Законопроект №1210 було підписано Президентом, і він став Законом №466, а 23 травня вже набрав чинності. З'ясуймо, які новації приніс цей закон.
Змін багато, адже і сам закон досить великий. Більшість Iз них ми вже раніше анонсували зі слів депутатів на підставі проголосованого ними законопроєкту №1210.
Тож просто нагадаємо про зміни щодо ПДВ, податку на прибуток та єдиного податку (а також штрафів).
Набрання чинності Законом №466
Почнімо з того, що 22 травня 2020 р. Закон №466 було опубліковано.
Як зазначено в його Прикінцевих положеннях, закон набирає чинності з дня, наступного після його опублікування. Отже, більшість норм Закону №466 запрацювали з 23 травня.
Проте є і винятки.
З 1 липня 2020 р. запрацюють норми, які:
— розширюють визначення доходу з джерелом їх походження з України (це важливо насамперед для нерезидентів, пп. 14.1.54 ПКУ) і визначення оподатковуваного доходу для юросіб-нерезидентів (пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ). Тоді само запрацюють і нові правила оподаткування такого доходу (пп. 141.4.2 ПКУ);
— встановлюють обов'язок стати на облік у ДПС для юросіб-нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні через відокремлені підрозділи та постійні представництва, які придбали нерухоме майно в Україні або відкрили в українському банку рахунок (п. 64.5 ПКУ);
— дають можливість отримати індивідуальні податкові консультації та копії наказів про призначення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, запитів та інших документів, складених у зв'язку з проведенням перевірок в електронній формі за допомогою Електронного кабінету (абз. 10 та 21 п. 42-1.2 ПКУ);
— дають можливість платникові податку внести зміни до власних облікових даних за допомогою Електронного кабінету (абз. 7 — 8 п. 42-1.5 ПКУ);
— дають можливість податківцям провести повторну документальну перевірку у разі отримання інформації від іноземних державних органів (пп. 78.1.21 ПКУ);
— змінюють ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256 ПКУ);
— змінюють правила несплати земельного податку «єдинниками» (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).
З 1 січня 2021 р. запрацюють норми, які:
— оновлюють визначення термінів «дивіденди», «пеня», «штрафна санкція» в ст. 14 ПКУ;
— вводять поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ) і визначають, за яких нових умов платники податків притягуватимуться до відповідальності за порушення (ст. 110 — 113 ПКУ). I які обставини пом'якшуватимуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень (нова ст. 112-1 ПКУ). Запроваджують можливість подання платником на добровільних засадах доказів неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ) і подовжують строки надання документів, які підлягали перевірці, — до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пп. 44.6 ПКУ),
— надають податківцям право надсилати запит про надання глобальної інформації про трансфертне ціноутворення (пп. 39.4.7 ПКУ);
— скасовують непритягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв за отриманою ним IПК (абзаци 1 — 2 п. 53-1 ПКУ);
— запроваджують можливість отримання платником податків відшкодування шкоди, завданої порушенням податківцями норм ПКУ (ст. 110, 114, 128 ПКУ);
— вводять нові правила надсилання платникові податку податкових повідомлень-рішень (п. 58.1 — 58.2 ПКУ, п. 86.7 — 86.8 ПКУ);
— оновлюють правила повторної перевірки за скаргою платника на вже проведену перевірку (пп. 78.1.5 ПКУ);
— встановлюють нові строки давності в 2555 днів для перевірок не лише щодо трансфертного ціноутворення, а й щодо податку на доходи фізосіб та військового збору, які утримуються із зарплати, та інших виплат, пов'язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ);
— встановлюють нові розміри податкових штрафів (ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ) та нові правила нарахування пені (ст. 129 — 131 ПКУ);
— додають до платників податку на прибуток юросіб-нерезидентів, які мають місце ефективного управління в Україні (пп. 133.1.5 ПКУ), і додають до об'єкта оподаткування скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (пп. 134.1.7 ПКУ) одночасно з можливістю зменшення об'єкта оподаткування для резидента, який нарахував такій компанії дивіденди (пп. 140.4.2 ПКУ). Нові норми щодо оподаткування прибутку контрольованих компаній (п. 170.13 і п. 170.13-1 ПКУ, п. 137.9 ПКУ) і саме визначення, що таке «контрольована іноземна компанія» (нова стаття 39-2 ПКУ);
— збільшують обсяг доходів з 20 млн грн до 40 млн грн для того, щоб мати можливість подавати річну декларацію з податку на прибуток. А також запроваджують обов'язок подання річної декларації ФОП (незалежно від системи оподаткування) та юросіб-«єдинників», які виплачують дохід юрособам-нерезидентам (п. 137.5 ПКУ), встановлюють обов'язок «єдинників» сплачувати податок на прибуток з доходу таких нерезидентів (пп. 1 п. 297.1, п. 297.6 ПКУ);
— запроваджують нові правила податкового обліку процентів за борговими зобов'язаннями (пп. 140.1 — 140.2 ПКУ);
— додають до підакцизних товарів рідини до електронних сигарет (зміни до кількох визначень ст. 14 ПКУ, пп. 80.2.5 ПКУ, п. 215.1 ПКУ тощо), а також поширюють правила мінімального акцизу не лише на сигарети, а й на цигарки і сигарили (пп. 14.1.114 ПКУ). З 1 січня 2021 р. до 31 грудня 2024 р. п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлюються нові тимчасові ставки акцизного податку на тютюнові вироби.
Складно? Насправді не дуже. Адже про ці строки набрання чинності новими нормами ми ще не раз згадаємо (зокрема, і далі в цій статті), коли аналізуватимемо кожну новацію окремо.
Зараз пройдемось по трьох найпоширеніших податках.
Єдиний податок
Найбільш гучною та позитивною новацією, яку мав внести законопроект №1210, було збільшення обсягу доходів для перебування у I — III групі платників єдиного податку. При цьому обсяг доходу, який вимагає застосування ФОП-«спрощенцями» РРО, не змінювався.
У січні було оголошено про збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для I групи (з 300 тис. до 1 млн грн), II групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та III групи (з 5 млн до 7 млн грн).
Проте ці обсяги доходів уже збільшили з 2 квітня 2020 р. Законом №540. Тож ця обіцяна зміна вже застаріла.
Розмір ставок єдиного податку Закон №466 не змінює. То що ж зміниться?
1. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування чи відмови від неї. Більшість змін стосовно цього питання має уточнювальний характер. Наприклад, зменшено строк подання платником III групи заяви про перехід на ставку 3% з 15-ти до 10-ти днів до початку кварталу, в якому застосовуватиметься нова ставка.
2. Новий звітний період для ПДВ. «Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» III групи зі ставкою 3% та «єдинники» IV групи, повинні будуть подавати декларацію з ПДВ щомісяця. Хоча до цього була можливість обрати квартальний звітний період.
3. База оподаткування для «єдинників» IV групи. Пропонувалося вважати нею нормативну грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю. Аналогічне уточнення запровадять і щодо бази оподаткування єдиним податком для земель водного фонду. Окремо запроваджують базу, якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена. У такому разі нею буде нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або в області. Зміниться і дата подання річної декларації «єдинника» IV групи: досі останнім днем подання такої звітності було 19 лютого, а тепер її потрібно подати не пізніше 20 лютого.
4. Пільгу у вигляді несплати земельного податку не матимуть платники єдиного податку I — III групи при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду чи в позичку. Але ця норма запрацює з 1 липня!
5. Витяг із Реєстру платників єдиного податку можна буде отримати в електронному вигляді!
6. Анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.
Податок на прибуток
Законом №466 передбачено:
1. Збільшення з 01.01.2021 р. з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ). Також з 1 січня 2021 р. ті, в кого сума річного доходу менша за 40 млн грн, зможуть подавати лише річні декларації з цього податку.
2. Збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). А також запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020 — 2030 рр. (п. 43-1 підрозділу 4).
3. Платники податку на прибуток повинні будуть збільшувати фінрезультат до оподаткування на 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих «низькоподатковим» нерезидентам.
4. Новий об'єкт оподаткування — дохід від гральних автоматів (пп. 134.1.6 ПКУ). Проте він, очевидно, запрацює лише після легалізації грального бізнесу, яка ще досі не відбулася.
5. Членські внески не збільшуватимуть об'єкта оподаткування. Сплата платниками податку платежів, що є обов'язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України, не вимагатиме збільшення фінансового результату до оподаткування (пп. 140.5.9 ПКУ).
6. Штрафи і пеня за порушення законодавства збільшуватимуть об'єкт оподаткування (пп. 140.5.11 ПКУ).
7. Періоди, в яких амортизація ОЗ не нараховується. Амортизація не розраховуватиметься за період невикористання (неексплуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією. Нині цього вимагають податківці, але в ПКУ така норма з'явиться вперше.
8. Запроваджується прискорена амортизація на 2020 — 2030 рр.:
— 4-ї групи (машини та обладнання) і 5-ї групи — мінімальний строк амортизації 2 роки;
— 3-ї групи (передавальні пристрої) та 9-ї групи — мінімальний строк амортизації 5 років.
Прискорена амортизація ОЗ
Застосування прискореної амортизації не обов'язкове, і якщо воно здійснюватиметься платниками податку на прибуток у податковому обліку, то незалежно від строку амортизації, встановленого ними в бухгалтерському обліку.
При цьому слід буде виконати умови:
— основні засоби були введені в експлуатацію протягом 2020 — 2030 рр.;
— до цього не були у використанні;
— використовуватися такі основні засоби мають лише у власній діяльності, тобто їх не можна надавати в оренду (крім тих платників, для яких надання основних засобів в оренду є основним видом діяльності).
9. Зміни обліку боргових зобов'язань (п. 140.2 ПКУ). Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (за винятком процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), визначеними в п. 140.1 ПКУ, понад 30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток звітного періоду нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного періоду. Проте це правило не застосовуватиметься щодо процентів, які були визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ.
10. Збільшення фінрезультату на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети!
З 1 січня 2021 р.:
1. Юрособи-«єдинники» і ФОПи (незалежно від системи оподаткування) мають сплатити податок на прибуток (його ще часто називають «податок на репатріацію») з доходів, які вони виплачують юрособам-нерезидентам. Перелік оподаткованих доходів не змінюється і, як і раніше, наведено у пп. 141.4 ПКУ. А ось розмір ставок для таких доходів зміниться: до них застосовуватимуться ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20% (нині ставки 5% та 18% не застосовуються). I ще: такі нові платники податку на прибуток повинні будуть надавати річну декларацію з цього податку. Але всі ці правила запрацюють з 1 січня 2021 р.;
2. Юрособи-«єдинники» будуть платниками податку на прибуток при отриманні ними скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному новою ст. 39-2 та розділом III ПКУ;
3. Натомість звичайні платники податку на прибуток отримають можливість зменшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на їх користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.15 ПКУ.
Податок на додану вартість
1. Зміни в порядку реєстрації платником ПДВ. Скорочено строк подання заяви про добровільну реєстрацію. Тепер її треба буде подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа бажає зареєструватися платником ПДВ (до цього було 20 календарних днів). I подавати таку заяву треба буде лише в електронному вигляді!
2. Передбачені п. 120-1.1 ПКУ штрафи не застосовуватимуться до податкових накладних/розрахунків коригування:
— складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ;
— складених на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
— складених відповідно до пп. «а» та «б» п. 198.5 ПКУ;
— складених відповідно до ст. 199 ПКУ;
— складених відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ.
Зверніть увагу!
Відсутність штрафу за п. 120-1.1 ПКУ не означає, що такі ПН/РК можна буде не реєструвати! Адже штраф замінили на інший:
— за порушення строків реєстрації таких ПН та РК для платників податків підготували штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше ніж 1020 грн;
— а в разі відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК на платника накладатиметься штраф 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше ніж 3400 грн.
3. Зміни до порядку розрахунку суми реєстраційного ліміту. Під час розрахунку показника ∑ ПопРах враховуватиметься сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом (відповідно ст. 95 ПКУ) в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
4. Нові строки реєстрації зведених накладних. Щодо зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, встановлюється особливий термін реєстрації — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
5. Зміни у визначенні бази оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ). До складу договірної (контрактної) вартості не включатиметься сума відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди). Базою оподаткування для експортних операцій буде договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (п. 189.17 ПКУ).
Штрафи, штрафи, штрафи...
Найяскравішою новацією Закону №466 є зростання штрафів за порушення податкового законодавства. Більшість із них істотно зростає, для інших — розмір і порядок застосування змінюються, але в кінцевому підсумку сума однаково більша, ніж тепер.
Як передбачено Прикінцевими положеннями Закону №466, зростання штрафів за ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ та запровадження нових правил нарахування пені (ст. 129 — 131 ПКУ) відбудеться з 1 січня 2021 року!
Проте це стосується не всіх штрафів. Адже зміни вносилися і до статей 117 — 122 ПКУ. I ці зміни вже набрали чинності!
Наприклад, якщо раніше за неподання або помилки у формі №1ДФ податковому агенту загрожував штраф 510 — 1020 грн, то з 23.05.2020 р. — вже 1020 — 2040 грн.
Щодо неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції), то перше порушення раніше обходилось у 170 грн. А за новим Законом №466 — вже 340 грн. I це теж працює з 23.05.2020 р.
Незберігання первинних документів, які використовувалися для складання податкової звітності (протягом строків, установлених ст. 44 ПКУ), тепер загрожуватиме штрафом не 510 — 1020 грн, а 1020 — 2040 грн.
З донарахуванням суми податку податківцями та з несвоєчасною сплатою податків вийшло хитріше.
Нині все просто: якщо податківці донараховують вам певний податок, то ви сплачуєте штраф 25 — 50%. Звісно, якщо не йдеться про податок з доходу, який ви, як податковий агент, мали утримати — тоді штраф може сягнути і 75%.
За Законом №466 з 1 січня 2021 р. розмір штрафу залежить від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати!
Якщо неумисно, то вам загрожує лише 10% штрафу.
Якщо ж умисно, то вам загрожує 25% — 50%, як і раніше.
Аналогічна ситуація і з несвоєчасною сплатою податків. Якщо нині все просто: до 30 днів затримки — 10%, більше — 20% штрафу, то далі розмір штрафу залежатиме від умисності такого порушення.
Хто доводитиме умисел
Передбачається, що умисел мають довести податківці. Проте на практиці, найімовірніше, податківці застосовуватимуть найбільший розмір штрафів, які потім платнику доведеться (за бажанням) оскаржувати і доводити відсутність умислу. Зокрема, з 01.01.2021 р. передбачено право платника податків добровільно надати податківцям докази неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ).
Якщо неумисно, то за тих самих умов 5% — 10% штрафу (який розраховується від суми недоплати).
Якщо ж умисно, то штраф зростає і становитиме 25% при затримці платежу до 90 днів, або 50%, якщо строк затримки більший! Ті самі 50% штрафу загрожують тим, кого штрафують за таке порушення повторно протягом 1095 днів.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Закон №540 — Закон України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»