Нацбанк постановою від 11.09.2020 р. №133, чинною з 15 вересня 2020 року, оновив порядок здійснення операцій з електронними грошима.
Що таке електронні гроші?
Визначення електронних грошей у ст. 15 Закону про платіжні системи звучить так: це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
Зверніть увагу!
Електронні гроші не є національною валютою (якою є виключно гривня) або іноземною валютою (адже їх немає у Класифікаторі іноземних валют). Тому розрахунки за допомогою електронних грошей не є безготівковими або готівковими розрахунками у розумінні українського законодавства. Саме тому, наприклад, на думку податківців, «єдинникам» заборонено застосовувати електронні гроші як засіб розрахунку.
Iншими словами, електронні гроші — це еквівалент традиційних паперових грошей. Але електронні гроші перебувають в обігу лише всередині конкретної електронної платіжної системи. I зберігаються на електронних носіях — смарт-картках або у пам'яті комп'ютера.
Обіг електронних грошей відбувається за допомогою комп'ютерних мереж, Iнтернету, платіжних карток, електронних гаманців і пристроїв, що працюють з платіжними картками (банкоматів, POS-терміналів).
Електронні гаманці
Постановою №133 запроваджується поняття електронного гаманця як облікового запису емітента/оператора/агента/торговця/користувача, що згенерований/створений в процесинговій системі/програмному забезпеченні емітента/оператора для обліку, зберігання та здійснення з електронними грошима операцій, визначених Положенням №481, а також запроваджуються вимоги щодо створення та використання електронних гаманців (нова глава 4 Положення №481).
Електронні гаманці можуть належати:
1) емітенту електронних грошей — банку-резиденту, що здійснює випуск електронних грошей і бере на себе зобов'язання з їх погашення. Випускати електронні гроші в Україні мають право лише банки;
2) оператору електронних грошей — юридичній особі, іншій, ніж емітент, яка на підставі договору, укладеного з емітентом, виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, що забезпечують використання електронних грошей;
3) агенту. При цьому агенти можуть здійснювати такі операції з електронними грошима:
— розповсюдження електронних грошей (агент з розповсюдження);
— надання засобів поповнення електронними грошима електронних гаманців (агент з поповнення);
— обмінні операції з електронними грошима (агент з обмінних операцій);
— приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти (агент з розрахунків);
4) торговцю. У цьому контексті торговець — це СГ, зареєстрований відповідно до законодавства України, який на підставі договору, укладеного з емітентом або агентом з розрахунків, приймає електронні гроші як засіб платежу за товари;
5) користувачу — фізособі або СГ (юрособі або ФОПу). Користувач є власником електронних грошей і має право використовувати їх для придбання товарів і здійснення переказів з урахуванням обмежень, установлених Положенням №481.
За новими правилами без згоди користувача його електронний гаманець не може бути використаний. А ще користувач після отримання інформації про створення на нього електронного гаманця повинен мати змогу закрити електронний гаманець до початку його використання (п. 2 нової глави 4 Положення №481).
Це зроблено для того, аби без згоди користувача на його ім'я не можна було відкрити електронний гаманець та користуватися ним без його відома. Передбачено змінами й інші заходи щодо уникнення такої ситуації.
Iдентифікація та верифікація користувачів-фізосіб
Важливою відмінністю розрахунків електронними грошима від безготівкових розрахунків донедавна були неперсоніфікованість користувачів та конфіденційність операцій. Тепер на виконання вимог Закону про фінмоніторинг банки-емітенти електронних грошей повинні будуть здійснювати заходи з належної перевірки користувачів електронних грошей, у тому числі їх ідентифікацію та верифікацію, як і під час відкриття рахунків. Iдеться про клієнтів, які відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати різні операції: купувати товари, платити за послуги тощо. Крім того, перекази з використанням електронних грошей мають супроводжуватися інформацією про платника та отримувача.
З цією метою до Положення №481 включено новий пункт 6.7, який вимагає від емітента електронних грошей забезпечити:
1) належну перевірку користувача до створення йому електронного гаманця в порядку, встановленому законодавством у сфері ПВК/ФТ (Сфера запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення). Докладніше цей порядок прописаний у ст. 11 Закону про фінмоніторинг;
2) супроводження операції з використанням електронних грошей інформацією про платника (ініціатора переказу) та про отримувача коштів відповідно до законодавства у сфері ПВК/ФТ, а саме відповідно до ст. 14 Закону про фінмоніторинг.
Емітент відповідає за неналежне здійснення агентами заходів у сфері ПВК/ФТ.
Це означає, що кожна фізособа, яка відкриває електронний гаманець, тепер повинна ідентифікуватися та верифікуватися до створення гаманця. Проте є певні винятки, коли належна перевірка користувача не здійснюється.
