг у платіжній системі або здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів (п. 1.20 ст. 1 Закону про платіжні системи). Зокрема, під це визначення підпадають еквайри, які здійснюють еквайринг — надають послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.8, 1.9 ст. 1 Закону про платіжні системи). Еквайр забезпечує роботу POS-термінала або платіжного застосунку, а вже торговець — користувач POS-термінала або платіжного застосунку видає покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону про е-комерцію).
Отже, з висновком податківців про те, що «операції з оплати товару через платіжні системи є розрахунковими операціями, при проведенні яких підприємству необхідно застосовувати РРО та/або програмні РРО з оформленням відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції», погодитися не можна, тому що така процедура, як «оплата товару через платіжні системи», не є визначеною згідно із законодавством.
Що таке інтернет-банкінг і як він працює?
Попри те що майже кожен із нас чув слова «інтернет-банкінг», а також стикався з інтернет-банкінгом на практиці, це питання офіційно в законодавстві теж не визначено.
Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції1 визначає таке поняття, як дистанційне банківське обслуговування. Це сукупність техніко-технологічних і організаційно-правових методів і прийомів надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень, які клієнт передає на відстані (віддаленим способом), тобто без відвідання банку. Для характеристики такої технології використовують різні терміни: інтернет-банкінг, інтернет-банк, електронний банк, on-line banking, home banking, internet banking, PC banking, phone banking, mobile-banking, sms-banking тощо.
1 А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ: Ваіте, 2018. — С. 217; 314. — ISBN978-617-7627-10-3.
Iстотним моментом тут є те, що клієнт самостійно передає розпорядження банку на здійснення певної дії, зокрема на списання коштів з рахунків клієнта для їх подальшого зарахування на рахунки отримувачів. Для цього клієнт в інтерфейсі інтернет-банкінгу повинен обрати свій рахунок, з якого він бажає сплатити кошти, і рахунок отримувача, на який слід зарахувати ці кошти. Дізнатися платіжні реквізити отримувача клієнт може тільки від самого отримувача, який може надавати цю інформацію в електронних та паперових рахунках на оплату, на своєму сайті або в інших відкритих джерелах. Основним моментом тут є те, що клієнт повинен знати номер рахунку та код отримувача, щоб надати розпорядження своєму банку про сплату коштів.
Як правило, послуги інтернет-банкінгу включають:
— блокування картки клієнтом, наприклад, в разі викрадення або втрати;
— виписки за рахунками;
— інформацію про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити, інше);
— платежі в межах банку;
— платежі в національній валюті в межах країни;
— оформлення заяв на під'єднання до інших послуг (sms-банкінг, картки, депозити, кредити тощо).
Не можна говорити про те, що інтернет-банкінг дає можливість клієнту проводити розрахунки платіжними картками, тому що для роботи з картками потрібне інше програмне забезпечення, а саме платіжний застосунок, про який ми писали у минулій публікації («ДК» №45/2020). Платіжний застосунок використовує реквізити картки платника — її номер, строк дії та CVV-код — і зараховує платіж не на рахунок отримувача, а на рахунок банка-еквайра для подальшого зарахування на рахунок отримувача.
Для наочності ми проілюстрували на рисунку 1, як працює еквайринг і коли виникає розрахункова операція.
Рисунок 1
Розрахунки картками за допомогою еквайрингу
1. Для того щоб почати оплату карткою, покупець користується POS-терміналом або платіжним застосунком. POS-термінал зчитує з картки її номер, строк дії, за необхідності вводиться ПIН. Платіжний застосунок використовує номер, строк дії та CVV-код картки. Ця інформація передається до банку-еквайра, з яким у торговця укладений договір еквайрингу.
2. Банк-еквайр отримує інформацію про те, хто є емітентом картки, та надсилає до банку-емітента команду на списання коштів з рахунку, до якого емітовано картку, на певний рахунок банку-еквайра.
3. Банк-емітент ідентифікує рахунок картки за даними, які він отримав від банку-еквайра, і виконує переказ коштів з рахунку картки на рахунок, наданий банком-еквайром.
4. Банк-еквайр за певний період збирає всі платежі на адресу торговця та надсилає їх на рахунок торговця, який може бути і не пов'язаний з банком-еквайром.
Iнтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить лише пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, і зазначити платіжні реквізити отримувача — код отримувача та його IBAN.
Навіть якщо інтерфейс інтернет-банкінгу містить зображення платіжних карток, відкритих до рахунків клієнта, це зовсім не означає, що для ініціювання платежу будуть залучені саме платіжні картки. У цьому разі зображення карток виконують естетичну функцію ярликів до рахунків, до яких емітовано ці картки. Наприклад, інтернет-банкінг одного з українських банків пропонує меню вибору під час здійснення платежу — з рахунку або з картки (див. рис. 2).
Рисунок 2
Вибір рахунку або картки для здійснення платежу в інтернет-банкінгу
Вибір пункту ме ню «MC World Debit 3 роки» спричиниться до того, що платіж буде списано з того рахунку, до якого емітовано цю картку. Реквізити картки (її номер, строк дії, CVV-код) при цьому не застосовуються для ініціювання платежу, бо інтернет-банкінг і так «знає», з якого рахунку слід списати кошти. Тобто це буде не розрахунок платіжною карткою, а звичайне списання коштів з рахунку платника за його розпорядженням.
В інтернет-банкінгу Приват24 список рахунків, відкритих клієнту, має вигляд списку карток (рисунок 3).
Рисунок 3
Меню рахунків у Приват24
Насправді за кожною карткою «ховається» рахунок, реквізити якого можна дізнатися через меню «Усі послуги» — «IНФО» — «Мої реквізити». При запиті реквізитів картки з опцією «поповнення картки з українського банку» клієнт отримує звичайні платіжні реквізити рахунку, до якого емітовано цю картку: код отримувача, МФО банку, IBAN.
На рисунку 4 показано, що інтернет-банкінг не використовує реквізитів картки власне для здійснення платежу. Картка потрібна лише для того, щоб клієнт обрав рахунок, з якого він бажає сплатити кошти. Надалі банк виконує платіж з рахунку платника на рахунок отримувача.
Рисунок 4
Iлюстрація роботи інтернет-банкінгу
При здійсненні платежів в інтернет-банкінгу Приват24 клієнт надає розпорядження банку про списання коштів «з картки», яку він обирає з меню, але насправді банк списує кошти не «з картки», а з рахунку, до якого емітовано картку. Зокрема, Приват24 пропонує два способи заповнення реквізитів залежно від того, на який рахунок платимо кошти — на рахунок у межах ПриватБанку чи на рахунок іншого банку.
Для того щоб здійснити платіж у межах ПриватБанку, клієнт повинен обрати меню «Усі послуги», команда «Переказ на картку ПриватБанку». Далі банк запропонує обрати картку/рахунок, з якого слід здійснити платіж, та картку/рахунок, на який слід здійснити платіж, а також запропонує ввести призначення платежу. Попри те що тут банк використовує номери карток, насправді банк зробить переказ з рахунку на рахунок, до яких емітовані обрані картки, а також додасть до платежу поле «призначення платежу».
Такі реквізити картки платника, як строк її дії на лицьовому боці картки, код CVV на зворотному боці картки банк при цьому не застосовує, бо вони йому не потрібні для того, щоб переказати кошти з рахунку на рахунок. Якраз цим і відрізняється внутрішньобанківський платіж «з картки на картку» від справжнього еквайрингового платежу, через платіжні застосунки, які без цих двох реквізитів не зможуть виконати платіж (на рисунку 5 наведено приклад роботи платіжного застосунку LiqPay). До речі, платіжні застосунки не пропонують заповнити поле «призначення платежу».
Рисунок 5
Діалогове вікно платіжного застосунку LiqPay, що здійснює платіж із застосуванням платіжної картки, який є розрахунковою операцією відповідно до ст. 3 Закону про РРО
Щоб виконати платіж в Приват24 на рахунок іншого банку, потрібно обрати пункт «По Україні (платіж за реквізитами)» в тому самому меню «Усі послуги». Банк запропонує ввести стандартні платіжні реквізити отримувача: код, найменування, рахунок IBAN, призначення платежу.
Отже, робимо висновок: по суті, обидва меню «Переказ на картку ПриватБанку» та «По Україні (платіж за реквізитами)» — це є не що інше, як переказ коштів з рахунку платника на рахунок отримувача без застосування платіжних карток. Позаяк еквайринг тут не працює, то такий переказ не є розрахунковою операцією. Отже, коли торговець надає клієнту номер своєї картки ПриватБанку або номер свого рахунку (в Приваті чи в іншому банку) і клієнт здійснює внутрішньобанківський або міжбанківський переказ коштів за допомогою інтернет-банкінгу Приват24, то платіжні картки при цьому не застосовуються і розрахункової операції немає.
