• Посилання скопійовано

Розраховуємося готівкою правильно

Для яких готівкових операцій діють граничні суми розрахунків? Як правильно оформлювати ПКО та РКО? Які строки для зберігання отриманої виручки та поворотної фіндопомоги (позики)?

Застосування готівкових обмежень

За п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою — у розмірі до 10000 грн включно;

2) з фізособами — у розмірі до 50000 грн включно.

Обмеження, встановлене в п. 6 Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Види розрахунків, на які не поширюються обмеження

За п. 8 Положення №148 готівкові обмеження не стосуються:

1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов'язаних з оплатою праці.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб'єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Прийняли готівку від фізособи та видали її протягом одного дня

Податківці у своїх роз'ясненнях зауважували, що приймання суб'єктом господарювання протягом одного дня від фізособи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн, вважається порушенням граничної суми розрахунків.

Наприклад, якщо протягом одного дня отримати від однієї фізособи оплату за товар на суму 4000 грн і фінансову допомогу на суму 50000 грн, то сукупно сума розрахунків становитиме 54000 грн, а отже, є перевищення.

Виплата дивідендів

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізособи з підприємством (підприємцем), установлені п. 6 розд. II Положення №148 (50000 грн), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Отже, гранична сума розрахунків поширюється і на виплату суб'єктами господарювання дивідендів фізособам та юрособам. Так пояснювали і податківці в ЗIР, підкатегорія 109.13.

Отримання внеску до статутного капіталу

У своїх роз'ясненнях ДПС ґрунтується на тому, що вимоги стосовно обмеження готівкових розрахунків фізособи з підприємством (фізособою-підприємцем) у розмірі 50000 грн поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Тож це стосується і внесків до статутного фонду.

Отримання та повернення фіндопомоги

Податківці у роз'ясненні у ЗIР, підкатегорія 109.13, вважають, що Положення №148 не регламентує поширення його норм на операції між суб'єктом господарювання та фізособами з отримання та повернення поворотної фінансової допомоги. Тому для отримання роз'яснення з порушеного питання необхідно звертатися до Нацбанку як до розробника Положення №148. I надалі діяти за цим роз'ясненням.

Свого часу НБУ вже був надав такі роз'яснення у листі від 22.05.2018 р. №50-0007/28247 (див. «ДК» №30/2018, коментар «ДК»). На думку Нацбанку, висловлену в цьому листі, обмеження суми готівкових розрахунків діє поміж іншим на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці.

Але звернімо увагу на дату листа — він був виданий до внесення змін до Положення №148 постановою НБУ від 12.02.2019 р. №37. Згідно з цими змінами обмеження суми розрахунків готівкою вже цілком однозначно не поширюються на виплати, пов'язані з оплатою праці, про що ми й сказали вище.

Але стосовно фіндопомоги ситуація не змінилася. Тому видаючи або отримуючи її, слід пам'ятати про обмеження в сумі готівкових розрахунків.

Внесення коштів через касу банку: чи діють готівкові обмеження?

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Готівкові розрахунки між підприємствами

Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно. Тобто з одним підприємством протягом дня можна здійснити декілька прибуткових та видаткових операцій, але в межах 10000 грн.

Чи поширюються готівкові обмеження на розрахунки за платіжними картками?

Обмеження, встановлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується, зокрема, розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу (платіжної картки та банкомата).

Проте вони не поширюються на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток і платіжного термінала).

Що буде за порушення готівкових обмежень?

На сьогодні діють лише адмінштрафи за таке порушення, проте вони немалі.

Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, тягне за собою накладення штрафу на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи від 100 до 200 н. м. д. г. (від 1700 до 3400 грн).

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, призведе до накладення штрафу від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн).

Строки зберігання готівки у касі

За п. 15 Положення №148 підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах установленого ліміту каси. Готівкову виручку (готівку), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здають до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За п. 18 Положення №148 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам того самого дня.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених строків, підприємство повертає до банку не пізніше наступного робочого дня банку, або ж вони можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Отримали готівкову фіндопомогу або внесок до СК: чи можна використати їх на виплату зарплати?

Обмежень щодо цільових напрямів використання готівки, яка надійшла до каси, зокрема внаслідок отримання внесків до статутного фонду або у вигляді фіндопомоги, чинним законодавством не встановлено.

Отже, як і коли витрачати готівкові надходження, підприємство вирішує самостійно. Але не слід забувати, скільки таку готівку можна зберігати в касі без здавання до банку (про що ми говорили вище).

Правила оформлення ПКО та ВКО

Відповідно до п. 32 розд. III Положення №148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов'язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який би забезпечив належне збереження цих записів протягом терміну, установленого для зберігання документів.

У касових ордерах зазначають підставу для їх складання та перелічують додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.

Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Реквізити у видатковому ордері «Одержав», «Дата», «Сума», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача (які заповнюються отримувачем готівки), та в прибутковому ордері «Прийнято від» не заповнюють у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Iнші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими для заповнення.

Наведемо поширені помилки та запитання щодо заповнення касових ордерів:

1. Відсутність підпису одержувача у ВКО або видаткових відомостях є порушенням. Так роз'яснюють податківці у ЗIР, підкатегорія 109.21, з посиланням на п. 27 розд. III Положення №148.

2. Право підпису в касових документах передано іншій особі. У такому разі вносять прізвище та ініціали саме тієї особи, яка фактично підписувала такі ордери.

3. Керівник виконує функції касира. Норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства. При оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо і як касир, і як керівник підприємства. Про це податківці говорили в ЗIР, підкатегорія 109.15.

4. Оформлення ВКО при виплаті зарплати за відомістю. У разі видачі заробітної плати за видатковою відомістю касиром чи іншим працівником установи/підприємства, на якого за письмовим внутрішнім розпорядчим актом керівника покладаються обов'язки, встановлені для касирів, у рядку «Видати» касового ордера, що оформляється на загальну суму проведених касових операцій (видачі готівки за видатковою відомістю), зазначають прізвище, ім'я, по батькові особи, відповідальної за здійснення такої господарської операції та правильність її оформлення.

I насамкінець. Жодна каса не може існувати без ліміту та здавання готівки до банку. Як установлювати ліміт і що буде за недотримання, ми писали в статті «Ліміт каси: від розрахунку до відповідальності» в «ДК» №29/2018.

Чи може здати до банку виручку підприємства не його касир, а інший працівник (наприклад, сам директор)? I якщо ні, то що робити тим підприємствам, які не мають навіть посади касира (його обов'язки виконують інші працівники)? Про все це ми зазначали в коментарі до IПК ДФСУ від 10.05.2019 р. №2049/6/99-99-14-05-01-15/IПК у «ДК» №21/2019, коментар «ДК».

Нормативна база

  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру