Місцеві податки за Законом №466

Розгляньмо зміни у справлянні податку на нерухомість та плати за землю, запроваджені Законом №466. На відміну від проєкту №1210, змін щодо транспортного податку та туристичного збору Законом №466 не передбачено.

Податок на нерухомість

Як і передбачалося, ані ставки податку, ані строки його сплати не змінюються.

Пільги з податку

Перелік нерухомості, з якої не сплачується податок, наведений у пп. 266.2.2 ПКУ, змінився. У новій редакції (чинна з 23.05.2020 р.) викладено його підпункти «е» і «є»:

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Перша зміна одразу зрозуміла: в переліку видів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування, з 23.03.2020 р. з'явилися тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності. На кого ж тепер поширюється пп. «е»?

Перелік суб'єктів малого і середнього бізнесу наведено в ст. 55 ГКУ. I ними можуть бути як юрособи, так і підприємці.

Малими архітектурними формами, як роз'яснювали податківці раніше, є об'єкти нежитлової нерухомості площею 30 м2, незалежно від функціонального використання земельної ділянки, на якій розміщено такий об'єкт, наприклад «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» (підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом №548).

Зважаючи на приписи пп. 4.1.2 ПКУ щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, норма уточнення щодо вилучення з переліку об'єктів оподаткування податком на нерухомість об'єктів нежитлової нерухомості «на ринках» може бути поширена на об'єкти нежитлової нерухомості елементів торговельної мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.

Таким чином, щоб скористатися цією пільгою, треба було дотримуватися двох умов: і щодо місця, де розміщена така нерухомість (це має бути ринок), і щодо площі такої нерухомості (вона не повинна перевищувати 30 м2).

Наприклад, до об'єкта торговельно-розважального комплексу площею понад 1000 м2, розташованого на території критого ринку, ця пільга не застосовується. Тобто такий об'єкт підлягає оподаткуванню податком на нерухомість.

З 23 травня до пільгованих об'єктів додали тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності (докладніше про тимчасові споруди див. у «ДК» №20/2020).

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 м2 по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Друга зміна передбачає уточнення переліку будівель промисловості, за які не треба сплачувати податку на нерухомість.

Як було раніше

У ПКУ не було чітких критеріїв, що належить до будівель промисловості, і зрозуміло було тільки те, що до них належать виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Отже, майже кожному власникові таких приміщень доводилося звертатися до ДПС за IПК.

З 23 травня не оподатковуватимуться будівлі:

— які належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000);

— які використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, щоб скористатися цією пільгою, мало бути власником будівлі, яка відповідає певному коду Класифікатора. Треба ще:

— використовувати такі будівлі у власній госпдіяльності (надавати в користування іншим — не можна) і робити це за призначенням;

— основний вид діяльності власника має бути в секціях B-F КВЕД ДК 009:2010. Тобто до щасливців, які можуть користуватися пільгою, потрапили ті, хто працює у: добувній промисловості і розробленні кар'єрів; переробній промисловості; постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; водопостачанні; каналізації, поводженні з відходами; будівництві.

Тож ті платники, які зазначали у декларації на 2020 рік пільги з об'єктів, що не належать до перелічених, повинні відкоригувати свої декларації з метою перерахунку нарахованої суми податку.

Адміністрування податку

Юрособам змінили дату подання декларації. За змінами до пп. 266.7.5 ПКУ вона подаватиметься не пізніше 20 лютого.

Тобто 20 лютого буде останнім днем звітування (до цього було — до 20 лютого, тобто останнім днем звітування було 19 лютого).

Фізособам, які декларацію з цього податку не подають, а сплачують його на підставі отриманих від податківців ППР, змінили порядок надсилання податківцями ППР:

— вони можуть надсилатися фізособам в електронній формі. Звісно, це стосується лише тих фізосіб, які використовують Електронний кабінет;

— або надсилатися за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

— або особисто вручатися платникові податків (його представнику).

Тобто до вже звичних шляхів надсилання ППР додали ще й електронний. Але якщо фізособа буде не згодна зі сумою податку, зазначеного в електронному ППР, вирішувати цю проблему доведеться по-старому.

Якщо отримані в ППР дані щодо нарахованого податку на нерухомість викличуть у фізособи запитання, з ними (та документами для звіряння) можна буде звернутися до своєї ДПС.

Якщо про нерухомість податківці не знають

Закон №466 запровадив порядок сплати податку за нерухомість, якої немає в базі ДПС. За новим абз. 2 пп. 266.7.4 ПКУ, у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомостей про яке немає у базі даних ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей. Тобто саме за такими документами визначатиметься і сума податку, і те, з якого місяця його треба починати сплачувати.

Але це триватиме до отримання ДПС інформації з відповідного держреєстру.

Збільшена ставка податку

Порядок оподаткування податком за житлову нерухомість, у т. ч. частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якої перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), не змінився. Як і раніше, сума податку, розрахована відповідно до пп. «а»-«г» пп. 266.7.1 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Але це буде вже передбачено окремим пп. 266.7.1-1 ПКУ.

Плата за землю

Пільги для фізосіб

Новою редакцією п. 281.4 ПКУ уточнюється правило користування пільгою за наявності у фізособи кількох земельних ділянок.

Зокрема, якщо фізособа-пільговик станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених у п. 281.2 ПКУ, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем розташування будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі — заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, наступного за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі якщо фізособа, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, подає заяву про застосування пільги після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

За новим п. 281.5 ПКУ, якщо право на пільгу у фізособи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ПКУ, набуває права власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, то така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем розташування будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ПКУ та діє до початку місяця, наступного за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізособою вимог пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Ці зміни також почали діяти з 23 травня. Відповідно фізособи зможуть скористатися новими правилами в повному обсязі вже у 2021 році.

Маєте декілька земельних ділянок: як провести звіряння щодо них з ДПС?

У разі якщо платник має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких потрібно провести звіряння, для цього тепер можна звертатися до будь-якого органу ДПС за місцем розташування окремої ділянки. Це передбачено новою редакцією п. 286.5 ПКУ.

Якщо податківці не знають, що ви є власником землі

У разі подання платником податку ДПС правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомостей про які немає у базах даних ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування.

Перше звітування

У новій редакції п. 286.2 ПКУ уточнюється, що при поданні першої декларації (фактично початку) діяльності юрособи як платника плати за землю) разом із нею подається витяг з технічної документації (а не довідка) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надалі такий витяг подаватиметься лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Iндексація нормативної грошової оцінки земель

За новою редакцією п. 289.1 ПКУ для визначення розміру податку та орендної плати використовуватиметься нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

До того ж уточнюється порядок розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель. Він застосовуватиметься кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, яка зазначена в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

I ще. Новою редакцією абз. 1 п. 289.2 ПКУ визначено, що коефіцієнт індексації застосовуватиметься для нормативної оцінки всіх видів земель, а не тільки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.

Ці зміни також почали діяти з 23 травня. Звісно, це вже впливатиме на порядок розрахунку коефіцієнта на 1 січня 2021 року.

Наприкінці згадаємо ще про одну зміну, внесену до пп. 4 п. 297.1 ПКУ: пільги у вигляді несплати земельного податку не буде у платників ЄП I — III групи при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду або в позичку. Але ця норма запрацює з 1 липня!

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

Доступ до повних текстів статей «Дебету-Кредиту» можливий лише для передплатників пакетів «Експерт», «Профі» та паперового журналу. Якщо ви незнайомі з нашим ресурсом, оформіть ознайомчу передплату.

Оформити передплату

Теги:
Плата за землю , Нерухомість