Мало того, інтернет-банкінг Приват24 для фізосіб не передбачає еквайрингових платежів із застосуванням платіжних карток — ми не знайдемо там пункту «LiqPay» на сторінці «Усі послуги». Отже, клієнт торговця як фізособа не зможе зробити платіж торговцю через LiqPay, якщо цей торговець сам не укладе договір із ПриватБанком про отримання платежів через LiqPay. Ми про це докладно писали у минулій публікації в «ДК» №45/2020.
Усе вищеописане стосується не лише Приват24 та платіжного застосунку LiqPay, а й решти інтернет-банкінгів та платіжних застосунків. Приват24, як і решта інтернет-банкінгів, не є платіжною системою та не є інтернет-еквайрингом.
Отже, з висновком податківців до запитань 2 та 3 в IПК від 22.10.2020 р. №4370/IПК/99-00-07-05-01-06 погодитися не можна — інтернет-банкінг не дає можливості клієнту-фізособі проводити розрахунки платіжними картками, натомість він виконує переказ коштів з рахунку на рахунок на підставі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані. Це стосується будь-якого інтернет-банкінгу, а не тільки Приват24 чи Monobank.
До речі, і податківці в коментованій IПК №4370/IПК/99-00-07-05-01-06 погодилися з тим, що операції, здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО, посилаючись на лист Нацбанку від 24.04.2020 р. №57-0009/20338.
А от при відповіді на запитання 4 в IПК від 22.10.2020 р. №4370/IПК/99-00-07-05-01-06 податківці «вгадали» і відповіли правильно, що розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховуються спочатку на рахунок еквайра, а з нього — на рахунок продавця, — це розрахункові операції, які потребують реєстрації через РРО. Якраз цій темі ми присвятили нашу минулу публікацію («ДК» №45/2020), тож не будемо повторюватися.
Отже, доходимо загальних висновків щодо інтернет-банкінгу взагалі:
— будь-який інтернет-банкінг не є платіжною системою у розумінні законодавства, тож називати його так — це помилка;
— інтернет-банкінг виконує тільки перекази коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, які не відповідають ознакам розрахункової операції;
— інтернет-банкінг не дає можливості клієнту-фізособі проводити розрахунки платіжними картками. Платіжні картки в інтернет-банкінгу (зокрема, їх візуальне зображення, назва чи номер) використовуються виключно як ідентифікатори рахунків та не застосовуються для проведення платежів.
Чи можна визначити статус операції за номером рахунку, з якого надійшли кошти?
Побутує погляд, що начебто можна визначати статус платежу лише за номером рахунку, з якого надійшли кошти: наприклад, якщо кошти надійшли з рахунку, номер якого починається на 2620, — то це не розрахункова операція, а якщо, наприклад, з рахунку 2650 або 2924, — то це розрахункова операція. Чи справді це так?
Насамперед відкриваємо додаток 1 до Iнструкції №89 та дивимося, для чого призначений той чи інший рахунок (див. таблицю).
Таблиця
Призначення та ознаки деяких рахунків бухгалтерського обліку банків України
| Перші чотири цифри номера рахунку, з якого надійшли кошти | Назва рахунку | Призначення рахунку | Від кого можуть надходити кошти з рахунку |
| 2600 | Кошти на вимогу суб'єктів господарювання | За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків | Від покупців — ФОПів та юросіб. Як правило, такий платіж ініційовано платіжним дорученням у паперовій формі або в електронній через інтернет-банкінг |
| 2620 | Кошти на вимогу фізосіб | За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків | Від покупців-фізосіб. Як правило, такий платіж ініційовано платіжним дорученням у паперовій формі або в електронній через інтернет-банкінг |
| 2650 | Кошти на вимогу небанківських фінансових установ | Поточні рахунки небанківських фінансових установ та розрахунки за ними. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків | Від небанківських фінансових установ за договорами про прийняття коштів для подальшого переказу, в тому числі через небанківські ПТКС. У цьому випадку це розрахункова операція для фінансової установи. Зокрема, з таких рахунків надходять кошти від ТОВ «Пост Фінанс» або від Укрпошти від клієнтів, що здійснили післяплату при отриманні товару на пошті. Це розрахункова операція для фінустанови, яка прийняла кошти для їх подальшого переказу (ст. 3 Закону про РРО). Приклад призначення платежу: «Переказ коштiв за платежами, прийнятими вiд населення за товари згiдно із заявою №ХХ про приєднання до умов договору на п. к. вiд ХХ.ХХ.2020, без ПДВ» |
| 2654 | Кошти на вимогу небанківських фінансових установ, що прийняті для подальшого переказу | Облік коштів на вимогу небанківських фінансових установ, що прийняті для подальшого переказу. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, перераховані за призначенням | |
| 2902 | Кредиторська заборгованість за прийняті платежі | Облік сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані за призначенням отримувачам платежів. За дебетом рахунку проводяться суми, перераховані за призначенням на відповідні рахунки отримувачів коштів, або суми повернених клієнтам коштів | Надходження платежів, здійснених покупцями через каси банків. Для продавця-отримувача це не розрахункова операція, бо платіж прийняв банк |
| 2920 | Транзитний рахунок за операціями, здійсненими через банкомат | Облік сум за операціями, здійсненими через платіжні пристрої з використанням платіжних карток | Надходження платежів, здійснених покупцями через ПТКС, що належать банкам. Для продавця-отримувача це не розрахункова операція, бо платіж прийнято через ПТКС, який повинен бути фіскалізований та має сформувати розрахунковий документ |
| 2924 | Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток | Призначення рахунку: облік коштів за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток, у тому числі під час розрахунків за товари та послуги. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань за здійснені розрахунки з використанням платіжних карток. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень за здійснені розрахунки з використанням платіжних карток згідно з інформацією, що надається процесинговим центром, інші операції з використанням платіжних карток |
Надходження платежів, здійснених покупцями через платіжний застосунок або POS-термінал (еквайрингові платежі). З погляду продавця-отримувача це розрахункова операція, яка здійснюється за договором еквайрингу. Приклад призначення платежу при під'єднанні торговця до LiqPay: «LiqPay ID ХХХХХХХХ, ХХХХХХХ, Buying 1829, сlient order ID ХХХХХ-31553-40028, 974.00 UAH kom.banka 23.38» |
Як бачимо з таблиці, лише надходження з рахунку 2924 потрібно реєструвати через РРО, бо це якраз і є надходження коштів від банка-еквайра. Проте постає таке запитання: коли саме продавцю слід формувати чек РРО, якщо покупці мають можливість скористатися платіжним застосунком у будь-який час доби, а банк-еквайр надішле отримані кошти не раніше наступного банківського дня? Це питання розглянуто за номером 7 в IПК від 22.10.2020 р. №4369/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №46/2020). Податківці відповідають, що чек РРО слід формувати, переконавшись у надходженні передоплати на підставі виписки фінансової установи. Звідси робимо висновок, що це слід робити на дату отримання коштів від банку-еквайра на рахунок торговця — тобто на дату, коли кошти загальною сумою «зайшли» на рахунок. А от для того щоб сформувати чеки РРО на кожну окрему оплату, слід використовувати інформацію не з банківської виписки за рахунком торговця, а зі звіту банку-еквайра про прийняті платежі, де загальна сума буде розшифрована в розрізі кожного окремого платежу.
У цій самій IПК №4369/IПК/99-00-07-05-01-06 податківці відповідають на запитання 5: «Чи вважає ДПС розрахунком у готівковій формі операції з оплати товарів, коли покупець здійснює оплату на поточний банківський рахунок фізичної особи — підприємця у банку, системою Приват24 або терміналом для поповнення?».
Насамперед саме запитання сформульоване некоректно, адже готівкові розрахунки — це лише розрахунки готівкою (банкнотами та монетами). Будь-які інші розрахунки «вважати» готівковими не можна. Насправді операції з оплати товарів, коли покупець здійснює оплату на поточний банківський рахунок фізособи-підприємця у банку, системою Приват24 або терміналом для поповнення, є безготівковими, якщо в них не застосовується готівка (адже поповнення рахунку торговця через термінал можна зробити як готівкою, що вноситься до термінала, так і «з картки» платника). Саме це податківці і відповіли запитувачу.
Очевидно, запитувач хотів визначити, чи слід йому реєструвати такі надходження через РРО, але для цього потрібно було сформулювати запитання таким чином: «Чи є розрахунковими операції з оплати товарів, коли покупець здійснює оплату на поточний банківський рахунок фізичної особи — підприємця у банку, системою Приват24 або терміналом для поповнення?». Відповідь на це запитання ми вже надали вище — ні, такі операції для отримувача коштів не є розрахунковими. Зокрема, це надходження з рахунків 2600, 2620, 2650, 2654, 2902, 2920.
Нормативна база
- Закон про е-комерцію — Закон України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Iнструкція №89 — Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 11.09.2017 р. №89.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»