До постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211
Карантин: пам'ятка для працедавця
З 12 березня в Україні запроваджено карантин як засіб боротьби з коронавірусом. Він триватиме три тижні й істотно вплине на діяльність більшості суб'єктів господарювання. До чого слід приготуватися роботодавцям у цій ситуації?
Як відомо, у зв'язку зі спалахом коронавірусу у світі Кабмін постановою від 11.03.2020 р. №211 (див. у рубриці «Документи для роботи») запровадив карантин в Україні. Він триватиме три тижні: з 12 березня до 3 квітня, і передбачає:
— закриття навчальних закладів,
— заборону масових зібрань понад 10 осіб,
— закриття авіасполучення з деякими країнами.
Крім того, ряд місцевих органів самоврядування видав власні постанови, якими встановив заборони, які діють на території окремих областей або міст.
Що ще заборонять завтра, передбачити важко, і все залежатиме від розвитку ситуації в країні. Утім, для деяких суб'єктів господарювання ситуація зумовила зростання попиту на товари або послуги. Але про вплив карантину на ведення бізнесу ми розповідаємо в окремій статті «Бізнес під час пандемії: аналіз від юриста».
Зараз поговоримо про дії роботодавців, що їх вони мають вчинити в умовах карантину.
Що радить Держпраці?
10 березня Держпраці навела рекомендації для роботодавців щодо запровадження запобіжних заходів проти поширення COVID-19 на робочих місцях. Якщо коротко:
1. Переконайтесь, що робочі місця ваших працівників чисті. Поверхні (наприклад, столи та усі робочі поверхні, телефони, клавіатури, тощо) треба регулярно протирати дезінфікуючим засобом.
2. Потрібно сприяти регулярному та ретельному миттю рук працівниками, підрядниками та замовниками (споживачами). Розмістіть диспенсери із дезінфікуючими засобами у всіх видних місцях (біля робочих місць). Подбайте, щоб ці диспенсери були розміщені на видних місцях навколо робочих місць та регулярно заправлялися. Розмістіть на видних місцях постери (плакати), що рекламують миття рук (їх можна запитати у місцевому органі охорони здоров'я). Поєднуйте вищенаведені заходи з іншими комунікаційними заходами, такими як надання рекомендацій (прочитання лекцій) фахівцям з охорони праці щодо здоров'я працівників. Проводьте брифінги, зустрічі та пропагуйте необхідність миття рук.
3. Необхідно сприяти наявності чистого повітря на робочому місці. Розмістіть плакати (постери), що пропагують чисте повітря на робочих місцях. Переконайтеся, що маски для обличчя, інші тканинні засоби індивідуального захисту доступні на робочих місцях, де є скупчення людей із нежиттю (кашлем) на роботі. Для утилізації одноразових масок (фільтрів для масок) мають бути передбачені спеціальні урни.
4. Особам із температурою вищою за 37,3 ℃ вживання жарознижувальних ліків, таких як парацетамол/ацетамінофен, ібупрофен або аспірин, може тільки замаскувати захворювання (інфікування). Постійно спілкуйтесь із працівниками, рекомендуйте їм залишатися вдома (навіть у випадках, коли працівники мають лише легкі симптоми).
Що ми бачимо з цих порад? На жаль, вакцинація в такій ситуації не допоможе (адже вакцини від коронавірусу й досі немає). Тому перемогти цей вірус ми зараз не зможемо, але можемо запобігти його поширенню профілактичними засобами.
Тому варто не лише подбати про придбання дезінфікуючих засобів та засобів індивідуального захисту, а й видати розпорядження про їх застосування працівниками.
Окрему увагу в цьому розпорядженні слід приділити тим, у кого з'явилися перші ознаки застуди, адже Держпраці рекомендує їм залишатися вдома. Щоб не втратити зарплату і вчасно отримати допомогу, таким працівникам слід негайно звернутися до лікаря. Листок непрацездатності, який при цьому буде оформлено, стане підставою для отримання лікарняних. Про те, як нараховуються лікарняні у 2020 році, ми докладно розповідали в «ДК» №3/2020.