Коли належна перевірка користувача не здійснюється
Якщо банк-емітент застосував достатні заходи щодо виявлення незвичних або підозрілих операцій і якщо немає ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими операціями, він може не здійснювати належну перевірку користувача-фізособи у випадку, коли така фізособа ініціює операцію з використанням наперед оплаченої картки карткових платіжних систем та виконується кожен з таких заходів щодо зменшення ризиків:
1) електронний гаманець відкривається та використовується виключно для оплати товарів і послуг;
2) електронний гаманець може одноразово поповнюватися шляхом унесення готівкових або перерахування безготівкових коштів;
3) електронний гаманець не поповнюється електронними грошима, що надходять від неідентифікованих користувачів;
4) електронний гаманець поповнюється та використовується на загальну максимальну суму платежів не більше ніж 5000 гривень.
Емітент зобов'язаний забезпечити ідентифікацію, верифікацію користувача — фізособи-держателя наперед оплаченої картки карткових платіжних систем під час виплати цьому користувачеві готівкових коштів/переказу безготівкових коштів на його рахунок унаслідок погашення електронних грошей.
Також належна перевірка не проводиться:
1) якщо фізособа оплатила товари готівкою або за допомогою електронного платіжного засобу з використанням емітентом електронного гаманця (технічного/транзитного), що відкривається одноразово виключно для технологічного проведення цієї операції, та
2) за умови виконання емітентом відповідних вимог щодо супроводження інформацією переказу коштів готівкою або супроводження інформацією переказу з використанням електронних платіжних засобів, передбачених у статті 14 Закону про фінмоніторинг, на всьому шляху руху коштів від платника (покупця) до отримувача (продавця) із зазначенням у призначенні платежу, що оплата здійснюється за товар.
Номер електронного технічного/транзитного гаманця не є інформацією, що може використовуватися під час супроводження переказу.
Властиво, ідентифікацію та верифікацію нових клієнтів — користувачів електронних грошей фінустанови повинні були здійснювати ще з 28 квітня 2020 року, тобто з дати набрання чинності Законом про фінмоніторинг.
Наявних клієнтів, що вже мали відкриті електронні гаманці станом на 28 квітня 2020 року, банки повинні будуть ідентифікувати та верифікувати під час планового оновлення або уточнення інформації.
Нові ліміти для операцій з електронними грошима
З 15 вересня 2020 р. на поповнюваному електронному гаманці може зберігатися максимальна сума в розмірі 400000 грн. На непоповнюваному — до 5000 грн.
Як бачимо, різниця у такому ліміті залежить від виду електронного гаманця, від того, чи можна його поповнювати.
Щоб здійснити платіж, необхідно спочатку придбати електронні гроші за реальні. Вони зараховуються на електронний гаманець, а потім їх використовує користувач.
А далі слід діяти за договором із платіжною системою. Якщо договір дозволяє це, то поповнювати електронний гаманець можна через відділення банків, з якими співпрацює платіжна система, з поточного банківського рахунку, зокрема, за допомогою платіжної картки або через платіжні термінали.
Які операції за допомогою електронного гаманця може здійснювати користувач?
Новою главою 4 Положення №481 окремо регламентовані прибуткові та видаткові операції з електронними грошима, які дозволені з використанням електронних гаманців залежно від суб'єкта, якому належать такі гаманці (пункти 4 — 9 глави 4 Положення №481). Переліки цих операцій є виключними, тобто Положенням №481 чітко регламентовано, звідки електронні гроші можуть зараховуватися на електронний гаманець та з якою метою витрачатися.
Зокрема, на електронний гаманець користувача-фізособи електронні гроші можуть зараховуватися:
— від емітента/агента з поповнення/агента з розповсюдження, які отримані в обмін на готівкові/безготівкові кошти. Це означає, що поповнити свій гаманець фізособа може виключно шляхом придбання електронних грошей за кошти;
— від торговця в разі повернення користувачем-фізособою відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» товарів, придбаних за електронні гроші. Звідси випливає висновок, що у разі придбання товару за електронні гроші повернення оплати від торговця за повернений товар теж відбувається в електронних грошах, а не коштами на рахунок чи готівкою;
— від емітента/агента з обмінних операцій, які отримані внаслідок обміну електронних грошей одного емітента на електронні гроші іншого емітента, тобто можна обмінювати одні електронні гроші на інші.
Витрачати електронні гроші з електронного гаманця фізособа може для перерахування на електронні гаманці:
— торговців для оплати товарів;
— емітента для їх погашення на готівкові/безготівкові кошти;
— агента з розрахунків для їх обміну на готівкові/безготівкові кошти;
— емітента/агента з обмінних операцій для обміну електронних грошей одного емітента на електронні гроші іншого емітента.
