Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 04.03.2020 р. №905/6/99-00-17-03-01/IПК
Щодо оподаткування акцизним податком
Суттєво. Орендований бензовоз, що перевозить пальне для власного споживання підприємства, яке не є платником акцизного податку, має бути внесено до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий.
! Споживачам пального
Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосуванні норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним податком і повідомляє таке.
Товариство запитує:
1. Чи буде Товариство відноситися до платників акцизного податку у разі, якщо буде здійснювати заправлення пальним машин та механізмів, що перебувають у користуванні Товариства за договором оренди та використовуватимуться виключно для власних потреб нашого підприємства?
2. Чи буде Товариство відноситися до платників акцизного податку, у разі якщо буде здійснювати заправлення пальним машин та механізмів, що перебувають у користування Товариства за договором оренди рухомого майна з екіпажем та використовуються виключно для власних потреб нашого підприємства (зважаючи на те, що цей договір має подвійну правову природу — в ньому є елементи договору найму та договору надання послуг)?
3. Чи вважається бензовоз, який використовується виключно для власних потреб підприємства, акцизним складом пересувним? У разі якщо Товариство візьме в оренду бензовоз виключно для власного користування, то чи буде вважатися Товариство розпорядником акцизного складу пересувного?
Щодо питань 1, 2.
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, але не виключно особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
— до акцизного складу;
— до акцизного складу пересувного;
— для власного споживання чи промислової переробки;
— будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
— при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
належать іншим особам;
виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядником акцизного складу є зокрема, суб'єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад — приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема, але не виключно:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Таким чином, суб'єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального за умови, якщо:
— не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
— використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;
— приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів;
— отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів.
Щодо питання 3.
Акцизний склад пересувний — транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядник акцизного складу пересувного — суб'єкт господарювання — платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб, реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного у разі перевезення у ньому пального, власником якого є суб'єкт господарювання — платник акцизного податку.
Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому, відповідно до пп. 230.1.5 п. 230 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється на підставі, зокрема, але не виключно, заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.
Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 р. №188.
Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені, зокрема, але не виключно, у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.