Чи треба оголошувати карантин на робочих місцях?
Поки що такої вказівки «згори» не було. Не вимагає цього прямо і КЗпП.
Однак відомо, що новим Законом №530-IX роботодавцю дозволяється надавати працівникові на час карантину відпустку (без уточнення, оплачуваною чи ні).
Також, згідно з цим новим Законом, роботодавець може добровільно тимчасово перевести тих працівників, щодо яких це можливо, на роботу вдома. Звісно, за бажанням таких працівників та з можливістю забезпечення їх удома всім необхідним для виконання роботи. Про надомних працівників ми писали в «ДК» №42/2017 і в №35/2019.
Альтернативою може бути і запровадження неповного робочого часу. Звісно, це можливо лише там, де підприємство може собі це дозволити. Про такий режим роботи ми писали в «ДК» №32/2018.
Якщо у працівника дитина на карантині
Запровадження карантину в навчальних закладах по всій Україні призведе до того, що багато працівників, які є батьками, змушені будуть залишатися вдома зі своїми дітьми. Наприклад, мер Києва звернувся до керівників установ та підприємств міста з рекомендацією за можливості переглянути робочий графік працівників, у яких є малолітні діти.
Отже, в цій ситуації роботодавцям і працівникам доведеться домовлятися. Що можна вдіяти?
Якщо йдеться про дитину, яка вже досягла віку, коли її можна залишити вдома саму, або є родичі, які не працюють і можуть доглянути її, то такий карантин буде невеликою неприємністю. Дехто може вдатися до найму нянь, які здійснюватимуть такий догляд.
Якщо йдеться про дитину, яка ще не досягла 3Iх років, то батьки можуть скористатися правом на відпустку для догляду за нею, передбачену ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки. Про такі відпустки можна прочитати в «ДК» №51/2018.
Не забуваймо і про можливість використання відпустки для догляду за дитиною, старшою за 3 роки. Якщо дитина потребує домашнього догляду, відпустка надається за бажанням працівника тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідності, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Це передбачено ст. 25 Закону про відпустки.
Якщо дитина віком до 14 років захворіла, то один із батьків може оформити лікарняний по догляду за нею. Але зверніть увагу: лікарняні для догляду за хворою дитиною, яка хворіє вдома, виплачуються за період не більше 14 календарних днів. I лише в разі стаціонарного лікування — за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною!
А якщо дитина старша за 3 роки і не хворіє, але її немає на кого залишити вдома? В такій ситуації або доведеться переходити на роботу вдома, або можна буде скористатися правом на всі зароблені до цього оплачувані відпустки — щорічну основну (передбачену ст. 6 Закону про відпустки) та, за наявності, додаткову (передбачену ст. 19 Закону про відпустки). Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою.
Але зрозуміло, що відпустити у щорічну основну відпустку одразу всіх або більшість працівників роботодавець не зможе. Недарма надання щорічних відпусток здійснюється за річним графіком (ст. 10 Закону про відпустки). До нього можна внести зміни, але лише за згодою обох сторін трудових відносин. I навіть якщо оплачувану відпустку нададуть, вона все ж таки має визначену тривалість. А що як карантин буде подовжено?
Натомість є відпустки без збереження зарплати, чи допоможуть вони? Так!
За бажанням працівника (тобто обов'язково, якщо працівник подає заяву) роботодавець надає неоплачувану відпустку матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території!
Таке право працівника та обов'язок роботодавця встановлено п. 3-1 ст. 25 Закону про відпустки.
Але не забуваємо, що, крім заяви працівника на надання будь-якої з відпусток, треба скласти і відповідний наказ.
А якщо надаватиметься оплачувана відпустка, то відпусткові слід буде виплатити за 3 дні до її початку!
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»