Переміщення пального й акцизна бочка
Платники податків уже звикли, що податківці вкрай рідко прямо відповідають на поставлені їм конкретні запитання. Не стала винятком й ІПК ДПСУ від 15.01.2020 р. №112/6/99-00-04-01-01-06/ІПК (див. «ДК» №07/2020).
Що хотів знати суб’єкт господарювання
Запитання, з яким фермерське господарство — платник єдиного податку 4-ї групи звернулося до ДПСУ, були такі:
1. Чи належить до переміщення пального перевезення суб’єктом господарювання бочки з пальним для заправлення власної сільськогосподарської техніки, що виконує роботу в полі?
2. Чи є акцизним складом орендована бочка з пальним, що розміщена на території фермерського господарства?
3. Чи треба отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо суб’єкт господарювання зберігає пальне для потреб власного споживання?
На перші два запитання відповіді фактично не надано, а відповідь на останнє запитання є щонайбільш задовільною.
Отже, про що вмовчали податківці?
Переміщення пального
Зміни до статті 230 ПКУ, внесені Законом №2628, які зобов’язують суб’єктів господарювання подавати заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, набрали чинності 01.07.2019 р.
З тієї ж дати набрав чинності і прийнятий на виконання запроваджених Законом №2628 вимог порядок подання таких заявок — Порядок №188.
І ось тепер, більш ніж через півроку, раптом з’ясовується, що ДПСУ не знає, що мається на увазі під терміном «переміщення пального», бо ПКУ не передбачено визначення цього поняття.
А це ж скандал.
Тобто ДПСУ виконує функції контролюючого органу в частині адміністрування акцизного податку з реалізації пального. Саме вона як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (до ПКУ ще не встигли внести змін, пов’язаних з поділом цього раніше єдиного органу на ДПС і ДМС), згідно з пп. 230.1.5 ПКУ приймає заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, — але при цьому не може відповісти зацікавленому платникові податків на пряме запитання, що вважається переміщенням пального.
Так і хочеться запитати: «А як же ви працювали ці вже ось скоро вісім місяців? Як же ви приймали заявки на переміщення пального, якщо досі не знаєте, що це таке?».
А ще ж є Порядок №408, згідно з яким ДФС (тут теж іще не виправили на ДПС) веде й оприлюднює на своєму офіційному сайті Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, відповідно до все того ж пп. 230.1.5 ПКУ. Це не смішно. ПКУ наділяє ДПСУ як контролюючий орган чималими повноваженнями, у т. ч. щодо контролю за переміщенням підакцизних товарів, зокрема пального. Ось, наприклад, абзац 2 п. 228.3 ПКУ уповноважує ДПСУ у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального з використанням ТЗ, що не зазначені в АН або в заявках на переміщення пального, або ТЗ, що не є акцизними складами пересувними, до винесення рішення суду вилучати такі пальне та ТЗ з вільного обігу та подавати відповідні матеріали до суду.
І тут одне з двох. Або ДПСУ не знає, що вважати переміщенням пального, і тому не виконує покладених на неї завдань контролю за таким переміщенням — або знає, але, так би мовити, для службового користування, і відмовляється розкрити своє розуміння цього поняття в ІПК.
Що ж, допоможемо податківцям у цьому нелегкому завданні.
Відповідно до п. 5.3 ПКУ, інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Термін «переміщення пального» в ПКУ застосовується, але не визначається ним. Тож звернімося до найближчого релевантного закону — Закону №481.
І тут нас чекає розчарування — цей термін у Законі №481 взагалі не вживається.
Доведеться скористатися аналогією закону. В абз. 56 ст. 1 Закону №481 наведено визначення аналогічного терміна — «зберігання пального». А саме: «зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик».
Це неймовірне визначення, внесене до Закону №481 тим-таки Законом №2628, є надзвичайно зручним. За аналогією до нього можна наклепати безліч визначень термінів, не визначених у ПКУ та в інших законах. Наприклад, надання індивідуальних податкових консультацій — це діяльність з надання індивідуальних податкових консультацій, тлумачення законодавства — діяльність з тлумачення законодавства, et cetera, ad infinitum.
Отже, відповідно, переміщення пального — це діяльність із переміщення пального. Наважимося доповнити, що власного або отриманого від інших осіб. Можливо, навіть зі зміною чи без зміни його фізико-хімічних характеристик, це вже не так важливо.
А взагалі-то, за словником, переміщенням є зміна положення (місцезнаходження) чого-небудь.
Правильне запитання — половина відповіді
Можна припустити, що ФГ — автору запиту на ІПК слід було інакше сформулювати запитання, зосередившись на діях ДПС як контролюючого органу. Наприклад, запитати: чи повинне фермерське господарство, яке перевозить бочку з пальним для заправлення власної сільськогосподарської техніки, що виконує роботу в полі, подавати заявку на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, чи реєструвати таку бочку як акцизний склад пересувний і складати та реєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну на таке переміщення пального з головної садиби в поле? І чи буде застосовано ДПС як контролюючим органом санкції — і якщо так, то які саме, — у разі переміщення фермерським господарством бочки з власним пальним для заправлення власної сільськогосподарської техніки, що виконує роботу в полі, без подання до органу ДПС заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними?
Заповнення заявки — чи це взагалі можливо?
До речі, про заявку. Порядок №188 передбачає, що, по-перше, для пунктів навантаження і розвантаження пишеться повна адреса: в окремих графах назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку; по-друге, що всі графи мають бути заповнені.
Увага, запитання: як заповнити всі графи заявки на пальне, яке доставляється, як у коментованому випадку, з головної садиби господарства (припустімо) в поле? Які там будуть назва вулиці і номер будинку пункту розвантаження?
Ухвалення Закону №391 трохи покращило становище сільгосппідприємств у тому сенсі, що вони тепер не змушені реєструватися розпорядниками акцизних складів. Але ситуації із заявками на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, Закон №391 не змінив.
Але гарантії нема. Досвід безлічі інших схожих ІПК свідчить, що і в такому разі ДПСУ надала б відписку з насмиканими більш-менш релевантними цитатами з ПКУ і Закону №481, а далі вже автор запиту як хоче, так нехай ці цитати й інтерпретує.
Бочка — акцизний склад?
«Відповідь» на друге запитання так само є класичною відпискою. За своїм духом вона є ідентичною відповіді типової радянської продавщиці на запитання покупця про ціну товару: «Всі цінники перед вами, дивіться самі». Є ж ПКУ, там усе написано:
«приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту п. 14.1 статті 14 Кодексу, який підлягає реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального».
Заплющимо очі на те, що з цієї відписки випливає, що це Кодекс підлягає реєстрації у СЕА РП. Головне, що у ній немає прямої відповіді на поставлене запитання. І тут, мабуть, так само авторам запиту слід було апелювати до контролюючих функцій ДПСУ і запитати: «От у нас на території стоїть орендована бочка з нашим пальним. Ви, коли прийдете з перевіркою, будете вимагати, щоб ця бочка була зареєстрована як акцизний склад?».
На щастя, податківці все ж процитували у своїй відписці абз. 4 пп. 14.1.6 ПКУ, з якого випливає, що ємність, з якої платник ЄП 4-ї групи використовує пальне виключно для потреб власного споживання в межах до 10 тис. куб. метрів, не є акцизним складом.
Згаданий абзац ПКУ, щоправда, ще каже про можливість промислової переробки пального, але навіщо сільгосппідприємству цим займатися — невідомо.
Ще раз підкреслимо: ДПСУ не надала роз’яснення, вона лише процитувала норму ПКУ. Авторові запиту доведеться самому вирішувати, чи ця норма до нього застосовна і як саме.
Ліцензія на зберігання пального
І тільки з відповіддю на третє запитання у ДПСУ не виникло складнощів. Місце, де розташовані ємності з пальним, є місцем зберігання пального, а на зберігання пального всі суб’єкти господарювання повинні отримувати ліцензії. Винятки є, але їх небагато, всі вони перелічені в ч. 19 ст. 15 Закону №481, автор запиту — фермерське господарство, що є платником ЄП 4-ї групи, — до цих винятків, очевидно, не належить.
Між тим і тут не все так однозначно. Нагадаємо, що у «ДК» №46/2019 ми розглядали доволі схожу ситуацію — господарство (імовірно, також фермерське) запитувало ДПСУ, чи в разі зберігання пального в каністрах для власного споживання йому слід отримувати ліцензію на право зберігання пального. ДПСУ в ІПК від 27.09.2019 р. №430/6/99-00-04-02-06-15/ІПК («ДК» №46/2019) так само навела винятки з ч. 19 ст. 15 Закону №481 і зазначила, що інших винятків законом не передбачено. Те саме говорилося і в ІПК ДФСУ від 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК (див. «ДК» №37/2019, коментар «ДК»). Ми ж зі свого боку зазначали, що каністра не є ні нерухомим майном, ні транспортним засобом, тому її не можна вважати ні місцем зберігання пального, ні акцизним складом пересувним.
А фермерське господарство, яке є автором запиту на коментовану ІПК, говорить про бочку. Стандартна бочка для пального має об’єм 200 л і важить (порожня) від 15 до 23 кг — теж замало, щоб вважати її нерухомим майном.
Звідки взагалі взялася оця згадка про нерухоме майно? А це вже сама ДПСУ у прес-релізі від 16.08.2019 р. «Щодо вимог законодавства з ліцензування місць зберігання пального» зазначала, що такі резервуари, як паливні баки ТЗ, не є нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481.
Природно, що бочка, яку, нехай і лише порожню, може власноруч перемістити одна людина, теж не має чіткої прив’язки до місця.
Де УПК про акцизний податок?
І насамкінець — про наболіле. Згідно з п. 52.6 ПКУ Мінфін має проводити періодичне узагальнення ІПК. Востаннє Мінфін зробив це 16.08.2019 р., тим часом чи не щодня з’являються ІПК на тему акцизного податку.
Агов, Мінфіне! Коли чекати узагальнення?
Нормативна база
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
- Закон №2628 — Закон України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
- Порядок №408 — Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою КМУ від 24.04.2019 р. №408.
- Порядок №188 — Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджений наказом Мінфіну від 08.05.2019 р. №188.
Андрій ПОРИТКО,
головний редактор