Користувачі-фізособи, щодо яких ужито заходів належної перевірки клієнта відповідно до законодавства у сфері ПВК/ФТ, додатково до зазначених вище операцій мають право переказувати електронні гроші іншим ідентифікованим та верифікованим користувачам-фізособам з урахуванням вимог та обмежень, визначених законодавством у сфері ПВК/ФТ.
Користувачам-фізособам, щодо яких не вжито заходів належної перевірки клієнта відповідно до законодавства у сфері ПВК/ФТ або верифікація яких проведена спрощеним шляхом та встановлені обмеження щодо використання електронного гаманця лише для оплати товарів або послуг, забороняється здійснювати перекази на користь інших користувачів-фізосіб.
Банк-емітент не може надавати кредит із коштів, отриманих як передоплата за випущені електронні гроші, та нараховувати на суму електронних грошей відсотки та/або інший вид доходу, пов'язаного з тривалістю періоду часу, протягом якого користувач, агент, торговець мають їх у своєму розпорядженні. Тобто електронні гроші не повинні використовуватися для кредитно-депозитних операцій.
На електронний гаманець користувача-СГ можна зарахувати електронні гроші лише від емітента/агента з поповнення/агента з розповсюдження, які отримані в обмін на безготівкові кошти, та емітента/агента з обмінних операцій, які отримані в результаті обміну електронних грошей одного емітента на електронні гроші іншого емітента — тобто електронні гроші можна лише придбати або обміняти.
Витрачати електронні гроші можна лише на користь:
торговців — для оплати товарів;
емітента — для погашення на безготівкові кошти;
агента з розрахунків — для обміну на безготівкові кошти;
емітента/агента з обмінних операцій — для обміну на електронні гроші іншого емітента.
Тобто електронні гроші можна витрачати або для придбання товарів, або для обміну тільки на безготівкові кошти, або для обміну на інші електронні гроші.
Якщо СГ хоче стати торговцем та приймати електронні гроші від покупців та клієнтів на оплату своїх товарів/послуг, йому слід враховувати правила використання електронного гаманця торговця. А саме: електронні гроші на такий гаманець можуть зараховуватися лише від користувачів за реалізовані товари та від емітента/агента з розрахунків для переказу користувачам-фізособам у разі повернення ними відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» товарів, придбаних за електронні гроші.
Електронні гроші з гаманця торговця списуються на користь:
користувачів-фізосіб — у разі повернення ними відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» товарів, придбаних за електронні гроші;
емітента — для погашення електронних грошей на безготівкові кошти;
агента з розрахунків — для обміну на безготівкові кошти.
Зверніть увагу!
СГ (як користувач, так і торговець) може вивести з електронного гаманця тільки безготівкові кошти, на відміну від користувачів-фізосіб, які можуть виводити й готівку.
Користувачі-фізособи не можуть мати електронного гаманця торговця: для цього слід спочатку зареєструвати ФОП.
Посилення вимог до банків-емітентів
Як і раніше, емітентом електронних грошей в Україні може бути лише банк. Водночас небанківські фінустанови та інші комерційні компанії можуть бути агентами й надавати послуги з розповсюдження електронних грошей, з поповнення електронних гаманців та здійснення розрахунків.
Банк-емітент не може залучати комерційних агентів для випуску електронних грошей.
Щоб мінімізувати ризики неправомірного використання електронних грошей, Нацбанк посилив вимоги до контролю за діяльністю комерційних агентів (зміни до глави 3 Положення №481). Зокрема, відтепер такі агенти:
— зобов'язані відкривати в банку-емітенті окремий поточний рахунок для здійснення агентської діяльності (крім агентів із розповсюдження та поповнення, що є банками, небанківськими фінустановами або одночасно є торговцями в програмі лояльності);
— мають використовувати готівку, отриману в клієнта, виключно для внесення на окремий поточний рахунок і не можуть користуватися нею з іншою метою;
— повинні підтверджувати кожну операцію з приймання готівки касовим документом;
— не зможуть передавати свої повноваження за агентським договором іншим СГ і фізособам.
Контроль за дотриманням порядку зарахування готівки агентами здійснюватиме банк-емітент.
Висновки
Як бачимо, зміни, внесені Постановою №133, мають на меті зробити використання електронних грошей прозорішим, а користувачів електронних грошей — поінформованими та захищеними.
До того ж зроблено це таким чином, аби гармонізувати обіг електронних грошей із сучасним законодавством України та ЄС у сфері фінмоніторингу.
Але на практиці ці зміни запрацюють не одразу. Щоб утілити їх у життя, передбачено перехідний період — шість місяців, аби емітенти могли розробити та подати Нацбанку зміни до правил використання електронних грошей і привести свою діяльність у відповідність до вимог Постанови №133.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»